• розосередженістю працівників по великій території, площею нерідко у кілька десятків або навіть сотень тисяч гектарів земельних угідь і складністю у зв'язку з цим прийняття оперативних рішень (розпоряджень) відповідно до зміни поточної виробничої ситуації;
• доступністю території аграрних підприємств та їх господарських об'єктів стороннім особам і необхідністю докладання додаткових зусиль для організації збереження власного та орендованого майна, вирощеного врожаю;
• потребою у залученні сезонної робочої сили в періоди збігу сільськогосподарських робіт і труднощами управління нею в складі тимчасових організаційних ланок, які нерідко посилюються через низьку кваліфікацію таких працівників. Проблема залучення сезонної робочої сили стоїть і перед окремими переробними підприємствами і агропромисловими формуваннями (цукровими й овочеконсервними заводами та ін.);
• необхідністю подовження робочого дня працівників аграрних підприємств з метою своєчасного виконання ними важливих технологічних операцій у стислі (оптимальні) агротехнічні строки та існування таких робочих місць, зокрема в молочному скотарстві, що характеризуються розірваністю робочого дня працівників.
Специфічною особливістю сільського господарства вважається існування взаємозалежності і взаємодоповнюваності окремих галузей, що вимагає всебічного обґрунтування галузевої структури підприємства. Виявом цієї особливості є, зокрема, й обставина, що значна частка продукції цієї галузі не набуває товарної форми, а використовується в наступних циклах відтворення.
Для сільського господарства характерна нееквівалентність обміну сільськогосподарської продукції на вхідні промислові ресурси, що виробничо споживаються в цій галузі. Іншими словами, має місце диспаритет цін не на користь аграріїв, що вимагає, з одного боку, державного регулювання щодо забезпечення паритетності доходів (послаблення нееквівалентного обміну), а з другого – створення й ефективного функціонування самоврядних організацій – об'єднань сільськогосподарських товаровиробників і міжпрофесійних структур для збалансування інтересів виробників, які перебувають на різних стадіях єдиного технологічного ланцюга.
Для сільського господарства, причому і не лише для нашої країни, стало характерним таке негативне явище, як вичерпання кадрового потенціалу села через міграцію молодого покоління до міст, інших країн на заробітки, що стає однією з основних причин стримування розвитку агропромислового виробництва і породжує тенденцією до здорожчання сільськогосподарської продукції.
Специфікою сільського господарства є те, що в структурі витрат на виробництві більшості видів сільськогосподарської продукції переважають постійні витрати. Це призводить до більш повільних темпів зниження собівартості продукції порівняно з темпами зростання урожайності культур і продуктивністю тварин, і навпаки – до швидкого підвищення собівартості за їх зниження, що загрожує прискореним настанням порогу беззбитковості виробництва. (Детальніше до цього питання ми повернемось у темі 6.)
Крім того, витрати в сільському господарстві є інерційними в тому розумінні, що їх важко або ж неможливо скоригувати відповідно до змін обсягу виробництва продукції, викликаних дією природного фактора. За несприятливих природних умов знижується урожайність, але підприємство вже не в змозі знизити змінні витрати, бо вони понесені для одержання запланованого врожаю (добрива, отрутохімікати, заробітна плата на їх підготовку і внесення тощо). Можуть лише дещо зменшитися витрати на збирання культури. Внаслідок такої інерційності витрат зростає собівартість продукції і знижується дохідність аграрних підприємств.
Важливою особливістю агропромислового виробництва є короткі строки зберігання окремих видів сільськогосподарської продукції і продовольства, що породжує загрозу значних втрат підприємств агропромислового комплексу від можливого їх псування. Це вимагає додаткових інвестицій для обмеження таких втрат через пошук каналів швидкого просування продукції до кінцевого споживача, а також створення сучасної інфраструктури зберігання.
І нарешті, звернемо увагу на складність побудови досконалого організаційно-економічного механізму забезпечення розвитку сільського господарства і агропромислового виробництва в цілому. Цей механізм містить організаційні важелі (складники) та їх інструменти, а також економічні важелі (складники) та їх інструменти.
Основними організаційними складниками є забезпечення функціонування існуючих і створення нових організаційно-правових форм господарювання в агропромисловому комплексі; створення ефективної інфраструктури аграрного ринку (інструменти: біржі, оптові ринки, торгові доми, аграрний фонд тощо); організація ефективних земельних відносин (інструменти: законодавчі акти щодо земельного кадастру, ринку землі, грошової оцінки землі, захисту земель тощо); розвиток сільського підприємництва і сільськогосподарської обслуговуючої кооперації (інструменти: різні напрями державної підтримки); організація системи державного контролю (інструменти: фітосанітарний, ветеринарний, технічний, безпеки, за якістю).
Основними економічними складовими організаційно-економічного механізму є стимулювання інноваційно-інвестиційного розвитку; доступність кредитування (інструменти: здешевлення кредитів, розвиток кредитної кооперації, іпотеки, мікрокредитування, лізингу тощо); страхування сільськогосподарських ризиків (інструменти: державна підтримка страхування аграріями врожаю, розвиток взаємного страхування, підтримка розвитку страхової інфраструктури); державна економічна підтримка (інструменти: підтримка аграрної науки, освіти, соціальної сфери села, виплата дотацій виробникам тощо); цінове регулювання (інструменти: встановлення мінімальних цін на об'єкти цінового регулювання, заставних цін, здійснення фінансових і товарних інтервенцій, ціновий моніторинг); зниження податкового тиску (єдиний фіксований податок, митні тарифи і нетарифне регулювання); захист внутрішнього ринку і стимулювання експорту.
Предмет науки "Економіка підприємств"
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості сільського господарства і агропромислового виробництва та їх вплив на економіку підприємств агропромислового комплексу“ на сторінці 2. Приємного читання.
