де – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.
Якщо, наприклад, індекс інфляції становить за рік 115%, тоді коефіцієнт індексації дорівнюватиме (115-10): 100 = 1,05.
Зазначимо, що така індексація основних засобів здійснюється в податковому обліку станом на кінець року з метою визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню. Зрозуміло, що сума такого прибутку зменшуватиметься у зв'язку зі збільшенням первісної вартості основних засобів, оскільки зростуть амортизаційні відрахування як елемент виробничих витрат.
У цілях визначення фактичних витрат і прибутку підприємствам, за П(С)БО 7, надано право здійснювати переоцінку окремих об'єктів основних засобів за умови, якщо їх залишкова вартість більш ніж на 10 % відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.
Переоцінена первісна вартість основного засобу визначається множенням його первісної вартості до переоцінки на індекс переоцінки /п, що розраховується з виразу
де – справедлива вартість основного засобу; ЗВ – залишкова вартість основного засобу.
На даний коефіцієнт коригується і сума зносу основного засобу. Важливо знати, що дооцінка залишкової вартості основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки – до складу витрат.
Підприємства агропромислового комплексу, особливо аграрні, в більшості не здійснюють переоцінки основних засобів, про що свідчить значно менша (вдвічі і більше) балансова вартість основних засобів порівняно з їх справедливою вартістю (така переоцінка, як правило, здійснюється на вимогу банків, коли майно виступає як об'єкт застави). Ця обставина породжує істотні негативні наслідки для таких підприємств, оскільки занижена вартість не дає змогу сформувати амортизаційні відрахування в сумі, достатній для забезпечення їх простого відтворення.
Все ж при вирішенні питання про доцільність переоцінки основних засобів потрібно враховувати механізм впливу операційного левериджу на прибуток підприємства.
Відомо, що за зміни обсягу реалізації продукції у вартісному виразі наявність постійних витрат у сукупних витратах на її виробництво призводить до того, що операційний прибуток при цьому змінюється ще вищими темпами. І чим вищий коефіцієнт операційного левериджу (нагадаємо, що він визначається діленням постійних витрат на сукупні або змінні витрати), тим вища чутливість операційного прибутку до зміни обсягу реалізації продукції, і навпаки.
Переоцінка основних засобів у напрямі збільшення їх вартості призводить до зростання постійних витрат, а отже, за однакових інших умов – і до підвищення коефіцієнта операційного левериджу. Тому потрібно брати до уваги ту обставину, що за несприятливої кон'юнктури ринку (зменшення обсягу реалізації продукції в натурі або зниження цін на неї чи сукупна дія цих факторів) зростання постійних витрат може вплинути на зниження операційного прибутку підприємства.
Ліквідаційна вартість – це сума коштів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основного засобу після закінчення строку його корисного використання за вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією) цього засобу.
Під строком корисного використання основного засобу розуміють такий очікуваний період часу, протягом якого він використовуватиметься підприємством з метою одержання певної економічної вигоди. При його визначенні враховують очікувану ступінь використання потужності або продуктивності основного засобу, передбачуваний його моральний і фізичний знос, правові або інші обмеження.
Амортизація основних засобів У
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Грошова оцінка основних засобів“ на сторінці 2. Приємного читання.
