У літературних джерелах наводиться чимало визначень поняття "економічна безпека підприємства", причому нерідко між ними немає істотних відмінностей. Досить обґрунтованим визначенням є таке:
економічна безпека підприємства – це такий стан суб'єкта господарювання, за якого він спроможний захищати себе від внутрішніх і зовнішніх загроз і досягати поставлених цілей бізнесу в конкурентному середовищі.
Отже, економічна безпека підприємства пов'язана із захистом його життєво важливих інтересів, кадрового та інтелектуального потенціалу, інформації, технологій, майна завдяки заходам правового, режимного, організаційного та інформаційно-технічного характеру.
Економічна безпека підприємства включає в себе кілька підсистем. Як правило, виділяють такі підсистеми (складники) безпеки: фінансова, кадрова, техніко-технологічна, інформаційна, політико-правова, екологічна і силова.
Фінансова складова економічної безпеки передбачає забезпечення фінансової безпеки підприємства завдяки ефективному використанню ресурсів, організації обґрунтованого фінансового планування і впровадження гнучкої цінової політики, здійсненню економічно виважених довго- і короткострокових фінансових інвестицій, залученню порівняно недорогих кредитних ресурсів, уникнення впливу спекулятивних операцій на ринку цінних паперів, відстеження динаміки курсу валют і уникненню не обов'язкових втрат на курсових різницях тощо.
Кадрова складова економічної безпеки досягається за ефективного управління персоналом та розвитку інтелектуального потенціалу підприємства.
За низького рівня управління персоналом, недостатньої кваліфікації працівників, за відсутності належної дисципліни виникає висока ймовірність виникнення значних втрат (шкоди), яких може зазнати підприємство. Тому для забезпечення економічної безпеки за кадровою складовою важливе, а інколи й вирішальне значення набуває система підбору і наймання кадрів, організація системи підвищення їх кваліфікації, виховання корпоративної культури, матеріальне і моральне стимулювання до творчої праці, усвідомлення престижності своєї професії і праці на даному підприємстві.
Техніко-технологічна складова економічної безпеки досягається завдяки впровадженню у виробництво нової техніки, обладнання і технологій, що не поступаються ліпшим зарубіжним і вітчизняним зразкам та забезпечують випуск конкурентоспроможної продукції з інноваційною складовою.
Такому впровадженню передує всебічний аналіз і оцінка за відповідними техніко-економічними показниками ефективності задіяної на підприємстві технології в розрізі її конкретних технологічних процесів і виявлення резервів щодо поліпшення використання техніки й обладнання та удосконалення технологічного ланцюга.
У разі досягнення позитивних зрушень завдяки таким заходам підприємство спроможне забезпечити на певний час економічну безпеку за цією складовою. Для того щоб зберегти її на перспективу, підприємству необхідно здійснювати аналіз і оцінку розвитку товарних ринків продукції, що ним виробляється, а також аналіз ринку технологій та наукових розробок щодо виробництва профільної для підприємства продукції. На основі цієї інформації підприємствам доцільно розробляти технологічну стратегію, реалізація якої давала б змогу виробляти перспективні конкурентоспроможні за якістю і ціною товари.
Політико-правова складова економічної безпеки передбачає своєчасний та ефективний юридичний захист підприємства від зовнішніх і внутрішніх загроз, забезпечення дотримання чинного законодавства в процесі здійснення господарської діяльності, грунтовне опрацювання (супровід) договірних відносин з іншими суб'єктами господарювання. Ця складова економічної безпеки вимагає високої кваліфікації працівників юридичної служби (для великих підприємств), а також керівників і спеціалістів, які приймають відповідні рішення.
Інформаційна складова економічної безпеки передбачає захист інформаційного середовища підприємства, збирання і аналіз інформації, що стосується ділових партнерів, ринків ресурсів і ринку вироблюваної продукції, корисної науково-технологічної інформації, а також інформації щодо розвитку політичних подій, тенденцій макроекономічного розвитку та можливого їх впливу на конкретну сферу бізнесу.
Екологічна складова економічної безпеки досягається через ретельне дотримання підприємством чинних екологічних норм щодо викидів і скидів шкідливих речовин у навколишнє середовище, а також щодо вмісту в сільськогосподарській продукції і продовольчих товарах залишків пестицидів, нітратів,
радіонуклідів тощо. Завдяки такому дотриманню мінімізуються втрати підприємства.
Слід брати до уваги і ту обставину, що підприємства сплачують значні суми у відповідні бюджети за викиди і скиди шкідливих речовин у межах встановлених для них норм (наприклад, Пирятинський сирзавод щорічно сплачує за скиди відходів молокопереробного виробництва до 150 тис. грн). Тому подальша екологізація виробництва через будівництво досконаліших очисних споруд і впровадження технологій з більш глибокою переробкою сировини підвищує економічну безпеку підприємства за рахунок її екологічної складової.
Силова складова економічної безпеки спрямована на забезпечення фізичної безпеки персоналу, передусім керівників підприємства, і на збереження його майна.
Для аграрних підприємств та АПФ виправдано виокремити таку складову економічної безпеки, як безпека землекористування, що має реалізовуватися через недопущення ерозії ірунту (водної і вітрової), а також його підтоплення і вторинного засолення, збереження і підвищення вмісту гумусу, впровадження раціонального землевпорядкування, формування раціонального розміру земельного масиву підприємств через проведення відповідної політики щодо оренди землі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 24. ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ТА АНТИКРИЗОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ“ на сторінці 2. Приємного читання.
