Різниця між межею беззбиткового виробництва і межею граничної беззбитковості виробництва становить 1415 од. продукції. Це означатиме, що за такого зменшення обсягу виробництва порівняно зі беззбитковим підприємство не нестиме збитки, для покриття яких потрібна готівка, а отже, йому не обов'язково потрібно шукати додаткових джерел для продовження процесу виробництва в наступному циклі. Але це – гранична межа, за яку відступати нікуди, бо підприємство витрачає, за умови повторення такої економічної ситуації, можливість здійснювати просте відтворення основних засобів у майбутньому.
Чим меншою є межа беззбиткового виробництва за обома варіантами їх визначення, тим вищим є ступінь економічної безпеки функціонування галузі чи підприємства в цілому. Для підприємства також важливо, щоб гранична беззбитковість на більший відсоток відрізнялася від беззбиткового виробництва за умови врахування усіх постійних витрат. •
У разі коли, на думку спеціалістів, ймовірність настання оптимістичного і песимістичного варіантів очікуваної межі беззбиткового виробництва є неоднаковою, то очікувану точку беззбитковості визначають з урахуванням цього фактора.
Наприклад, якщо межа граничної беззбитковості виробництва перебуває в інтервалі [4322, 6008], а ймовірність настання нижньої межі 0,45, а верхньої 0,55, то очікувана точка беззбитковості буде становити 4321 • 0,45 + 6008 • 0,55 = = 5249 од. продукції.
Як нам уже відомо, складовою економічної безпеки підприємства є його фінансова безпека, що характеризується таким рівнем забезпеченості фінансовими ресурсами та їх формування й організацією використання, за якого досягається стабільний розвиток виробничої і соціальної сфер суб'єкта господарювання, а також забезпечується захист його фінансових інтересів від внутрішніх і зовнішніх загроз.
Оцінювати рівень фінансової безпеки підприємства можна за показниками рентабельності власного капіталу порівняно з показником ефективності альтернативних вкладень; ефективності залучення позичкового капіталу через визначення приросту рентабельності власного капіталу завдяки такому залученню, а також за рентабельністю фінансових інвестицій РФІ.
Для визначення показника рентабельності фінансових інвестицій, роль якого в оцінці фінансового стану істотно посилюється з розвитком фондового ринку, потрібно брати до уваги ту обставину, що фінансові інвестиції, з одного боку, пов'язані з відповідними інвестиційними витратами (купівля цінних паперів, вклади у статутні фонди інших підприємств тощо), а з другого – з формуванням грошового потоку, що повертається. До складу останнього входять, по- перше, кошти, що виплачуються по цінних паперах у вигляді відсотків за облігаціями та іншими борговими цінними паперами, а також за депозитними вкладами у банках; по-друге, дивіденди по акціях та по інших пайових цінних паперах; по-третє, суми від погашення боргових цінних паперів в кінці обумовленого фіксованого строку їх обігу або від продажу відповідних цінних паперів за цінами, що склалися на момент такого продажу.
За кожним з видів цінних паперів може бути визначений прибуток як різниця між отриманими відсотками або дивідендами і сумою витрат, що пов'язані з операцією володіння цими паперами. Ця частина грошового потоку, що повертається, повинна безпосередньо враховуватися при оцінці ефективності фінансових інвестицій.
Тимчасом суми коштів від погашення боргових зобов'язань за економічним змістом є формою відшкодування раніше понесених інвестиційних витрат, а тому при визначенні їх ефективності вони не повинні братися до уваги.
Що ж стосується акцій, то підприємство може продавати чи придбавати їх у будь-який прийнятний для нього час. Але в результаті операції купівлі-продажу може виникнути різниця в цінах, яка повинна враховуватися при визначенні загальної суми прибутку від фінансових інвестицій за таким принципом: перевищення ціни продажу акцій над ціною їх купівлі збільшує інвестиційний прибуток, а зниження ціни – зменшує його.
З урахуванням викладеного вище ефективність фінансових інвестицій у відповідному звітному році за показником рівня рентабельності можна визначити за формулою
де ДП – депозитний прибуток від депозитних вкладів в банках; ПР – одержані відсотки за володіння борговими цінними паперами; ДН – одержані дивіденди по акціях та по інших пайових цінних паперах; Вцп – витрати, що пов'язані з володінням цінними паперами; ΔЦПЗ – перевищення (+), зниження (-) ціни продажу акцій у звітному році над ціною їх придбання; НВЦ – ціна придбання цінних паперів; ВСФ – суми пайових внесків до статутного фонду інших суб'єктів господарювання.
Зауважимо, що в разі придбання підприємством облігацій з "нульовим купоном" прибуток по них дорівнюватиме різниці між номінальною ціною цих акцій і ціною купівлі їх інвестором.
Фінансова безпека підприємства посилюється з підвищенням рентабельності фінансових інвестицій. Умовою забезпечення бажаного, але реального рівня ефективності фінансових інвестицій, є придбання надійних цінних паперів і здійснення виваженої диверсифікації портфеля цих інвестицій.
Антикризова діяльність щодо відновлення платоспроможності підприємства
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичні підходи до визначення деяких показників оцінювання економічної безпеки підприємства“ на сторінці 3. Приємного читання.
