Основною статтею витрат при виробництві масла є сировина – молоко незбиране. Для виробництва 1 т масла потрібно 19 т і більше сировини залежно від жирності молока. Якщо, скажімо, жирність становить 3,8 %, то для одержання 1 т масла потрібно 19,06 т молока незбираного. Знаючи потрібний обсяг молока, легко визначити вихід зворотних відходів (у нашому прикладі буде отримано 17,126 т відвійок (19,06 • 89,85): 100 і 0,9346 т маслянки (19,06 • 4,901): 100.
Тепер, щоб визначити витрати на сировину необхідно її потребу для виробництва 1 т масла помножити на закупівельну ціну 1 т і відняти вартість зворотних відходів. Якщо, наприклад, на заводі прийнято оцінювати їх у розмірі 60 % від ціни, то це означатиме, що вартість 1 т відвійок і сколотин буде становити за ціною 1 т молока незбираного 2500 грн, по 1500 грн (2500 • 0,6).
Витрати за рештою статей витрат визначають за широкого використання нормативів[1]. Так, нормативи витрат на допоміжні матеріали (основні матеріали на виробництві масла не застосовуються) у розрахунку на 1 т масла можуть бути встановлені такі: фольга – 14,1 кг, марля – 2,5 кг, сода каустична – 1,8 кг і т. д. Множенням натуральних витрат допоміжних матеріалів на їх закупівельну ціну визначають витрати за цією статтею. Витрати на тару визначають виходячи з її потреби на 1 т масла (наприклад, 125 картонних коробок) і закупівельної ціни однієї такої коробки.
Вагомою статтею витрат є витрати на паливо й енергію. Норматив теплоенергії на 1 т масла – 2,8 Гкал. До вартості Гкал включають витрати на паливо (скажімо, газ), заробітну плату працівників, що обслуговують газову установку, витрати на ремонт, воду, соціальні нарахування. Норматив електроенергії на 1 т масла– 120 кВт. До вартості 1 кВт включають безпосередні витрати електроенергії, заробітну плату електриків, соціальні нарахування, поточний ремонт та ін.
На виробництві масла важливою статтею витрат є "Холод". Норматив витрат – 470 ккал на 1 т масла. До цін 1 ккал включають витрати на електроенергію, мастильні матеріали, аміак та ін.
До статті "Заробітна плата" включають заробітну плату працівників усіх основних цехів підприємства. Окремою статтею виділяють нарахування на заробітну плату, що здійснюється згідно з законодавством. Як уже зазначалось, у зв'язку з кризовим становищем сировинної бази молокопереробні підприємства несуть значні витрати на доставку сировини. До цієї статті витрат включають заробітну плату (із соціальними нарахуваннями) шоферів, приймальників, лаборантів, витрати на пальне, амортизацію автотранспорту тощо.
До статті "Утримання обладнання" включають амортизацію обладнання, витрати на його ремонт, запасні частини, заробітну плату механіків, слюсарів, наладчиків. Значну частку в структурі витрат займають і Загальновиробничі витрати. Це комплексна стаття, яка включає багато різнорідних елементів витрат.
Сума всіх наведених витрат за розглянутими статтями і становить виробничу собівартість 1 т масла. Щоб визначити повну собівартість масла, потрібно розподілити між видами продукції адміністративні витрати, витрати на збут, фінансові витрати, інші невиробничі витрати згідно з методичним підходом, викладеним у параграфі 6.5 (як один із можливих варіантів розподілу).
Будьте обережними з дрібними витратами, адже невелика теча може потопити великий корабель.
Бенджамін Франклін
Управління витратами і шляхи зниження собівартості продукції
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика визначення собівартості продукції переробних підприємств“ на сторінці 2. Приємного читання.
