Таким чином, на регіональному рівні інфраструктура ринку сільськогосподарської продукції може сформуватися як цілісна мережа відокремлених, але технологічно поєднаних структур у режимі "знизу вверх": заготівельно-збутові кооперативи населених пунктів – торгові доми і створені ними оптово- роздрібні ринки в районних центрах – оптові ринки обласного рівня.
Сукупність оптових регіональних ринків утворює національний ринок сільськогосподарської продукції, насамперед плодоовочевої. Слід додати, що низка великих аграрних підприємств встановлюють прямі зв'язки з супермаркетами або переробними підприємствами, тому для них створення оптових плодоовочевих ринків не є актуальним.
Однією з умов ефективного функціонування аграрного ринку, за якого досягається стабільність попиту і пропонування, є здійснення моніторингу ринку на державному рівні шляхом створення спеціальних служб, які б забезпечували всіх учасників ринку, державні органи управління оперативною та достовірною інформацією про стан кон'юнктури ринку та тенденції її розвитку. Така інформація є вкрай важливою як для прийняття обґрунтованих державних рішень щодо ринкового середовища, так і для прийняття маркетингових рішень учасниками аграрного ринку.
Для забезпечення ефективного функціонування ринку сільськогосподарської продукції потрібна його подальша чітка структуризація шляхом юридично окресленого виділення окремих продуктових ринків зі своєю системою регулювання та економічної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (у країнах ЄС юридична база створена для 20-ти продуктових ринків).
У нашій країні цей процес уже набуває розвитку. Створено нормативну базу для регулювання ринку зерна, цукру, молока. Потрібно цей процес завершити, що дасть змогу за кожним продуктовим підкомплексом чітко окреслити його особливості, пріоритети, стратегію й на основі цього розробити дієві механізми державного регулювання обмінних і розподільних процесів у них та економічної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.
Важливо також по кожному продуктовому ринку створити відповідні організаційні утворення – професійні і міжпрофесійні, які об'єднуватимуть сільськогосподарських товаровиробників і відповідні переробні підприємства.
Основним завданням таких утворень стане збалансування економічних інтересів цих суб'єктів ринку, забезпечення справедливої конкуренції та вільного пересування сільськогосподарської сировини та продовольства з метою формування єдиного ринкового простору. Але щоб досягти збалансування економічних інтересів суб'єктів ринку, важливо враховувати цінову еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інфраструктура аграрного ринку“ на сторінці 2. Приємного читання.
