Якщо вести розрахунок залікової маси зерна за наближеною методикою, то одержимо: 16 - 14,5 + 3 - 2 = 2,5 %. Це понаднормативна вологість разом із засміченістю зерна. Зменшуємо вагу зерна на цей відсоток 150 • 0,025 = 3,75 т.
Отже, залікова маса зерна дорівнюватиме 150 - 3,75 = 146,25 т. Як бачимо, відхилення в заліковій масі за цими методичними підходами її визначення становить 145,9 – 146,25= – 0,35 т. Воно не істотне (0,2 % від усього зерна), але за великих партій реалізації зерна така уточнююча методика забезпечує елеваторам відчутні додаткові надходження грошових коштів.
Залікова маса цукрових буряків зменшується відносно його фізичної маси на величину (у відсотках) фізичної засміченості землею, гичкою тощо.
Станом на 2014 р. окремі молокозаводи продовжували приймати від сільськогосподарських товаровиробників молоко незбиране, не за чинним стандартом, що передбачає врахування вмісту в ньому жиру та білка з наступним визначенням ціни, а за старою методикою, яка передбачає обчислення залікової маси молока з урахуванням його жирності Зм за формулою
(18.2)
де Фм – фізична маса реалізованого молока, ц; Жф – фактична жирність молока, %; Жб – базисна жирність молока.
Необхідно мати на увазі, що споживач продукції платить виробнику не за фізичну, а за залікову масу продукції. Тому грошовий дохід останнього буде тим більший за інших однакових умов, чим вищий коефіцієнт заліковості, і навпаки.
2. Коефіцієнт гатунковості Кгат, в інтегральному вигляді характеризує рівень гатунковості продукції з урахуванням фактичного співвідношення фізичних обсягів реалізованої продукції відповідного ґатунку, приведених до обсягу продукції першого (найвищого) ґатунку, тобто
(18.3)
де – обсяг реалізації продукції i-го ґатунку;
– коефіцієнт розмірності i-го ґатунку (розраховується відношенням обсягу реалізації продукції і-го ґатунку до обсягу реалізації продукції найвищого ґатунку).
Якщо, наприклад, підприємство реалізувало молокозаводу 23 тис. ц молока, у тому числі вищим ґатунком 10, першим – 8 і другим 5 тис. ц, коефіцієнти розмірності дорівнюватимуть відповідно 1; 0,8 і 0,5. Звідси коефіцієнт ґатунковості становитиме (10• 1 + 8 • 0,8 + 5 • 0,5): 23 = 0,82.
Цей показник має інформативний характер для керівників підприємства. Його порівняння в динаміці дозволяє судити про тенденцію в зміні якості відповідного виду продукції, а її всебічна оцінка – вжити необхідних заходів, що забезпечують підвищення рівня цього показника до його максимального значення – одиниці.
3. Загальний коефіцієнт якості визначається як частка від ділення фактично одержаної грошової виручки від реалізації певного виду продукції на умовний грошовий дохід (методику визначення див. у параграфі 18.3).
Цей показник має конкретний економічний зміст і вказує на відносну величину втрат підприємства від реалізації продукції нижче вищого гатунку. Якщо, наприклад, загальний коефіцієнт якості становить 0,96, це означатиме, що підприємство втратило 4 % грошової виручки порівняно з її фактично одержаною сумою. Різновидом даного коефіцієнта може бути коефіцієнт гатунковості і-го виду продукції переробного підприємства, що визначається за формулою
де – обсяг реалізації i-го виду продовольчих товарів відповідно вищого, першого і другого гатунків;
– ціна реалізації за одиницю продукції відповідно вищого, першого і другого гатунків.
4. Інтегральний показник якості розраховується з виразу
(18.4)
де К3 – коефіцієнт заліковості; Кя – загальний коефіцієнт якості.
Крім розглянутих показників, по кожному виду продукції можуть бути визначені і такі показники якості, як ступінь оновлення асортименту (особливо важливий для низки переробних підприємств), частки сертифікованої та експортованої продукції в загальному обсязі її продажу, питома вага продукції, реалізованої за зниженими цінами у зв'язку з частковою втратою нею важливих для споживачів якісних характеристик, питома вага бракованої продукції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи визначення якості продукції та вплив її рівня на результати виробництва“ на сторінці 2. Приємного читання.
