Наприклад, у сприятливих для цукрових буряків ґрунтово-кліматичних умовах Лісостепу підприємства не можуть розширяти їх площі посіву більш ніж на трьох полях у сівозміні, оскільки це може призвести до неконтрольованого поширення довгоносика, бурякової гнилі і зниження врожайності коренів.
У південно-східних областях України, у лісостеповій зоні підприємства повинні обмежувати вирощування соняшнику одним полем у десятипільній сівозміні, оскільки збільшення частки його посіву в структурі посівних площ призводить до виснаження ґрунтів і поширення хвороб і шкідників цієї культури. Існує низка інших обмежень за сівозміною з точки зору добору для окремих культур найкращих попередників.
Переробні підприємства за своєю природою є спеціалізованими. Серед них – цукрові заводи, молокопереробні та м'ясопереробні підприємства, льонозаводи, овочеконсервні заводи, спиртові, крохмально-патокові заводи, олійно-жирові комбінати, заводи первинної переробки винограду.
Всі ці підприємства переробляють сільськогосподарську сировину, яка в структурі собівартості готової продукції займає, як нам відомо, домінуючу частку. Тому закономірно, що розміщення переробних підприємств тяжіє до тих сільськогосподарських ареалів, де виробляється необхідна для них сировина. Завдяки цьому мінімізуються транспортні витрати і, що також важливо, – не допускається (мінімізується) псування сировини під час її перевезення до місць переробки. Це дає змогу переробним підприємствам виробляти якісну кінцеву продукцію й отримувати відповідний економічний зиск.
Скажімо, цукрові заводи розміщені в областях Лісостепу України, де найсприятливіші умови для вирощування цукрового буряку – Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Тернопільській, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Чернігівській. Льонозаводи розміщені в Поліссі зі сприятливими умовами для вирощування льону-довгунця, а овоче- і плодоконсервні заводи – в південних і центральних областях України. Заводи первинної переробки винограду розташовані в зонах його вирощування – в Криму, Закарпатті, південних областях України. Крохмально-патокові і спиртові заводи, що виробляють спирт із картоплі, – сконцентровані в Поліссі. Слід наголосити, що оскільки скотарство і свинарство можуть успішно розвиватися в усіх регіонах України, то відповідно по усій її території розміщуються молокопереробні та м'ясопереробні підприємства.
Інший принцип розміщення характерний для підприємств окремих підгалузей харчової промисловості. Так, наприклад, хлібозаводи, кондитерські фабрики, заводи з виробництва маргаринової продукції розміщуються з орієнтацією на споживача їх кінцевої продукції – в містах і промислових центрах. Це ж стосується лікеро-горілчаних підприємств і підприємств вторинного виноробства.
Важливо розглянути і таке питання. В умовах планово-централізованої економіки переробні підприємства малі свої сировинні зони, які створювалися централізовано. В перехідний період до ринку сировинні зони як такі, що існували раніше, – зникли, тому на даний час проблема створення на якісно новій основі сировинних зон є актуальною, проте вирішується надто складно.
Багато переробних підприємств стали самостійно виробляти сировину, але це далеко не завжди вирішує проблему. Великий дефіцит молока незбираного і відгодівельного поголів'я спонукає молокопереробні та м'ясопереробні підприємства заготовляти сировину далеко за межами свого розташування. В цих умовах сировинні зони формуються спонтанно, вони не є стабільними і не в змозі вирішити проблему постачання сировини в необхідній кількості. Необхідний новий підхід до створення сировинних зон на основі агропромислової інтеграції та агропромислової координації. (Детальніше про це йтиметься у темі 21.)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суть і фактори розміщення і спеціалізації агропромислового виробництва“ на сторінці 2. Приємного читання.
