Методика визначення найбільш прибуткової комбінації добрив побудована згідно з вимогами закону граничних приростів. Якщо проаналізувати ефективність внесення лише азотних добрив за відсутності фосфорних (колонка 2), очевидно, що їх внесення в дозі 80 кг/га буде економічно вигідним, оскільки приріст урожаю становитиме в цьому випадку більше 1,09 ц/га (15,3 - 13 = 2,3 ц/га).
Водночас збільшення дози фосфорних добрив з 40 до 80 кг за нульового значення азотних добрив для підприємства ще ефективніше, оскільки забезпечує приріст урожаю 3,2 ц/га (22,0 - 18,8). Але подальше внесення фосфорних добрив до 120 кг/га за тих самих умов втрачає всякий сенс, оскільки приріст врожаю становить лише 0,3 ц/га, отже, витрати окупляться лише на 27,5 %.
Визначаючи приріст урожаю за відповідних доз внесення азотних і фосфорних добрив, шукають найбільш прибуткову комбінацію. Аналіз здійснюють зліва направо за певних доз внесення азотних добрив і по вертикалі при відповідних дозах внесення фосфорних добрив.
Очевидно, що за внесення 40 кг азотних і 40 кг фосфорних добрив досягається значна економічна вигода, оскільки врожайність у цих умовах значно вища, ніж за внесення одного з цих видів добрив, і становить 43,3 ц/га. За такої самої дози азотних добрив і збільшенні внесення фосфорних до 80 кг приріст урожаю становитиме 6,8 ц/га, що значно перевищує граничний його рівень (1,09 ц/га) і свідчить про ефективність такої комбінації. Подальше збільшення внесення фосфорних добрив до 120 кг/га за тих самих умов забезпечує приріст урожаю 2,8 ц/га, що є також економічно вигідним, проте за внесення 160 кг приріст становить лише 0,9 ц, що менше за допустимий рівень.
Аналогічний аналіз здійснюється за вищих доз азотних добрив із поглибленим дослідженням даних по вертикалі. В результаті з'ясовується, що економічно найвигіднішою комбінацією є така, за якої вноситься 120 кг азотних і 160 кг фосфорних добрив. Цій комбінації відповідає врожайність 68,2 ц/га і досягається максимальний економічний ефект. Тут приріст врожаю становитиме 2,5 ц/га (68,2 - 65,7), тобто перевищуватиме граничний рівень, що робить таку комбінацію економічно прийнятною.
Якби за 120 кг фосфорних добрив збільшити дозу азотних добрив до 160 кг, тоді врожайність зросла б, але її приріст становив би 0,1 ц/га, що за стабільних цін на продукцію і даний ресурс робить цю комбінацію економічно не вигідною.
Дані табл. 19.1 також свідчать, що існують комбінації, за яких досягається вища врожайність порівняно з її рівнем, притаманним найбільш прибутковій комбінації. Зокрема видно, що максимальна врожайність становить 75,7 ц/га і досягається за внесення 280 кг азотних і 160 кг фосфорних добрив. Проте нескладні розрахунки показують, що економічна ефективність цієї та інших комбінацій, за яких урожайність сягає понад 68,2 ц/га, нижча за найбільш прибуткову комбінацію.
Так, умовний дохід, що формується за зазначеної комбінації, становить [68,2 ц • 110 грн - (120 + 160 кг) • 3 грн = 6662 грн, а за комбінації з урожайністю 75,7 ц – 7007 грн [(75,7 ц • 40 грн - (160 + 280) • 3, або більший на 345 ірн.
На перший погляд здається, що комбінація добрив за урожайності 75,7 ц є ефективнішою. Проте в дійсності це не так. Даний висновок підтверджується результатами аналізу ефективності за приросними величинами. Нами уже з'ясовано, що приріст умовного доходу становить 345 грн. Для його одержання було додатково внесено 160 кг діючої речовини добрив (160 + 280) - (120 + 160). Тобто кожний додатково внесений кілограм добрив забезпечив приріст доходу лише на 2,15 грн (345 : 160), тоді як вартість кілограма добрив більша на 0,25 грн (3 - 2,15).
Таким чином, додатково внесені добрива себе не окуповують, а тому економічна доцільність їх внесення є сумнівною, незважаючи на забезпечення вищої врожайності. До цього слід додати й ту обставину, що таке істотне збільшення дози внесення добрив зумовить велике хімічне навантаження на ґрунт, що є екологічно небезпечним для довкілля і здоров'я людей.
Одержані результати ще раз переконують, що під дією закону граничного прирощення максимальна економічна ефективність настає раніше, ніж максимальна технологічна ефективність. Остання не повинна бути орієнтиром у виробничій діяльності аграрних підприємств, оскільки її досягнення знижує рентабельність авансованих ресурсів.
Оцінювання ефективності новацій за даним напрямом НТТП можна здійснити за методичним підходом, який також доцільно використовувати у будь- якому випадку, коли є вибір у придбанні мінеральних добрив одного і того ж асортиментного ряду. Суть цього підходу полягає в такому.
Відомо, що існує кілька видів (асортиментний ряд) окремо азотних[3], фосфорних і калійних добрив. Причому їх асортимент зростає, тобто на ринку може з'явитися новий вид добрив і потрібно визначитися щодо доцільності їх придбання. Завдання полягає в тому, щоб придбати такі добрива відповідного асортиментного ряду, включаючи й нові, які забезпечували б потребу в певному елементі живлення вирощуваних культур за найменших витрат порівняно зі своїми аналогами. Вибір здійснюється за допомогою формули
де ВМД – витрати на мінеральні добрива i-го виду одного і того ж асортиментного ряду в розрахунку на 1 га певної культури відповідно до встановленої норми їх внесення; Цм, – ціна 1 ц фізичної маси і-го виду взаємозамінних добрив (одного асортиментного ряду); – відсотковий вміст діючої речовини в i-му виді добрив одного і того ж асортиментного ряду, коефіцієнт;
– норма внесення /-го виду взаємозамінних добрив на 1 га посіву культури, кг діючої реновини;
– витрати на доставку, зберігання, підготовку, транспортування і внесення і-го виду добрив в розрахунку на 1 га посіву відповідно до встановленої
.
Визначення цих витрат здійснюється з урахуванням фізичної маси добрив, що забезпечує необхідну для внесення норму добрив у діючій речовині. Вона обчислюється діленням норми внесення добрив на 1 га в діючій речовині на вміст діючої речовини в цих добривах, коефіцієнт.
Для визначення досягнутого рівня ефективності застосування мінеральних добрив у відповідних дозах і комбінаціях використовують такі показники:
• приріст урожаю основної і побічної продукції (визначається як різниця між рівнями врожайності відповідних культур із внесенням і без внесення мінеральних добрив);
• додатковий прибуток завдяки внесенню мінеральних добрив:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Агрохімічний напрям НТТП. Оцінювання ефективності застосування мінеральних добрив і фактори її підвищення“ на сторінці 2. Приємного читання.
