Розвиток сільськогосподарської кооперації та її організаційні форми

Економіка підприємств агропромислового комплексу

Членом обслуговуючого кооперативу може бути фізична чи юридична особа, яка зробила вступний і пайовий внесок у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу, дотримується вимог його статуту, визнає цілі і принципи діяльності кооперативу.

Вступний внесок здійснюється у грошовій формі для організаційного забезпечення діяльності кооперативу. Він зараховується у неподільний фонд і в разі виходу з кооперативу не повертається. Пайовий внесок може бути зроблений шляхом передання кооперативу майна, майнових прав на земельну ділянку. При перетворенні КСП на кооперативи колишні члени КСП здійснювали майнові внески своїми майновими паями. Член кооперативу користується правом ухвального голосу. Ним за власним бажанням може бути внесений до пайового фонду додатковий пай понад обов'язковий пай.

До складу обслуговуючого кооперативу можуть входити асоційовані члени. Це фізичні та юридичні особи, які здійснювали лише пайові внески. Вони можуть не брати участі в діяльності кооперативу і користуються правом дорадчого голосу.

Однією з принципових відмінностей сільськогосподарського виробничого кооперативу від сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу є та обставина, що перший із них має на меті одержання прибутку, а другий є неприбутковою організацією, яка надає послуги лише своїм членам для зменшення витрат і/або збільшення доходів членів кооперативу. Причому останні несуть відповідальність за зобов'язаннями, взятими перед кооперативом щодо їх участі в господарській діяльності кооперативу (збут через такий кооператив сировини, продукції її переробки, закупівля засобів виробництва, користування технологічними послугами кооперативу в обсязі та порядком, передбачених його статутом і/або правилами внутрішньогосподарської діяльності).

Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи формують дохід за такими джерелами, як надходження від його членів у вигляді оплати за надані послуги членам кооперативу, одержання коштів або майна, які надходять у вигляді пасивних доходів, субсидій (дотацій) з державного і/або місцевих бюджетів. При цьому в дохід такого кооперативу не включаються надходження від збуту (продажу) сільськогосподарської продукції за дорученням його членів.

Основним фінансовим результатом обслуговуючого кооперативу є різниця між його доходами і витратами на їх одержання. Цей фінансовий результат після виконання зобов'язань кооперативу та відшкодування збитків за минулі роки розподіляється загальними зборами у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та відрахувань на паї членам кооперативу, включаючи й асоційованих членів. Кооперативні виплати формуються як частина попередньо надлишково сплаченої вартості наданих кооперативом послуг відносно їх фактичної вартості.

У процесі розподілу фінансового результату сільськогосподарський обслуговуючий кооператив може набувати майно у власність, відокремлене від майна своїх членів.

Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію" (2012 р.) передбачено, що у разі створення сільськогосподарського виробничого кооперативу його членами стають фізичні особи, які внесли вступний внесок і пай у розмірах, передбачених статутом. Асоційоване членство тут не передбачається. Ці господарські формування функціонують на ринкових засадах є суб'єктами підприємницької діяльності, отже, реалізують свою продукцію за цінами, що складаються на ринку з орієнтацією на одержання найбільшої економічної вигоди – прибутку.

Такий кооператив може набувати право власності на землю шляхом внесення до пайового фонду земельних ділянок його членами, а також придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу (у разі уведення в дію закону про обіг земель сільськогосподарського призначення), міни, дарування, іншими правочинами. Важливо, що в разі виходу з кооперативу чи його ліквідації фізичній чи юридичній особі, яка внесла свій пай у кооператив у формі земельної ділянки, повертається такий пай у натурі (на місцевості).

У процесі реорганізації КСП виникло 3325 виробничих сільськогосподарських кооперативів. Членами таких кооперативів ставали працездатні члени колишнього КСП, а асоційованими членами – пенсіонери. Тому засновниками сільськогосподарських виробничих кооперативів ставало багато осіб, нерідко до 300 і більше.

Це послужило для окремих фахівців і відповідальних працівників підставою вважати, що такі кооперативи не є ринковими структурами і робився висновок про необхідність їх перетворення на інші організаційні форми господарювання. За період 2000 – 2013 pp. дійсно кількість кооперативів істотно зменшилася до 810, багато з них реорганізувалися в інші типи підприємств, як правило, у приватні підприємства і ТОВ.

Причому порівняно з іншими формами господарювання вони досягають дещо нижчих фінансово-економічних показників діяльності. Але тут потрібно брати до уваги таку надзвичайно важливу обставину. Сільськогосподарські виробничі кооперативи мають докорінну відмінність від інших організаційно- правових форм господарювання на селі – господарських товариств, приватних товариств, холдингових структур – вони є соціально-орієнтованими підприємствами, оскільки їх діяльність спрямована на максимальне задоволення інтересів членів кооперативу, соціальний розвиток сільської громади, піднесення культурного та освітнього рівня селян.

Певна унікальність соціально-орієнтованих підприємств виявляється і в демократичній структурі управління та в обов'язковій трудовій участі членів кооперативу в його діяльності, що стає бар'єром на шляху посилення безробіття на селі. Через кооперацію і, зокрема, СВК значною мірою формується соціальний капітал, оскільки в них соціально-трудові відносини консолідуються і спрямовуються на захист інтересів членів кооперативу.

Є підстави вважати, що нижчі економічні показники діяльності багатьох СВК порівняно з іншими формуваннями зумовлені насамперед додатковими витратами, пов'язаними з виконанням ними соціальних функцій і забезпеченням розвитку сільських територій.

Як показує практика, в багатьох регіонах є чимало СВК, які досягають значно вищих показників господарської діяльності порівняно з іншими типами агроформувань, які нерідко навіть ігнорують виконання соціальних функцій бізнесу. Це свідчить про істотний потенціал цих організаційно-правових форм господарювання, що значною мірою базуються на великих масштабах виробництва та схильності багатьох працівників до колективної праці.

У 2014 р. продовжувала існувати особливо нагальна потреба в розвитку сільськогосподарських обслуговуючих виробничих кооперативів. Основними їх завданнями є витіснення комерційних посередницьких структур і взяття на себе функцій збуту багатьох видів сільськогосподарської продукції, що дасть змогу підвищити частку аграрних товаровиробників у вартості кінцевого продукту; протидія монополізму переробних підприємств шляхом створення кооперативних переробних виробництв; використання переваг великомасштабного виробництва; надання послуг за мінімальними цінами і сприяння завдяки цьому зниженню собівартості сільськогосподарської продукції; зменшення трансакційних витрат; створення нових робочих місць і сприяння розвитку сільських територій.

У 2014 р. функціонувало лише 876 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (у 2005 р. – 1127), що зовсім не відповідає потребам і можливостям їх створення. Адже в Україні є великий потенціал (живильне середовище) для розвитку цієї форми кооперування, зокрема, є близько 28 тис. населених пунктів, 4,2 тис. особистих селянських господарств, з яких понад 300 тис. виробляють товарну продукцію, майже 41 тис. фермерських господарств, 13 536 великих аграрних підприємств (без підприємств інших форм господарювання).

Для прискореного розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів потрібна значна державна підтримка. Постановою Кабінету Міністрів України "Про державну цільову програму підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 р." від 3 червня 2010 р. № 557 передбачено істотне фінансування розвитку таких кооперативів в обсязі 7 млрд грн. Це дасть змогу створити до 10 тис. кооперативів і 100 тис. нових робочих місць, збільшити товарообіг сільськогосподарської продукції через кооперативи на 20 %.

Для стимулювання розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів потрібно забезпечити підготовку кадрів – лідерів кооперативного руху, посилити просвітницьку роботу серед сільського населення щодо переваг кооперативної моделі сільського підприємництва.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток сільськогосподарської кооперації та її організаційні форми“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина 1. ПІДПРИЄМСТВА ЯК ОСНОВНА ЛАНКА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ, ЇХ ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ І РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Особливості сільського господарства і агропромислового виробництва та їх вплив на економіку підприємств агропромислового комплексу

  • Предмет науки "Економіка підприємств"

  • Методологія науки "Економіка підприємств"

  • Спеціальні методи дослідження економіки підприємств

  • Тема 2. ТЕОРІЯ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

  • Поняття теорії підприємства і основний зміст класичної та неокласичної теорій * У

  • Інституціональні теорії фірми

  • Підприємництво як сучасна форма господарювання, принципи його здійснення та організаційні форми

  • Види підприємництва. Поняття малого підприємництва

  • Тема 3. ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ

  • Розділ 1. ПІДПРИЄМСТВО – ОСНОВНА ЛАНКА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Види підприємств та їх об'єднань

  • Поняття ефекту масштабу та розміру підприємств. Визначення ефективності масштабу

  • Еволюція підприємств агропромислового комплексу і створення аграрних підприємств ринкового типу

  • Розділ 2. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК

  • Економічні засади функціонування товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), з додатковою відповідальністю, повного і командитного товариства

  • Економічні засади функціонування фермерських господарств

  • Економічні засади функціонування приватних підприємств

  • Розвиток сільськогосподарської кооперації та її організаційні форми
  • Тема 4. ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Мікросередовище діяльності підприємств агропромислового комплексу

  • Макросередовище функціонування підприємств агропромислового комплексу

  • Методичні підходи до аналізу та оцінювання зовнішнього середовища підприємств

  • Тема 5. РИНОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ І ПРОДОВОЛЬСТВА

  • Інфраструктура аграрного ринку

  • Цінова еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію і продовольство та виникнення сільськогосподарської проблеми довгострокового періоду

  • Державне регулювання ринку сільськогосподарської продукції і продовольства

  • Тема 6. ВИТРАТИ І СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Поняття витрат і собівартості продукції

  • Склад витрат за всіма видами діяльності підприємств У

  • Групування операційних витрат за економічними елементами та статтями

  • Відмінності у формуванні витрат і собівартості продукції в системі бухгалтерського та податкового обліку

  • Класифікація витрат

  • Постійні і змінні витрати та поняття операційного левериджу

  • Співвідношення "фактор – продукт" і його аналіз

  • Визначення максимального прибутку. Неявні витрати

  • Методи визначення собівартості і методика обчислення собівартості сільськогосподарської продукції

  • Методика визначення собівартості продукції переробних підприємств

  • Управління витратами і шляхи зниження собівартості продукції

  • Тема 7. ВАЛОВІ ТА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Валова продукція сільського господарства

  • Товарна і реалізована продукція та методика визначення показників товарності

  • Вплив обсягу пропонування товарної продукції на доходи аграрних підприємств. Сільськогосподарська проблема короткострокового періоду

  • Продукція переробних підприємств: на стадії виробництва, готова продукція, товарна продукція, реалізована продукція * У

  • Чиста продукція аграрних і переробних підприємств

  • Прибуток і методика його визначення

  • Визначення прибутку як об'єкта оподаткування

  • Фінансово-економічні результати діяльності підприємств

  • Частина II. РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ їх ВИКОРИСТАННЯ

  • Характеристика земельних ресурсів України та їх розподіл між власниками і землекористувачами

  • Земельна реформа в Україні. Основи Земельного кодексу України

  • Методика паювання сільськогосподарських угідь

  • Земельний кадастр і грошова оцінка землі

  • Плата за землю. Фіксований сільськогосподарський податок

  • Оренда землі

  • Поняття ринку землі

  • Інтенсивність та ефективність використання земельних ресурсів

  • Ефективність меліорації землі

  • Тема 9. ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА ОПЛАТА ПРАЦІ

  • Персонал підприємств і його класифікація

  • Забезпеченість підприємств персоналом і визначення потреби у додатковій найманій праці (тимчасових і/або сезонних працівників)

  • Витрати на оплату праці й показники використання персоналу

  • Поняття продуктивності праці і методика її визначення в сільському господарстві

  • Особливості визначення продуктивності праці в переробних підприємствах і оцінка співвідношення між темпами зростання продуктивності й оплати праці

  • Аналіз продуктивності праці та фактори її підвищення

  • Заміна живої праці капіталом

  • Основи мотивації та оплати праці

  • Тема 10. ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ І ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Характеристика виробничого капіталу, його поділ на застосовуваний і виробничо спожитий

  • Класифікація і структура основного капіталу

  • Грошова оцінка основних засобів

  • Амортизація основних засобів У

  • Джерела і форми відтворення основних засобів

  • Лізинг

  • Ефективність використання основного виробничого капіталу

  • Поняття виробничої потужності підприємств, методи її визначення і показники використання в аграрних підприємствах * І

  • Формування і використання виробничої потужності переробних підприємств

  • Тема 11. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ВИРОБНИЧА ЛОГІСТИКА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Функціональна роль матеріально-речових елементів основного виробничого капіталу та їх місце у формуванні енергетичних ресурсів

  • Витрати на утримання техніки та економічні підходи до визначення доцільності її придбання порівняно з підрядом або заміною

  • Дві альтернативи: купівля нової чи потриманої техніки. Придбання техніки або її оренда

  • Тракторний парк та ефективність його використання

  • Ефективність використання комбайнового парку

  • Показники використання обладнання переробних підприємств та адаптація цих показників для одержання заданого обсягу продукції

  • Виробничі будівлі і споруди та ефективність їх використання

  • Поняття логістики, її функції та завдання

  • Матеріальний потік і його різновиди. Управління матеріальними потоками

  • Транспортні засоби як важливий складник логістичної системи підприємства та ефективність їх використання

  • Склади в логістичній системі підприємств і визначення економічної доцільності зберігання на них продукції

  • Тема 12. ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Економічна суть оборотного капіталу та його склад

  • Структура оборотного капіталу й оцінка запасів за їх виробничого споживання

  • Забезпеченість аграрних підприємств оборотним капіталом та його кругообіг

  • Методика визначення ефективності використання оборотного капіталу та її факторний аналіз

  • Мінімізація потреби в оборотному капіталі і фактори поліпшення його використання в аграрних підприємствах

  • Методичні підходи до визначення нормативів для окремих елементів оборотного капіталу переробних підприємств

  • Мінімізація сукупних витрат на куповані виробничі запаси вузькоспеціалізованих аграрних підприємств та переробних підприємств

  • Тема 13. НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ (РЕСУРСИ) ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Вартісна оцінка нематеріальних активів (ресурсів)

  • Амортизація нематеріальних активів (ресурсів)

  • Методичні підходи до визначення ринкової вартості нематеріальних активів – об'єктів інтелектуальної власності

  • Тема 14. АВАНСОВАНИЙ І ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Суть авансованого капіталу та його структура

  • Джерела формування авансованого капіталу, його класифікація і відмінність від категорії виробничого потенціалу

  • Позичковий капітал та критерій доцільності його залучення

  • Вартісна оцінка авансованого капіталу

  • Власний капітал підприємств та їх платоспроможність

  • Ефективність використання авансованого і власного капіталів

  • Частина III. ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ ЇЇ ФОРМУВАННЯ І ПІДВИЩЕННЯ

  • Суть ефективності як економічної категорії

  • Рентабельність виробництва і методика визначення її показників

  • Специфічні оцінні показники ефективності діяльності великих агропромислових компаній

  • Методика аналізу рентабельності виробництва

  • Аналіз співвідношення "витрати – випуск – прибуток" і механізму дії виробничого важеля. Фактори підвищення економічної ефективності виробництва

  • Графічний і математичний способи визначення точки беззбитковості виробництва

  • Аналіз беззбитковості виробництва і прибутковості галузі за показником норми беззбитковості

  • Оцінювання ринкової позиції підприємства за даними балансу і на ринку капіталів

  • Оцінювання ринкової позиції підприємства за показниками прибутковості

  • Тема 16. ІНВЕСТИЦІЇ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ

  • Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності. Класифікація інвестицій

  • Джерела фінансування інвестицій

  • Капіталовкладення підприємств

  • Методи зіставлення інвестицій у часі

  • Оцінювання ефективності інвестицій за недисконтованими фінансово-економічними показниками

  • Оцінювання ефективності проекту за методом чистої поточної (теперішньої) вартості

  • Сутність фінансових інвестицій, напрями їх здійснення і показники оцінювання ефективності обігу цінних паперів

  • Методичні підходи до визначення доцільності придбання підприємством акцій та облігацій

  • Тема 17. ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Ціна в ринковій економіці і характеристика її видів

  • Цінова конкуренція і цінова конкурентоспроможність

  • Цінова політика підприємств

  • Ціноутворення і ціни на продукцію сільськогосподарського походження та їх державне регулювання

  • Методи визначення рівня ціни пропонування

  • !!! Файл andr_epapk_14887 справа снизу немного обрезан, конец строки не прочесть.

  • Паритет цін і механізм його забезпечення в ринковій економіці

  • Тема 18. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття конкурентоспроможності підприємств і продукції

  • Поняття якості, характеристика її показників і значення для підвищення конкурентоспроможності продукції

  • Методи визначення якості продукції та вплив її рівня на результати виробництва

  • Методика визначення втрат (додаткового ефекту) від зниження (підвищення) якості продукції

  • Витрати на поліпшення якості продукції, основні чинники її підвищення та забезпечення конкурентоспроможності підприємства

  • Основи управління якістю продукції

  • Стандартизація і сертифікація продукції

  • Тема 19. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОЦІНЮВАННЯ її ЕФЕКТИВНОСТІ

  • Поняття новацій та інновацій, інноваційного процесу та інноваційної діяльності підприємств

  • Умови забезпечення ефективної інноваційної діяльності (інноваційного процесу)

  • Загальна характеристика напрямів НТТП і його основні риси

  • Агрохімічний напрям НТТП. Оцінювання ефективності застосування мінеральних добрив і фактори її підвищення

  • Ефективність застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин та основні пріоритети створення новацій за цим напрямом НТТП

  • Біологічний напрям наукового техніко-технологічного прогресу

  • Оцінювання економічної ефективності окремих новацій у рослинництві і тваринництві

  • Методичні підходи до оцінювання економічної ефективності інновацій у переробному виробництві

  • Тема 20. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ, ЇХ ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА І СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ

  • Суть і фактори розміщення і спеціалізації агропромислового виробництва

  • Форми спеціалізації в сільському господарстві й методика визначення виробничого напряму аграрних підприємств

  • Галузі й галузева структура аграрних підприємств і методика її визначення

  • Методика визначення ефективності галузевої структури аграрного підприємства

  • Процедура добору конкуруючих галузей і оцінка альтернатив при формуванні галузевої структури підприємства

  • Методика визначення чутливості прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур

  • Спеціалізація, кооперування і комбінування в переробному виробництві. Оптимізація асортиментного ряду продукції переробного підприємства

  • Організаційна структура управління підприємством: суть і характеристика її типів

  • Тема 21. АГРОПРОМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ЇЇ ВИЯВУ

  • Суть агропромислової інтеграції, її організаційні форми і соціально-економічне значення

  • Регіональні агропромислові формування

  • Господарські агропромислові формування

  • Світовий досвід розвитку агропромислової інтеграції кооперативного типу

  • Методичні підходи до побудови економічного механізму вертикальної агропромислової координації

  • Тема 22. КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

  • Концентрація виробництва та її вплив на економіку підприємств

  • Економічна концентрація та захист економічної конкуренції

  • Диверсифікація аграрних і переробних підприємств, її форми і види

  • Переваги і загрози диверсифікації виробництва та методичні підходи до оцінювання доцільності її здійснення

  • Методика визначення рівня диверсифікації та оцінка ситуацій щодо її впливу на економіку підприємств

  • Частина IV. РОЗВИТОК ТА ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття розвитку підприємства і характеристика основних теорій розвитку

  • Чинники розвитку підприємства і форми його вияву

  • Економічний тип розвитку підприємства, методика його визначення і напрями формування

  • Розподіл валового продукту та його вплив на формування інтенсивного типу розвитку підприємств

  • Трансформація підприємств

  • Вартість підприємства як результат його розвитку та методичні підходи до її визначення

  • Реструктуризація і реорганізація підприємств

  • Тема 24. ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТА АНТИКРИЗОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

  • Поняття "загроза" у контексті економічної безпеки та класифікація загроз. Рейдерство

  • Служба економічної безпеки підприємства: принципи організації, завдання і показники оцінки її роботи

  • Методичні підходи до визначення деяких показників оцінювання економічної безпеки підприємства

  • Антикризова діяльність щодо відновлення платоспроможності підприємства

  • Банкрутство підприємств