Поняття ринку землі

Економіка підприємств агропромислового комплексу

Проте проектом цього закону право придбавати землю сільськогосподарського призначення надається далеко не всім бажаючим, а громадянам України, які зареєструвалися на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин; проживають не менше 3-х років у населеному пункті, розташованому в радіусі до 20 км від земельної ділянки, що продається; мають намір переважно власною або сімейною працею вести на земельній ділянці самостійне товарне сільськогосподарське виробництво; мають досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва і зареєстровані як фізичні особи – підприємці або є членами фермерського господарства.

Як бачимо, проектом закону передбачаються досить жорсткі вимоги до громадян, які бажають купити земельну ділянку. Це положення проекту закону викликає чимало дискусій щодо доцільності пом'якшення таких вимог.

Дискусійним залишаються і положення проекту про переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває у приватній власності. Зокрема передбачено, що у перший період експозиції[3] таке переважне право має держава і територіальні громади у зазначеній послідовності. У другий період строку експозиції переважне право на придбання земельної ділянки мають громадяни України – власники суміжних земельних ділянок та орендар земельної ділянки у зазначеній послідовності. У разі продажу частки у праві спільної власності на земельну ділянку переважне право її придбання мають співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній власності.

Проект закону чітко визначає, що іноземці, особи без громадянства, іноземні держави, міжнародні урядові і неурядові організації, юридичні особи не можуть набувати у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, крім набуття їх у спадщину за законом.

Передбачена і публічність волевиявлення продавців і покупців земельних ділянок щодо їх придбання. Зокрема, продавець земельної ділянки звертається до центрального органу виконавчої влади, що регулює державну політику в сфері земельних відносин, із повідомленням про продаж земельної ділянки, в якому зазначається її місце розташування, характеристика і ціна продажу. Вказаний орган формує витяг із Державного земельного кадастру, в якому зазначається нормативна грошова оцінка землі земельної ділянки та розміщує на своєму вебпорталі оголошення про продаж земельної ділянки на умовах продавця – ціни продажу.

Важливо, що в процесі торгів ціна може бути підвищена (особою, що хоче придбати земельну ділянку) на суму, кратну 10 % від ціни, зазначеної в оголошенні. Зрозуміло, що така ситуація виникає тоді, якщо про готовність придбати земельну ділянку за оголошеною ціною сповістили не менш як два покупці. Передбачена також і така норма: якщо протягом трьох місяців із дати опублікування оголошення про продаж земельної ділянки за визначеною в ньому ціною не знайшлося покупців, то ціна продажу земельної ділянки знижується кожні три місяці на 10 %.

Принципово важливим і гостро дискусійним питанням обігу сільськогосподарських земель є питання граничного розміру земельної ділянки у власності однієї особи і/або в оренді. Проектом закону, як і в Земельному кодексі України, передбачається, що в приватній власності громадян України можуть перебувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 га, крім набуття таких земельних ділянок у спадщину за законом. Причому до загальної площі земельної ділянки у приватній власності однієї особи включається частка у власності на земельну ділянку, якою ця особа володіє на правах спільної часткової власності і/або на правах спільної сумісної власності.

Ця норма проекту закону викликає багато дискусій і розцінюється неоднозначно. З одного боку, це обмежує рух землі до більш ефективного власника, а з другого – через нерозвинутість інфраструктури ринку, низьку платоспроможність багатьох селян, які можуть ефективно працювати на землі, але не в змозі її купити, існує загроза скуплення землі людьми, які мають грошовий капітал (а це не селяни), але самостійно працювати на землі не будуть.

Проектом закону передбачене обмеження і на площу орендованих земель, що може бути у користуванні однієї особи з урахування осіб, пов'язаних із нею відносинами контролю[4] – 100 тис. га. Причому площа орендованих земель однією особою не може перевищувати 20 % площі сільськогосподарських земель на території району. Це важлива норма проекту закону, яка спрямована проти латифундації сільськогосподарських земель в Україні. Проте вона також викликає гострі дискусії серед науковців і виробничників і заперечення власників великих агропромислових холдингів. Слід наголосити, що площа в 100 тис. га нічим не обґрунтовується, хоча очевидно, що мають бути відповідні науково аргументовані обмежувачі. Скажімо, якщо йдеться про цукровий завод, то максимальна гранична площа оренди ним ріллі повинна бути такою, щоб з урахуванням вимог сівозміни до вирощування цукрового буряку була достатньою для повного завантаження його потужностей[5].

Дискусійним є положення проекту закону, яким передбачається, що строк оренди земель сільськогосподарського призначення має бути не меншим від 15 років. Це великий термін з огляду на те, що конкуренція на ринку оренди землі, яка посилилася в останні роки, змушує холдинги підвищувати орендну плату і водночас здійснювати соціальні програми на селі, бо інакше селяни можуть не продовжити термін здачі землі в оренду на наступний строк. Тому надто важливо не допустити "орендозакріпачення", встановивши обмеження не знизу, а. навпаки, зверху, тобто обмеження на максимальний строк оренди до 15 років (а ліпше – до 10 років) з правом його пролонгації за взаємної згоди сторін. Такого строку достатньо, щоб окупити вкладені кошти й одержати бажану економічну вигоду.

Важливим є положення проекту закону про заборону протягом 10 років після укладання договору відчуження, крім відчуження земельної ділянки для суспільних потреб, змінювати цільове призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ведення фермерського господарства, ведення підсобного господарства.

З уведенням ринку землі з усіма його складниками надто важливо не допустити спекулятивних операцій у процесі купівлі-продажу земельних ділянок, насамперед сільськогосподарського призначення, що може призвести до зростання вартості аграрної продукції та стрибку інфляції. Тут мається на увазі купівля земельної ділянки фізичною або юридичною особою для її перепродажу в короткий термін за вищою ціною.

Щоб запобігти цьому, майбутнім законом слід передбачити внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (1993 р.), якими встановити високі ставки мита на дохід від такого перепродажу, здійснюваного протягом п'яти років з дня укладання договору відчуження, за яким ця ділянка перейшла у власність відчужувана. Зокрема, за відчуження за перший рік така ставка може становити 100 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки; на другий рік – 90, на третій – 80, на четвертий – 70 і на п'ятий – 60 %, шостий – 50 і т. д., десятий – 10 %.

В остаточному варіанті закону можливі зміни в ставках мита, але головне – зберегти дієвість принципу оподаткування доходів від перепродажу землі, щоб обмежити спекулятивні прибутки. Зарубіжний досвід переконує в необхідності такого заходу, який водночас і мінімізуватиме спекулятивне перетримування сільськогосподарських угідь у стані неефективного використання.

Із прийняттям Закону України "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" стане можливою купівля-продаж земельних ділянок для товарного сільськогосподарського виробництва. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває проблема цін і ціноутворення на даний ресурс. Для її висвітлення важливо чітко з'ясувати сутність категорії ренти.

В економічній теорії під терміном "економічна рента" прийнято вважати ціну, яка сплачується за використання землі або інших природних ресурсів, що кількісно обмежені. Отже, коли йдеться про плату за використання землі, то в цьому випадку оперують термінами "земельна рента", рідше – "ціна земельної ренти". Д. Рікардо під земельною рентою розумів ту частину продукту землі, яка сплачується землевласнику за користування початковими і непорушними властивостями грунту[6].

Важливо знати, що земельна рента це ще не ціна землі (земельної ділянки).

Ціна землі – це капіталізована земельна рента.

Земельна рента існує тому, що земля не просто кількісно обмежена, а обмежена абсолютно, тобто так, що суспільство не може ані в короткостроковому, ані у довгостроковому періодах запропонувати землі (земельних ділянок) більше, ніж її існує взагалі. Саме з цієї причини в макроекономічному аспекті земля має абсолютно нееластичне пропонування. Це означає, що в часі пропонування землі не може бути збільшене, воно залишається сталим або ж зменшується. Змінюється лише попит на землю, тому зростає або знижується земельна рента, отже, і ціна землі[7] (рис. 8.2).

Крива SS на рис. 8.2 відображає абсолютно нееластичне пропонування землі. Адже її як природного тіла не може бути більше в господарському обороті, ніж є в дійсності. Саме вказана особливість пропонування землі породжує відмінність рентних платежів від інших джерел доходу – заробітної плати, відсотка і прибутку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття ринку землі“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина 1. ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВНА ЛАНКА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ, ЇХ ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ І РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Особливості сільського господарства і агропромислового виробництва та їх вплив на економіку підприємств агропромислового комплексу

  • Предмет науки "Економіка підприємств"

  • Методологія науки "Економіка підприємств"

  • Спеціальні методи дослідження економіки підприємств

  • Тема 2. ТЕОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Поняття теорії підприємства і основний зміст класичної та неокласичної теорій * У

  • Інституціональні теорії фірми

  • Підприємництво як сучасна форма господарювання, принципи його здійснення та організаційні форми

  • Види підприємництва. Поняття малого підприємництва

  • Тема 3. ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ

  • Розділ 1. ПІДПРИЄМСТВО – ОСНОВНА ЛАНКА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Види підприємств та їх об'єднань

  • Поняття ефекту масштабу та розміру підприємств. Визначення ефективності масштабу

  • Еволюція підприємств агропромислового комплексу і створення аграрних підприємств ринкового типу

  • Розділ 2. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК

  • Економічні засади функціонування товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), з додатковою відповідальністю, повного і командитного товариства

  • Економічні засади функціонування фермерських господарств

  • Економічні засади функціонування приватних підприємств

  • Розвиток сільськогосподарської кооперації та її організаційні форми

  • Тема 4. ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Мікросередовище діяльності підприємств агропромислового комплексу

  • Макросередовище функціонування підприємств агропромислового комплексу

  • Методичні підходи до аналізу та оцінювання зовнішнього середовища підприємств

  • Тема 5. РИНОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ І ПРОДОВОЛЬСТВА

  • Інфраструктура аграрного ринку

  • Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію і продовольство та виникнення сільськогосподарської проблеми довгострокового періоду

  • Державне регулювання ринку сільськогосподарської продукції і продовольства

  • Тема 6. ВИТРАТИ І СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Поняття витрат і собівартості продукції

  • Склад витрат за всіма видами діяльності підприємств У

  • Групування операційних витрат за економічними елементами та статтями

  • Відмінності у формуванні витрат і собівартості продукції в системі бухгалтерського та податкового обліку

  • Класифікація витрат

  • Постійні і змінні витрати та поняття операційного левериджу

  • Співвідношення "фактор – продукт" і його аналіз

  • Визначення максимального прибутку. Неявні витрати

  • Методи визначення собівартості і методика обчислення собівартості сільськогосподарської продукції

  • Методика визначення собівартості продукції переробних підприємств

  • Управління витратами і шляхи зниження собівартості продукції

  • Тема 7. ВАЛОВІ ТА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Валова продукція сільського господарства

  • Товарна і реалізована продукція та методика визначення показників товарності

  • Вплив обсягу пропонування товарної продукції на доходи аграрних підприємств. Сільськогосподарська проблема короткострокового періоду

  • Продукція переробних підприємств: на стадії виробництва, готова продукція, товарна продукція, реалізована продукція * У

  • Чиста продукція аграрних і переробних підприємств

  • Прибуток і методика його визначення

  • Визначення прибутку як об'єкта оподаткування

  • Фінансово-економічні результати діяльності підприємств

  • Частина II. РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ їх ВИКОРИСТАННЯ

  • Характеристика земельних ресурсів України та їх розподіл між власниками і землекористувачами

  • Земельна реформа в Україні. Основи Земельного кодексу України

  • Методика паювання сільськогосподарських угідь

  • Земельний кадастр і грошова оцінка землі

  • Плата за землю. Фіксований сільськогосподарський податок

  • Оренда землі

  • Поняття ринку землі
  • Інтенсивність та ефективність використання земельних ресурсів

  • Ефективність меліорації землі

  • Тема 9. ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ

  • Персонал підприємств і його класифікація

  • Забезпеченість підприємств персоналом і визначення потреби у додатковій найманій праці (тимчасових і/або сезонних працівників)

  • Витрати на оплату праці й показники використання персоналу

  • Поняття продуктивності праці і методика її визначення в сільському господарстві

  • Особливості визначення продуктивності праці в переробних підприємствах і оцінка співвідношення між темпами зростання продуктивності й оплати праці

  • Аналіз продуктивності праці та фактори її підвищення

  • Заміна живої праці капіталом

  • Основи мотивації та оплати праці

  • Тема 10. ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ І ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Характеристика виробничого капіталу, його поділ на застосовуваний і виробничо спожитий

  • Класифікація і структура основного капіталу

  • Грошова оцінка основних засобів

  • Амортизація основних засобів У

  • Джерела і форми відтворення основних засобів

  • Лізинг

  • Ефективність використання основного виробничого капіталу

  • Поняття виробничої потужності підприємств, методи її визначення і показники використання в аграрних підприємствах * І

  • Формування і використання виробничої потужності переробних підприємств

  • Тема 11. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ВИРОБНИЧА ЛОГІСТИКА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Функціональна роль матеріально-речових елементів основного виробничого капіталу та їх місце у формуванні енергетичних ресурсів

  • Витрати на утримання техніки та економічні підходи до визначення доцільності її придбання порівняно з підрядом або заміною

  • Дві альтернативи: купівля нової чи потриманої техніки. Придбання техніки або її оренда

  • Тракторний парк та ефективність його використання

  • Ефективність використання комбайнового парку

  • Показники використання обладнання переробних підприємств та адаптація цих показників для одержання заданого обсягу продукції

  • Виробничі будівлі і споруди та ефективність їх використання

  • Поняття логістики, її функції та завдання

  • Матеріальний потік і його різновиди. Управління матеріальними потоками

  • Транспортні засоби як важливий складник логістичної системи підприємства та ефективність їх використання

  • Склади в логістичній системі підприємств і визначення економічної доцільності зберігання на них продукції

  • Тема 12. ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Економічна суть оборотного капіталу та його склад

  • Структура оборотного капіталу й оцінка запасів за їх виробничого споживання

  • Забезпеченість аграрних підприємств оборотним капіталом та його кругообіг

  • Методика визначення ефективності використання оборотного капіталу та її факторний аналіз

  • Мінімізація потреби в оборотному капіталі і фактори поліпшення його використання в аграрних підприємствах

  • Методичні підходи до визначення нормативів для окремих елементів оборотного капіталу переробних підприємств

  • Мінімізація сукупних витрат на куповані виробничі запаси вузькоспеціалізованих аграрних підприємств та переробних підприємств

  • Тема 13. НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ (РЕСУРСИ) ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Вартісна оцінка нематеріальних активів (ресурсів)

  • Амортизація нематеріальних активів (ресурсів)

  • Методичні підходи до визначення ринкової вартості нематеріальних активів – об'єктів інтелектуальної власності

  • Тема 14. АВАНСОВАНИЙ І ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Суть авансованого капіталу та його структура

  • Джерела формування авансованого капіталу, його класифікація і відмінність від категорії виробничого потенціалу

  • Позичковий капітал та критерій доцільності його залучення

  • Вартісна оцінка авансованого капіталу

  • Власний капітал підприємств та їх платоспроможність

  • Ефективність використання авансованого і власного капіталів

  • Частина III. ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ ЇЇ ФОРМУВАННЯ І ПІДВИЩЕННЯ

  • Суть ефективності як економічної категорії

  • Рентабельність виробництва і методика визначення її показників

  • Специфічні оцінні показники ефективності діяльності великих агропромислових компаній

  • Методика аналізу рентабельності виробництва

  • Аналіз співвідношення "витрати – випуск – прибуток" і механізму дії виробничого важеля. Фактори підвищення економічної ефективності виробництва

  • Графічний і математичний способи визначення точки беззбитковості виробництва

  • Аналіз беззбитковості виробництва і прибутковості галузі за показником норми беззбитковості

  • Оцінювання ринкової позиції підприємства за даними балансу і на ринку капіталів

  • Оцінювання ринкової позиції підприємства за показниками прибутковості

  • Тема 16. ІНВЕСТИЦІЇ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності. Класифікація інвестицій

  • Джерела фінансування інвестицій

  • Капіталовкладення підприємств

  • Методи зіставлення інвестицій у часі

  • Оцінювання ефективності інвестицій за недисконтованими фінансово-економічними показниками

  • Оцінювання ефективності проекту за методом чистої поточної (теперішньої) вартості

  • Сутність фінансових інвестицій, напрями їх здійснення і показники оцінювання ефективності обігу цінних паперів

  • Методичні підходи до визначення доцільності придбання підприємством акцій та облігацій

  • Тема 17. ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Ціна в ринковій економіці і характеристика її видів

  • Цінова конкуренція і цінова конкурентоспроможність

  • Цінова політика підприємств

  • Ціноутворення і ціни на продукцію сільськогосподарського походження та їх державне регулювання

  • Методи визначення рівня ціни пропонування

  • !!! Файл andr_epapk_14887 справа снизу немного обрезан, конец строки не прочесть.

  • Паритет цін і механізм його забезпечення в ринковій економіці

  • Тема 18. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття конкурентоспроможності підприємств і продукції

  • Поняття якості, характеристика її показників і значення для підвищення конкурентоспроможності продукції

  • Методи визначення якості продукції та вплив її рівня на результати виробництва

  • Методика визначення втрат (додаткового ефекту) від зниження (підвищення) якості продукції

  • Витрати на поліпшення якості продукції, основні чинники її підвищення та забезпечення конкурентоспроможності підприємства

  • Основи управління якістю продукції

  • Стандартизація і сертифікація продукції

  • Тема 19. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОЦІНЮВАННЯ її ЕФЕКТИВНОСТІ

  • Поняття новацій та інновацій, інноваційного процесу та інноваційної діяльності підприємств

  • Умови забезпечення ефективної інноваційної діяльності (інноваційного процесу)

  • Загальна характеристика напрямів НТТП і його основні риси

  • Агрохімічний напрям НТТП. Оцінювання ефективності застосування мінеральних добрив і фактори її підвищення

  • Ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин та основні пріоритети створення новацій за цим напрямом НТТП

  • Біологічний напрям наукового техніко-технологічного прогресу

  • Оцінювання економічної ефективності окремих новацій у рослинництві і тваринництві

  • Методичні підходи до оцінювання економічної ефективності інновацій у переробному виробництві

  • Тема 20. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ, ЇХ ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА І СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ

  • Суть і фактори розміщення і спеціалізації агропромислового виробництва

  • Форми спеціалізації в сільському господарстві й методика визначення виробничого напряму аграрних підприємств

  • Галузі й галузева структура аграрних підприємств і методика її визначення

  • Методика визначення ефективності галузевої структури аграрного підприємства

  • Процедура добору конкуруючих галузей і оцінка альтернатив при формуванні галузевої структури підприємства

  • Методика визначення чутливості прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур

  • Спеціалізація, кооперування і комбінування в переробному виробництві. Оптимізація асортиментного ряду продукції переробного підприємства

  • Організаційна структура управління підприємством: суть і характеристика її типів

  • Тема 21. АГРОПРОМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ЇЇ ВИЯВУ

  • Суть агропромислової інтеграції, її організаційні форми і соціально-економічне значення

  • Регіональні агропромислові формування

  • Господарські агропромислові формування

  • Світовий досвід розвитку агропромислової інтеграції кооперативного типу

  • Методичні підходи до побудови економічного механізму вертикальної агропромислової координації

  • Тема 22. КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Концентрація виробництва та її вплив на економіку підприємств

  • Економічна концентрація та захист економічної конкуренції

  • Диверсифікація аграрних і переробних підприємств, її форми і види

  • Переваги і загрози диверсифікації виробництва та методичні підходи до оцінювання доцільності її здійснення

  • Методика визначення рівня диверсифікації та оцінка ситуацій щодо її впливу на економіку підприємств

  • Частина IV. РОЗВИТОК ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття розвитку підприємства і характеристика основних теорій розвитку

  • Чинники розвитку підприємства і форми його вияву

  • Економічний тип розвитку підприємства, методика його визначення і напрями формування

  • Розподіл валового продукту та його вплив на формування інтенсивного типу розвитку підприємств

  • Трансформація підприємств

  • Вартість підприємства як результат його розвитку та методичні підходи до її визначення

  • Реструктуризація і реорганізація підприємств

  • Тема 24. ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТА АНТИКРИЗОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття "загроза" у контексті економічної безпеки та класифікація загроз. Рейдерство

  • Служба економічної безпеки підприємства: принципи організації, завдання і показники оцінки її роботи

  • Методичні підходи до визначення деяких показників оцінювання економічної безпеки підприємства

  • Антикризова діяльність щодо відновлення платоспроможності підприємства

  • Банкрутство підприємств