До першої групи персоналу належать працівники, які зайняті у виробництві або безпосередньому його обслуговуванні: працівники основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, лабораторій, складів, заводоуправлінь тощо. До другої групи персоналу відносять працівників, які зайняті у виробництвах, що не мають безпосереднього відношення до основної діяльності підприємств – житлово-комунальному господарстві, дитячих садках, яслах, культурно-освітніх закладах тощо. Такий поділ персоналу є важливим для планування фонду оплати праці і визначення результативних економічних показників діяльності підприємства: трудомісткості і собівартості продукції, річної продуктивності праці.
Класифікацію персоналу підприємств доцільно здійснювати ще й за такими двома критеріями, як характер покладених на працівників функцій та умов найму працівників на роботу. За першим з названих критеріїв персонал підприємства поділяють на чотири категорії: робітники, керівники, спеціалісти і службовці.
Робітники – це основна категорія персоналу як за значущістю для процесу виробництва, так і за кількісною ознакою. Робітники безпосередньо зайняті на виробництві матеріальних цінностей, здійснюють переміщення вантажів і пасажирів, надають матеріальні послуги, зайняті на ремонтних роботах. До цієї категорії персоналу відносять також охоронців, прибиральниць, гардеробників. Розрізняють основних і допоміжних робітників. До останніх з них відносять робітників усіх допоміжних цехів: енергозабезпечення, тепла, транспорту, майстерень. їх питома вага в загальній кількості робітників на переробних підприємствах сягає до 40 %.
Керівники – це працівники, які очолюють підприємства, а також ті, які обіймають посади керівників структурних підрозділів, головних спеціалістів та їх заступників.
Спеціалісти – це працівники, які мають відповідну фахову спеціальну підготовку: інженери, економісти, бухгалтери, адміністратори, юрисконсульти тощо. Основною їх функцією є виконання інженерно-технічних, економічних, юридично-консультативних та інших спеціальних робіт.
Службовцями вважаються працівники, що виконують суто технічну роботу, пов'язану з підготовкою та оформленням документації, здійсненням контролю і веденням первинного обліку (наприклад, діловоди, обліковці).
Наведена класифікація персоналу важлива для визначення потреби у певних категоріях працівників і розрахунку фонду оплати праці відповідно до встановлених для них форм і систем оплати праці та посадових окладів.
Залежно від умов найму працівників (без визначення або з визначенням строку їх зарахування до складу персоналу (трудового колективу) їх класифікують за такими категоріями:
• 1. Постійні працівники – ті, які є членами підприємства (виробничого кооперативу) або прийняті на роботу по найму на тривалий термін без його точного визначення.
• 2. Тимчасові працівники – ті, яких зараховують до складу персоналу (трудового колективу) тимчасово на термін до двох місяців.
• 3. Сезонні працівники – ті, яких зараховують до складу персоналу (трудового колективу) на термін від двох до шести місяців для виконання сезонних робіт.
Кожне підприємство може ефективно працювати за умови, коли воно має необхідний професійний і кваліфікаційний склад працівників, доцільну кадрову структуру. При цьому під професією розуміють вид трудової діяльності, що вимагає для її здійснення відповідної суми спеціальних знань і практичних навичок (оператор машинного доїння, тракторист-машиніст, оператор тваринницького комплексу тощо).
У межах професії можуть виділятися спеціальності – її різновиди з вужчим колом трудової діяльності та специфічними практичними навичками (у ремонтній майстерні можуть бути професія токар різних спеціальностей – токар- розточувальник, токар-револьверник тощо). Аграрні і переробні підприємства можуть істотно відрізнятися за професійним складом своїх працівників, що зумовлено їх різною спеціалізацією та неоднаковим ступенем диверсифікації виробництва.
Результати діяльності будь-якого підприємства значною мірою залежать від кваліфікації персоналу, яку можна визначити як ступінь підготовленості працівника до виконання ним професійних обов'язків (функцій).
Скажімо, робітників за рівнем кваліфікації поділяють на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані (не потребують спеціальної підготовки).
Висококваліфіковані робітники виконують роботи особливої складності і відповідальності, тому для їх підготовки вимагається тривалий час (2 – 3 роки) і періодичне стажування. Для кваліфікованих робітників термін підготовки 1 – 3 роки, необхідний також значний досвід роботи. Для підготовки малокваліфікованих працівників вимагається кілька тижнів, незначний стаж роботи.
Загальна кількість працівників, яка є в списках підприємства, називається обліковим (списковым) складом. До облікового складу включають усі категорії постійних, тимчасових і сезонних працівників, прийнятих на роботу згідно з наказом незалежно від того, перебувають вони на роботі чи у відпустці, у відрядженні, на лікарняному або тимчасово не працюють з інших причин.
Для визначення продуктивності праці і характеристики масштабів можливого залучення підприємствами робочої сили (їх трудового потенціалу) розраховують такий показник, як середньооблікова кількість працівників. Він обчислюється за двома варіантами: середньообліковою чисельністю штатних працівників спискового складу і середньообліковою чисельністю всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості.
За другим варіантом такого розрахунку в середньооблікову чисельність працівників, крім штатних, включають працівників позаспискового складу, які залучалися до роботи й одержували заробітну плату, а також враховують ту обставину, що окремі категорії працівників зайняті неповний робочий день.
Наприклад, робітників, які працюють за договорами підряду (по них немає можливості підраховувати час їх роботи), переводять в еквівалент повної зайнятості (умовні працівники) діленням фактично нарахованої їм заробітної плати за звітний місяць на середню за цей же місяць заробітну плату одного працівника спискового складу, зайнятого в основній діяльності підприємства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Персонал підприємств і його класифікація“ на сторінці 2. Приємного читання.
