де індекси 1 і 0 вказують відповідно на звітний і базовий роки.
Ліва частина формули відображає загальний індекс цінової конкурентоспроможності продукції. Якщо від чисельника цього індексу відняти його знаменник, то одержимо зміну цінової конкурентоспроможності у звітному році порівняно з базовим. Наприклад, якщо у звітному році ступінь цінової конкурентоспроможності становив 0,56 (або 56 %), а в базовому – 0,38 (або 38 %), то зміна цього показника становитиме 0,18, тобто 18 в. п. (0,56 - 0,38). Іншими словами, рентабельність продажу зросла на 18%.
Перший частковий індекс фіксує вплив на цінову конкурентоспроможність ціни продажу, а другий – повної собівартості продукції. Різниця між чисельником і знаменником кожного із цих часткових індексів вказує на абсолютний вплив досліджуваних факторів на зміну цінової конкурентоспроможності у звітному році порівняно з базовим. Сума вказаних різниць повинна дорівнювати загальній зміні цінової конкурентоспроможності.
Якщо, скажімо, чисельник першого часткового індексу дорівнює 0,56, а знаменник – 0,5, а другого – відповідно 0,5 і 0,38, то різниця між ними становитиме 0,06 і 0,12, а сума цих різниць – 0,18, тобто збігається із загальною зміною цінової конкурентоспроможності.
Для підприємства важливо, щоб загальний індекс цінової конкурентоспроможності був більшим за одиницю, оскільки це свідчить про зміцнення позиції підприємства на ринку. Якщо різниця між чисельником і знаменником першого часткового індексу має позитивне значення, то це вказує на підвищення цінової конкурентоспроможності продукції за рахунок цінового фактора. У нашому прикладі ця різниця становить 0,06 і означатиме, що цінова конкурентоспроможність зросла завдяки підвищенню ціни реалізації на 6 %.
Аналогічно здійснюється оцінка і за другим частковим індексом. Одержаний результат 0,12 означає, що за рахунок зниження повної собівартості 1 ц продукції її цінова конкурентоспроможність (рентабельність продажу) зросла на 12 %. За умови, що різниця між чисельником і знаменником будь-якого часткового індексу має від'ємне значення, це свідчитиме, що даний фактор знизив цінову конкурентоспроможність продукції на величину вказаної різниці.
Зі вступом України до СОТ особливо актуальною стала проблема цінової конкурентоспроможності вітчизняних продовольчих товарів на внутрішньому ринку порівняно з імпортованими. Рівень такої конкурентоспроможності визначається діленням ціни вітчизняного товару на ціну імпортованого товару. Зрозуміло, що вітчизняний продукт матиме тим вищу цінову конкурентоспроможність, чим менший цей коефіцієнт співвідношення від одиниці.
Для визначення цінової конкурентоспроможності ВІДПОВІДНОГО виду вітчизняної продовольчої продукції порівняно з аналогічною продукцією ймовірних імпортерів потрібно визначити розрахункову ціну імпорту з урахуванням імпортного тарифу, експортних субсидій, податку на додану вартість і відсотка рентабельності трейдерів.
Скажімо, внутрішня оптова ціна реалізації 1 кг яловичини м'ясопереробними підприємствами Польщі без ПДВ становила 11,13 злотих, або 2,73 євро. Звідси мінімальна розрахункова ціна імпорту з ПДВ (20 %) і 5 %-ї рентабельності трейдерів з урахуванням експортних субсидій становитиме: (2,73 - 0,15) • 1,2 × × 1,05 = 3,25 євро, де 0,15 євро – експортна субсидія з бюджету ЄС у розрахунку на 1 кг яловичини.
З урахуванням імпортного тарифу (15 %) ціна імпорту (мінімальна) дорівнюватиме 3,25 • 1,15 = 3,74 євро. Враховуючи, що оптова ціна 1 кг яловичини зі складу виробника в Україні становила 2,15 євро, то цінова конкурентоспроможність цього вітчизняного товару дорівнювала 2,15 : 3,74 = 0,57 або була вищою на 43% (1-0,57) 100.
За нульової ставки імпортного мита і скасування експортних субсидій вартість польської яловичини становила б 3,44 євро (2,73 = 1,2 • 1,05), тобто і в цих умовах вітчизняна продукція мала б вищу конкурентоспроможність на 37,5 %.
Цінова конкурентоспроможність окремих видів продукції змінюється протягом року під впливом сезонного зростання (зниження) цін. Водночас змінюється і цінова еластичність такої продукції, кількісним виразником якої є коефіцієнт еластичності. Тому перед підприємствами, що виробляють продукцію з сезонним коливанням цін (це насамперед овочі, продукція промислового птахівництва, молочного скотарства), постає проблема врахування сезонного фактора при ціноутворенні.
Якщо, скажімо, аграрні підприємства, що виробляють молоко незбиране не в змозі істотно впливати на сезонне підвищення (зниження) ціни, оскільки ринкову владу мають молокопереробні підприємства (ринок олігопсонії), то птахофабрики має можливості цю проблему вирішувати самостійно.
Ми уже зазначали, що з настанням осені продуктивність птиці знижується. Це призводить до зменшення пропонування яєць і як наслідок – до підвищення ціни на них. Тут закономірно виникає запитання: наскільки птахофабрики можуть підвищити ціну на яйця, щоб за цієї причини не допустити затоварювання даним видом продукції на місцевому ринку?
Для того щоб дати відповідь на таке запитання, необхідно здійснити прогноз сезонного зменшення обсягу виробництва яєць на птахофабриці в осінній період на основі досвіду минулих років, а також провести маркетингове дослідження ринку з метою збору інформації для визначення коефіцієнта еластичності цінового попиту на яйця.
Маючи ці дані, можна за допомогою формули визначення вказаного коефіцієнта розрахувати, на яку величину впаде попит за підвищення ціни до певного рівня. Ціну можна підвищувати доти, доки попит скоротиться на величину меншу або однакову з очікуваним обсягом сезонного зменшення виробництва яєць. Викладене запишемо у формалізованому вигляді
де Е – коефіцієнт еластичності цінового попиту; Зп – зміна величини попиту на продукцію (яйця) у натуральних одиницях виміру; Пп – початковий обсяг попиту (продажу продукції); Зц – зміна ціни в абсолютному виразі, грн; Пц – початкова ціна на продукцію.
У даній формулі невідомою залишається лише величина Зп, що вказує, наскільки зміниться величина попиту за відомого зростання ціни. Для її визначення потрібно здійснити необхідні математичні перетворення наведеної формули, в результаті чого одержимо:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Цінова конкуренція і цінова конкурентоспроможність“ на сторінці 2. Приємного читання.
