Отже, прибуток як завершальний кінцевий результаті діяльності підприємства має складний і багатогранний механізм формування і використання. Водночас прибуток має не однакову корисність з позицій відтворювальної спроможності. У зв'язку з цим важливо здійснити класифікацію прибутку за різними критеріями, основними з яких є:
• 1. Залежно від стадії формування прибутку, що різняться між собою складом доходів і витрат, за якими і визначається прибуток. Види прибутку за цим критерієм уже розглянуто: валовий; операційний; до оподаткування; після оподаткування; чистий прибуток.
• 2. Залежно від цільового використання чистого прибутку:
– реінвестований прибуток в активи підприємства –- це прибуток, що використаний на розширення основного й оборотного капіталу;
– спожитий прибуток – той, що використаний власниками підприємства і персоналом для індивідуального споживання через виплату дивідендів і на різні соціальні програми;
– прибуток, використаний на благодійні цілі.
• 3. Залежно від виду діяльності, що здійснюється підприємством з метою одержання прибутку:
– прибуток від основної (операційної) діяльності;
– прибуток від інвестиційної діяльності;
– прибуток від фінансової діяльності.
• 4. Залежно від ступеня відтворювальної здатності:
– номінальний прибуток – представлений фактичною сумою прибутку, одержаного у відповідному календарному періоді;
– реальний прибуток, визначений діленням номінального прибутку на індекс інфляції, що склався на ринку ресурсів, які купуються товаровиробниками у підприємств І сфери АПК.
При аналізі реального прибутку аграрних підприємств варто брати до уваги ту обставину, що в такому прибутку відображаються преференції у формі державної економічної підтримки за передбаченими законодавством України напрямами. Якщо від реального прибутку відняти такі економічні преференції, то одержимо чистий реальний прибуток, що безпосередньо створений зусиллями підприємства.
Наголошуючи на ролі прибутку в економіці підприємств, слід мати на увазі, що не всі організаційні форми господарювання використовують прибуток як головний критерій ефективності їх діяльності Це насамперед стосується тих фермерських господарств, які функціонують лише на праці фермера і членів його сім'ї.
Наприклад, у США такі ферми займають майже 50 % загальної кількості фермерських господарств цієї країни. В них категорія заробітної плати, по суті, не використовується. Пояснюється це специфічним розподілом тут грошової виручки від реалізації продукції. З одержаної суми фермер відшкодовує матеріальні витрати на виробництво продукції, забезпечуючи, таким чином, наступний цикл виробничого процесу. Решта грошової виручки за економічним змістом є не що інше, як чиста продукція плюс амортизаційні відрахування – грошовий потік, який фермер використовує для особистого споживання і на нагромадження. Співвідношення між цими частинами чистої продукції встановлюється кожним фермером залежно від конкретної ситуації. За необхідності він може зменшити фонд споживання і більшу частку чистої продукції спрямувати у фонд нагромадження, і навпаки.
Тепер стає зрозумілим, що для ферм, які не використовують найману працю, головним критерієм ефективності їх діяльності є чиста продукція. За збільшення її фермери мають можливість задовольняти свої особисті потреби і створити умови для розширеного відтворення. З цієї причини для таких ферм вигідно вибирати інтенсивні трудомісткі виробництва (овочівництво, садівництво, свинарство, птахівництво тощо), які забезпечують одержання найбільшої виручки і чистої продукції.
Зазначимо, що про доцільність вибору такого критерію оцінки ефективності ферм, що функціонують на власній праці фермера і його сім'ї, повідомляють і такі відомі зарубіжні вчені, як С. Блегборн і М. Баккетт (Великобританія).
Для правильного визначення чистого прибутку необхідно оволодіти методикою розрахунку прибутку від окремих видів діяльності. Так, прибуток від торгівлі цінними паперами і деривативами визначається як різниця між проданими цінними паперами і деривативами та витратами, понесеними підприємством у зв'язку з придбанням цінних паперів і деривативів[2] протягом звітного року. Такі витрати збільшуються на суму некомпенсованих балансових збитків від таких операцій минулих періодів.
Прибуток від продажу основних засобів і нематеріальних активів являє собою різницю між їх продажною ціною і балансовою залишковою вартістю на момент акта купівлі-продажу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прибуток і методика його визначення“ на сторінці 2. Приємного читання.
