В умовах прискореного розвитку наукового техніко-технологічного прогресу велику роль відіграє своєчасне забезпечення підприємств необхідною інформацією щодо кон'юнктури ринку, новітніх досягнень у галузі техніки, технології й організації виробництва, стану і тенденцій розвитку світового ринку. Зрозуміло, що значення такого забезпечення ще більше зростає в умовах високої конкуренції. Воно дає змогу підприємствам швидко вирішувати проблеми вузьких місць своєї діяльності. Адже нерідко підприємствам економічно вигідніше купити певну ідею з готовим механізмом її практичної реалізації, ніж самотужки досліджувати і розробляти її.
Політико-правове середовище містить систему законів та інших юридичних актів, які регламентують підприємницьку діяльність, а також систему політико-правових інститутів, що виробляють ці правові документи і контролюють їхнє виконання.
Значне місце у формуванні політико-правового середовища належить політичним партіям і політичним лідерам, засобам масової інформації, профспілковим організаціям, іншим впливовим групам громадськості, які своєю діяльністю справляють опосередкований вплив на діяльність державних установ і окремих осіб, обмежують свободу їх дії або ж сприяють прийняттю відповідних рішень. Особливу роль в аналізованому середовищі відіграє політична стабільність, склад уряду й органів місцевої влади та їх повноваження, судова система.
Кожне підприємство мусить бути добре обізнаним із законодавством, що регулює підприємницьку діяльність, оскільки порушення загрожує штрафними санкціями аж до заборони займатися виробничою діяльністю взагалі. Наприклад, в Україні діють нормативно-правові акти, що охороняють добросовісність конкуренції, інтереси споживачів, оберігають їх від несумлінної ділової практики (випуску неякісних товарів, неправдивої реклами, оманливої упаковки тощо). Законодавство, що регламентує діяльність бізнесу, повинно захищати також вищі інтереси суспільства від такої підприємницької діяльності, яка не забезпечує необхідної якості життя людей з точки зору збереження довкілля.
Як свідчить практика розвинутих країн Західної Європи, США, Канади, інших країн, все більшу роль починають відігравати політичні партії і громадські рухи в захисті інтересів громадськості як на загальнонаціональному рівні, так і на рівні окремих адміністративних територій. У своїй діяльності підприємства повинні зважати на цю тенденцію, враховувати її при плануванні товарів з новими якісними характеристиками і розробці тактики та стратегії маркетингової діяльності.
Політико-правове середовище пронизує всі ланки макро- і мікросередовища, а також внутрішнє середовище підприємств, тому справляє на них відповідний вплив. Отже, є підстави говорити про існування додаткового ризику, пов'язаного зі зміною політичного клімату в державі. Це в свою чергу вимагає системного аналізу сучасної і довгострокової ситуації в сфері державного управління, оцінки тенденцій розвитку політичного і правового поля.
Особлива увага має приділятися й аналізу діяльності уряду щодо його стабільності, своєчасності прийняття (або ж неприйняття) ключових рішень, спрямованих на державне регулювання і контроль діяльності підприємств, забезпечення рівня зайнятості, на боротьбу з корупцією, розвиток міжнародного співробітництва тощо.
Соціально-культурне середовище формується під дією демографічних процесів і змін культурно-освітнього рівня населення, його життєвих цінностей. В умовах дефіциту продовольчих товарів, низької купівельної спроможності значної частини населення цей фактор є малоістотним. Але за насиченості ринку продовольчими товарами і за обмеженого експорту аграрні і переробні підприємства мусять збільшувати обсяги виробництва приблизно такими ж темпами, якими зростає кількість населення. В іншому разі можливе небажане перевиробництво продукції (за умов обмеженого експорту) або виникнення її дефіциту.
Водночас ці підприємства повинні враховувати зміни в структурній будові населення за віковими групами, а також зміни в культурі харчування, смаках, стилі життя, оскільки вони зумовлюють прискорене зростання попиту на одні види сільськогосподарської продукції і продовольства та зменшення його на інші. Наприклад, зі старінням населення збільшується попит на овочі, фрукти і зменшується на висококалорійні продукти. Релігійні вірування також істотно впливають на структуру "продовольчого кошика".
З підвищенням добробуту і культурного рівня населення змінюється і ставлення до матеріалу, з якого виготовляються тканини й одяг. Зростає попит на товари широкого вжитку з натуральних тканин, що економічно змушує аграрні підприємства збільшувати виробництво льону, конопель, бавовнику, вовни. Поширення серцево-судинних захворювань спричиняє зменшення попиту на продукти харчування з високим вмістом холестерину тощо.
Небажання підприємства вивчати і враховувати ці тонкощі впливу соціально-культурного середовища загрожує втратою позицій на ринку, скороченням обсягу виробництва і зниженням його ефективності.
Таким чином, зміна соціально-демографічної структури споживчого середовища країни (кількість споживачів, якість робочої сили, її кваліфікаційний склад, зміни в окремих вікових групах населення, наявність або відсутність економічного націоналізму – надання переваг вітчизняним товарам), а також еволюція понять зайнятості, відпочинку, здорового способу життя, його комфорту є тими спонукальними мотивами, що приводять до зміни обсягу, характеру і структури виробництва матеріальних благ та послуг.
Входження України до світового економічного простору, розвиток підприємствами зовнішньоекономічної діяльності зумовлює необхідність врахування ними стану міжнародного середовища і тих змін, які відбуваються в ньому[2]. Зокрема, важливо знати кон'юнктуру світового ринку (обмінний курс вітчизняної валюти стосовно валют країн-імпортерів (експортерів); рівень і динаміку цін на товари сільськогосподарського походження і виробничі ресурси, що можуть бути об'єктом імпорту аграрними і переробними підприємствами, масштаби імпорту в Україну товарів, конкуруючих з вітчизняними товарами АПК, доступність виходу на ринок інших країн, зміни політичного та економічного характеру, що відбуваються в цих країнах і є важливими для підприємства тощо. Володіння такою інформацією дає змогу підприємствам приймати обґрунтовані рішення не лише при здійсненні експортно-імпортних операцій, а й при прийнятті рішень, що стосуються діяльності на внутрішньому ринку.
Міжнародне середовище також характеризується можливостями припливу іноземного капіталу до АПК і співробітництвом України з міжнародними організаціями, що сприяють розвитку бізнесу: Європейський банк реконструкції і розвитку, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, ЮНІДО та ін. Досить значну роль у розвитку цього середовища відіграють і вітчизняні посольства та торгові представництва в інших країнах, що сприяють налагодженню міжнародних торгових відносин.
Ознайомлення з окремими складниками (ланками) макро- і мікросередовищ дає підстави для висновку, що зовнішнє середовище підприємств є надто складним і багатоаспектним. Це вимагає здійснення його стратегічного аналізу. При цьому потрібно брати до уваги, що за функціонального підходу до оцінки складників зовнішнього середовища виділяють фактори прямої і опосередкованої дії.
Основна увага менеджменту має спрямовуватися на фактори прямої дії: споживачів, постачальників матеріально-технічних ресурсів, постачальників капіталу, робочої сили, конкурентів, власників, на закони, нормативні акти державного рівня, нормативні акти місцевих органів влади. Решта складників є факторами опосередкованого впливу і для їх оцінки і врахування нерідко виникає потреба в створенні аналітичного відділу та залучення зовнішніх консультантів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Макросередовище функціонування підприємств агропромислового комплексу“ на сторінці 3. Приємного читання.
