Кількість необхідної для підприємства зрошувальної води можна визначити за формулою
де В – кількість необхідної для підприємства зрошувальної води; Зві – загальний обсяг води, що фактично споживається на 1 га площі під ι-ю культурою (вода, що випаровується культурними рослинами і землею, не вкритою ними, за весь виробничий цикл); Ао – кількість атмосферних опадів за вегетаційний період у цій місцевості в розрахунку на 1 га; Пі – площа посіву і-ї культури; Кзс коефіцієнт використання зрошувальної системи.
Зазначеним способом визначається орієнтовний обсяг необхідної зрошувальної води, який може змінюватися залежно від кількості опадів, температурного режиму і сили вітру в даному році, типу грунту, топографічних особливостей місцевості тощо.
Економічно ефективне зрошення можливе, коли будуть правильно визначені періодичність поливу і витрати зрошувальної води на один полив. Що стосується останньої проблеми, то вона зводиться до визначення потреби у воді для зволоження ґрунту до повної польової вологості на необхідну для рослин глибину, враховуючи при цьому властивості даного ґрунту й особливості вирощуваної культури (глибина залягання її кореневої системи).
Вирішення питання про частоту поливу залежить від того, який варіант зрошення вибрало підприємство, тобто який відсоток зниження польової вологості ґрунту воно вважає можливим. Якщо вибрано більш вологий варіант зрошення з меншим зниженням польової вологості, то потрібно поливати частіше. Це дає більший приріст урожаю, але вимагає і більших виробничих витрат і більшого витрачання води. За менш вологого варіанта, з більшим зниженням польової вологості – навпаки.
Меліорація, особливо зрошення, вимагає значних витрат – капітальних і поточних. Капітальні витрати виникають у зв'язку зі спорудженням внутрішньогосподарської меліоративної мережі, придбанням необхідної техніки та обладнання. Якщо використовуються власні джерела зрошувальної води, слід буде ще придбати техніку та обладнання, необхідні для її видобутку і доставки на поля. Поточні витрати виникають у зв'язку із транспортуванням води до території підприємства, її доставкою на полив по внутрішньогосподарській зрошувальній мережі та у зв'язку з безпосереднім зрошенням полів.
Коли підприємству доставляють воду якісь водогосподарські підприємства, то вартість кубічного метра води для нього є сталою величиною, а витрати за всю поставлену воду розглядаються як змінні. Це зумовлено тим, що підприємство не несе витрат доти, доки йому вода не поставляється. З початком поставки витрати зростають пропорційно обсягу споживання цього ресурсу.
Якщо підприємство має власне джерело зрошувальної води, то на її видобуток воно несе як постійні витрати (амортизація колодязів, насосів, іншого обладнання, оплата постійно зайнятих працівників, що обслуговують це обладнання), так і змінні, пов'язані з витратами енергії на видобуток води, технічним доглядом за технікою й обладнанням, ремонтом.
Підприємство несе також значні поточні витрати на транспортування води по внутрішньогосподарській зрошувальній мережі до полів незалежно від того, який спосіб зволоження ґрунту воно вибрало – дощування, зрошувальні борозни чи крапельне зрошення. Розмір цих витрат значною мірою залежить від виду водорозподільної системи, тобто від того, як саме вода транспортується по внутрішньогосподарській зрошувальній мережі – бетонними трубами, трубопроводами з синтетичних матеріалів або металу, борознами різного типу (облицьованими і необлицьованими). При виборі розподільної системи потрібно враховувати потребу в інвестиціях, тип ґрунту, топографічні особливості місцевості, потребу в робочій силі для обслуговування системи тощо.
Будівництво водорозподільної системи формує постійні витрати підприємства, що пов'язані з амортизацією технічних засобів, їх ремонтом і технічним обслуговуванням, енергетичними витратами, страхуванням, а в умовах західного ринку – і з податками на майно. Зауважимо, що капітальні витрати, які пов'язані з переміщенням землі і вирівнюванням полів (планування місцевості), не створюють додаткових постійних витрат на зрошення, а капіталізуються у вартості землі.
Безпосереднє зрошення полів також вимагає значних постійних (амортизація зрошувальної техніки, її страхування) і змінних витрат (ремонт і технічне обслуговування меліоративної техніки, витрати на енергію, оплату робочої сили тощо).
Сума витрат за всіма розглянутими напрямами їх формування (на транспортування води до підприємства, всередині підприємства і на безпосередній полив земель) дає загальну суму витрат на зрошення. В них значну питому вагу займають постійні витрати, на розмір яких працівники підприємства практично впливати не можуть. Тому висока ефективність зрошення досягається за раціонального формування змінних витрат і коли чисті надходження від приросту продукції достатні для компенсації постійних витрат і перевищення змінних витрат на величину, що забезпечує достатню прибутковість.
Для аналізу й оцінки ефективності використання меліорованих земель визначають показники інтенсивності і продуктивності такого використання. Показники рівня інтенсивності до певного ступеня характеризують ті фактичні умови використання меліорованих земель, які склалися на підприємстві чи в регіоні. До них відносять:
• 1. Ступінь господарського використання меліорованих земель (відношення фактично використаних у сільськогосподарському виробництві земель зі зрошувальною чи осушувальною мережею до їх загальної площі). За нормальних умов господарювання цей показник має дорівнювати одиниці.
• 2. Коефіцієнт повторного використання меліорованих земель.
• 3. Питома вага інтенсивних культур у загальній посівній меліорованій площі.
• 4. Водомісткість виробництва. Розраховується у натуральній і вартісній формах. У натуральній – як відношення витраченої зрошувальної води на 1 га певної культури в кубічних метрах до одержаного врожаю з цієї ж площі. У вартісній – як витрати води на 1 тис. грн валової продукції, оціненої у порівнянних цінах.
• 5. Водовіддача – обернений показник водомісткості.
До показників ефективності використання меліорованих земель відносять:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ефективність меліорації землі“ на сторінці 2. Приємного читання.
