Справедливіше було б стверджувати, що мале підприємництво – це завжди малий бізнес, але не всякий малий бізнес є малим підприємництвом. Отже, поняття "малий бізнес" є ширшим за поняття "мале підприємництво", але за якісним наповненням останнє є значно глибшим.
Малий бізнес має, з одного боку, ряд переваг, а з другого – чимало недоліків. Безумовно, переваги істотно переважають вади і саме тому малий бізнес відіграє важливу роль в економіці будь-якої держави.
У літературі до основних переваг малого бізнесу відносять високу адаптивність до місцевих умов і змін зовнішнього середовища; повну самостійність та оперативність у прийнятті рішень; мінімізація витрат на менеджмент (власник є водночас і менеджером); прагнення до пошуку і практичної реалізації новацій; менша потреба в стартовому капіталі і ширші можливості нарощування власного капіталу, оскільки основним доходом малого бізнесу є чиста продукція, яка в різних пропорціях на розсуд власника може бути використана за результатами діяльності; малий бізнес забезпечує, як правило, високу оборотність капіталу, бо пов'язаний з видами діяльності, що мають нетривалий виробничий цикл; можливість здійснення оперативного та безпосереднього контролю власника за господарською діяльністю і за досягненням поставлених цілей.
Основними недоліками малого бізнесу є обмеженість фінансових ресурсів, особливо на початковій стадії створення і функціонування бізнесу, і нестабільність доходів; вразливість до несприятливих змін ринкової кон'юнктури та в макросередовищі, зокрема, у зв'язку з інфляцією, податковим навантаженням, змінами у зовнішньоекономічній політиці; труднощі у залученні зовнішніх джерел фінансування, зокрема кредитів, які або зовсім не надаються, або ж надаються під значно вищі відсотки порівняно з великими підприємствами; високий ризик банкрутства через невеликий "запас міцності" – малу величину активів – і невелику частку в ринку, що породжує високу залежність малого бізнесу від великих компаній; низький рівень кваліфікації в багатьох підприємців і недостатність досвіду для ефективного ведення бізнесу на інноваційній основі; низька дохідність бізнесу в частини підприємців, що робить неможливість найняття кваліфікованих працівників; великі фізичні та психологічні навантаження, що нерідко призводять до виходу із бізнесу; вразливість до протиправних дій конкурентів, кримінальних структур, корумпованих працівників контрольних і правоохоронних органів.
Особлива соціально-економічна роль підприємництва в розвитку ринкової економіки виявляється за такими напрямами: підприємництво, орієнтуючись на одержання більшого економічного зиску, істотно впливає на зміну структури економіки; стимулює розвиток інвестиційних процесів; розвиток підприємництва посилює конкуренцію, що в свою чергу сприяє впровадженню суб'єктами господарювання інновацій в усіх сферах діяльності; спонукає до економії та раціонального використання ресурсів; підприємництво спонукає до високоефективної праці осіб, які мають власний бізнес; стимулює виявляти рішучість у не- визначених ситуаціях і ставити реальні цілі.
З останнім аспектом ролі підприємництва варто детальніше ознайомитися. Успішна підприємницька діяльність можлива, коли здійснюється за ефективного управління. Тому постать підприємця є ключовою фігурою в бізнесі.
В економічній літературі зустрічаються різні визначення поняття "підприємець". П. Друкер (відомий у світі фахівець з питань управління) зазначав, що підприємець – це людина, яка вміє використати будь-яку можливість з максимальною вигодою.
Й. Шумпетер вперше звернув увагу на ключову ознаку підприємця – новаторство (інноваційність), а Р. Кантильон наголошував на вмінні брати ризик на себе.
Іншими словами, наукою зроблені небезуспішні спроби створити модель особистості підприємця, виділяючи на основі психологічних рис різні його домінуючі якості. Узагальнюючи їх, можна вважати, що підприємцеві притаманні такі важливі риси, як новаторство, прагнення до незалежності, посилене бажання досягти поставленої мети і схильність до ризику.
Крім того, для підприємця характерні компетентність, висока вимогливість до себе, цілеспрямованість і що дуже важливо – комбінаторика – здатність змінити за необхідності хід подій (певний підхід, ціль, відшукати іншу можливість тощо), що вимагає швидкого регулювання на зміну реальних умов внутрішнього і зовнішнього середовища.
Світовий і вітчизняний досвід господарської діяльності суб'єктів господарювання в умовах конкурентного ринку і розвитку глобалізаційних процесів дає підстави для висновку: ефективне підприємництво – це перш за все раціональна організація виробництва і лише потім – засіб заробляти гроші і забезпечувати свій добробут. Тож підприємництво – це насамперед копітка праця, яка вимагає професійного і відповідального підходу для створення і ведення бізнесу.
Тема 3. ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види підприємництва. Поняття малого підприємництва“ на сторінці 2. Приємного читання.
