• методи статистичного управління якістю – розробка контрольних карт, за В. Шухартом, для здійснення оперативного регулювання технологічного процесу з запобігання виникнення дефектів; застосування таблиць вибіркового контролю X. Доджа для здійснення вибіркового контролю якості вхідних ресурсів і готової продукції та ін.;
• цикл PDCA (Plan-Do-Cherk-Actiori) – система постійного циклічного поліпшення процесів під час виконання чотирьох етапів робіт: планування (Ріап-Р) – виконання дія (Do-D) – перевірка – контроль результатів (Cherk-C) – коригування (Action-А).
На етапі Plan визначаються цілі і розробляються процеси, які необхідні для досягнення підприємством кінцевого результату – випуску товару, що відповідає сучасним вимогам споживачів; на етапі Do – практична реалізація (впровадження) запланованих процесів відповідно до поставленої цілі; Cherk – постійна перевірка (контроль) за виробничим процесом і за відповідністю якості продукції поставленим вимогам за усіма показниками якості, аналіз і оцінка результатів контролю; Action – внесення необхідних коректив у виробничий процес відповідно до результатів контролю та з метою подальшого покращення показників якості продукції з урахуванням зростаючих потреб (чи зміни смаків) споживачів;
• концепція всеосяжного контролю якості (TQC – Total Quality Control) – передбачає поширення контролю на всі стадії створення продукту;
• концепція постійного поліпшення якості Дж. Джурана (AQI – Annual Quality Improvement) – передбачає концентрацію зусиль на стратегічних рішеннях, завдяки чому забезпечується безперервне здійснення робіт з управління якістю: планування якості – контроль якості – поліпшення якості (трилогія Джурана);
• методи Г. Тагучі – спрямовані на підвищення якості у плануванні продукції з урахуванням варіації і невизначеності.
До більш сучасних методів менеджменту якості відносять:
• концепція постійного поліпшення якості KAIZEN – характерна для японського менеджменту і передбачає здійснення кожним працівником компанії постійних системних невеликих кроків щодо підвищення якості;
• метод структурування функцій якості QFD (Quality Function Deployment) – передбачає гарантування якості продукту, яка б відповідала очікуваним потребам споживачів, з першої стадії створення і розвитку нового продукту. Метод охоплює чотири етапи: планування продукту, проектування продукту, проектування процесу і проектування виробництва;
• концепція будинку якості (Quality House) – орієнтована на вивчення і практичне втілення вимог споживачів щодо якості продукту за мінімальної його вартості;
• методологія "шість сігм" (6 δ) – розвинута компанією "Моторола" у 1990 р. і передбачає заходи з виявлення й усунення причин помилок або дефектів у бізнес-процесах, зокрема за допомогою зосередження на принципово важливих для споживачів вихідних параметрах.
Забезпечення високої якості і безпеки харчових продуктів є ключовим завданням аграрних і переробних підприємств. У своїй діяльності вони повинні враховувати вимоги, що передбачені прийнятими світовою спільнотою нормативними актами – системами управління, що пов'язані з якістю і безпекою харчових продуктів, а саме:
ISO 9001 – система менеджменту якості. Вимоги;
ISO 14001 – система екологічного менеджменту. Вимоги і керівництво;
ISO 22000 – система менеджменту безпеки харчової продукції. Вимоги до організації харчового ланцюга;
НАССР – система менеджменту безпеки харчових продуктів (аналіз ризиків і критичні контрольні точки);
ISO 18001 – вимоги до системи оцінки професійної безпеки та здоров'я (охорони праці і виробничої безпеки);
ISO 27000 – стандарти з інформаційної безпеки.
У країнах світу, в тому числі й в Україні, особливо актуальною постала проблема безпеки харчових продуктів. Тому є потреба зупинитися на цьому питанні детальніше.
У країнах ЄС, в інших економічно розвинутих країнах переробні підприємства зобов'язані впроваджувати НАССР як універсального методу гарантії безпеки продовольства[1]. Дана система забезпечення якості продукції спрямована на оцінку причин небезпек, що можуть виникати по всьому продуктовому ланцюгу – виробництво, зберігання, реалізація та споживання продовольчих товарів, а також на своєчасне вжиття заходів з їх усунення з метою недопущення критичних ситуацій щодо забезпечення якості цих товарів. З організаційно-економічної точки зору впровадження НАССР дає змогу попереджувати або швидко знаходити джерело браку і завдяки цьому мінімізувати втрати підприємства і підтримувати його імідж як виробника високоякісних безпечних товарів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основи управління якістю продукції“ на сторінці 2. Приємного читання.
