де – витрати живої праці на 1 га посіву відповідно за базисним та і-м досліджуваним варіантом технологій.
Оцінювання альтернативної технології збирання зернових. Наведений приклад переконує в необхідності застосування різних методичних підходів до оцінювання альтернативних технологій. Спеціалістами Українського державного центру з випробування та прогнозування техніки розроблено зазначену технологію, яка передбачає збирання зернових культур спеціальними жатками ЖОН-4 і ЖОН-6 методом очісування зернової частини (колосків) без зрізання стебла. Технологія апробована у виробничих умовах і довела свою високу ефективність. Жатка очісувального типу може навішуватись на реверсивний трактор ХТЗ-161 31.
Такий зернозбиральний агрегат "Колосок" має на ЗО % меншу енергомісткість і на 40 % – металомісткість. На 1 т намолоченого зерна витрачається лише 1,6 л пального. Звичайний зерновий комбайн коштує значно дорожче за такий зернозбиральний агрегат. Причому після жнив жатка знімається з трактора і він використовується протягом року, тоді як комбайн працює лише до двох місяців у рік. Жатки очісувального типу можуть кріпитися і на комбайни.
Так, комбайн "Лан" з очісувальною жаткою намолочує 20 – 25 т зерна за годину, тоді як у самостійному режимі роботи – 10 – 12 т. Зменшуються і втрати зерна, особливо на полеглих полях. Солома, яка залишається після очісування колосків, може бути приорана як органічне добриво ґрунтообробними дисковими культиваторами або ж скошена для потреб тваринництва.
Таким чином, застосування даної технології дає змогу значно прискорити темпи збирання зернових, зменшити втрати зерна, підвищити продуктивність техніки, скоротити витрати на 1 га збиральної площі. Особливо важливо застосовувати дану технологію в тих господарствах, в яких відчувається гостра нестача комбайнів. Адже жниварка ЖОН-4 спроможна збільшити продуктивність застарілих комбайнів "Нива" чи "Єнісей" в два-три рази. Завдяки цьому зникає необхідність у купівлі нових дорогих зернозбиральних комбайнів.
У кількісному (вартісному) виразі економічний ефект Ет від застосування альтернативної технології збирання зернових культур можна визначити за формулою
де – собівартість 1 га зібраної площі за традиційної технології збирання зернових, грн;
– те саме за альтернативної технології;
і
– втрати зерна на 1 га відповідно за традиційної і альтернативної технології збирання зернових, ц; Цз – ринкова ціна 1 ц зерна; ЗЗ – зменшення втрат зерна на 1 га збиральної площі завдяки скороченню строків збирання зернових культур.
Економічна оцінка заходів з племінної справи. Необхідною умовою зростання продуктивності тварин і підвищення якості продукції є поліпшення їх породних властивостей. В аграрних підприємствах воно може відбуватися за кількома напрямами. Проте загальний економічний підхід до оцінки різних заходів із племінної справи і визначення економічної ефективності від їх впровадження приблизно однаковий. Зрештою все зводиться до розрахунку сумарного і річного економічного ефекту за відповідним виробничим об'єктом, а також рівня рентабельності додаткових витрат. Специфічні особливості методики найбільш рельєфно виявляються лише при підготовці вихідної і проміжної інформації для визначення даного ефекту.
Для прикладу розглянемо механізм економічної оцінки заходів із племінної справи в скотарстві. Зокрема, ставиться мета визначити внутрішньогосподарську ефективність від впровадження перевірених за потомством плідників великої рогатої худоби. Річний економічний ефект розраховують за першу, другу і третю лактації дочок від перевірених биків-поліпшувачів. Базою для порівняння беруть обсяг виробництва молока, його жирність і вміст білка за перші три лактації від корів – дочок бика-плідника, який раніше використовувався для осіменіння основного стада.
Для визначення сумарного і річного економічного ефекту та рівня рентабельності додаткових витрат від впровадження даного заходу необхідно розрахувати такі показники: 1) вартість виробництва молока з урахуванням вмісту в ньому жиру і білка за базовим варіантом (за групою дочок колишнього бика- плідника) і за новим варіантом (за групою дочок бика-поліпшувача); 2) собівартість виробництва молока за кожним варіантом.
Спочатку визначається валове виробництво молока за три лактації з урахуванням його жирності та вмісту білка за базовим і новим варіантами з виразу
де – надій молока на одну корову в j-й лактації по i-му варіанту, ц;
– кількість корів в j-й лактації по i-му варіанту;
– жирність молока, надоєного в j-й лактації по i-му варіанту, %;
– базисна жирність молока;
і
– коефіцієнти, що відображають вагомість жиру і білка у формуванні ціни на молоко, при цьому
= 0,4, а
= 0,6;
– фактичний вміст білка у молоці, %;
– базисна білковість молока, %.
Вартість валової продукції з урахуванням її якості розраховують за обома варіантами множенням на ціну реалізації 1 ц молока за базисних кондицій якості. Звідси сумарний економічний ефект Еф від впровадження даного заходу за три роки лактації можна визначити з виразу
де і
– вартість молока за три роки лактації відповідно за новим і базисним варіантами, грн; ВВ1 і ВВ0 – виробничі витрати за j-й лактації відповідно за новим і базисним варіантами.
За необхідності можна розрахувати за даною методикою річний економічний ефект за кожну лактацію окремо.
Для поглибленого аналізу одержаного результату доцільно розрахувати рентабельність додаткових вкладень у племінну справу, скориставшись такою формулою
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання економічної ефективності окремих новацій у рослинництві і тваринництві“ на сторінці 2. Приємного читання.
