Величина цього коефіцієнта буде низькою, якщо в структурі авансованого капіталу домінують необоротні активи, і навпаки. Різниця ВК - НОА вказує на величину власного оборотного капіталу. За недостатньої мобільності власних засобів підприємству значно важче здійснювати поточні платежі, а отже, задовольняти потреби в ресурсах, що надходять від постачальників.
Доповнююче значення для оцінки ринкової позиції підприємств мають і такі показники, також пов'язані з формуванням позичкового капіталу, як коефіцієнт довгострокового фінансового ризику і коефіцієнт кратності відсотків. Перший із них визначається діленням довгострокових зобов'язань на власний капітал. Він характеризує надійність підприємства як об'єкта інвестування за зворотною залежністю – чим вищий цей показник, тим більша пересторога для інвесторів, і навпаки.
Коефіцієнт кратності відсотків визначається діленням операційного прибутку підприємства на витрати з виплати відсотків за кредити. Економічний зміст цього показника очевидний – високе значення його є свідченням більш стійкого фінансового стану підприємства, і навпаки. Адже за однієї і тієї ж величини прибутку коефіцієнт кратності відсотків може бути різним і, скажімо, менший його рівень свідчитиме, що підприємство перевантажено зобов'язаннями. Для партнерів і потенційних інвесторів – це сигнал щодо необхідності глибокого вивчення фінансово-економічного стану підприємства перш ніж укладати з ним комерційні угоди.
Для оцінки позиції підприємства на ринку капіталів застосовується система показників, що дозволяють інвесторам судити про доцільність придбання тих чи інших цінних паперів. Ця оцінка ґрунтується на визначенні розміру тієї частини активів підприємства, що матеріально забезпечує випущені ним цінні папери – звичайні і привілейовані акції, облігації. Зокрема, розмір активів , що залишаються для покриття облігацій, визначають так:
де СА – сукупні активи підприємства; НА – нематеріальні активи; КЗ – короткострокові зобов'язання.
На підставі даних про наявність А0 розраховують коефіцієнт покриття облігацій як частку від ділення активів для покриття облігацій на їх сумарну номінальну вартість. Цей показник дуже важливий для покупців облігацій. Чим він менший, тим більший ризик придбання згаданих цінних паперів, і навпаки – з підвищенням його зростає ступінь надійності вкладення коштів у цей напрям інвестицій.
Ступінь забезпеченості привілейованих акцій підприємства обчислюється за частиною активів , що визначається з виразу
де БЗ – усі боргові зобов'язання підприємства.
Що більша величина активів для покриття привілейованих акцій, то більше є підстав чекати, що підприємство буде в змозі виплачувати обіцяні дивіденди на ці акції і в разі необхідності викупити їх. Ступінь надійності привілейованих акцій встановлюється за допомогою коефіцієнта їх покриття, що визначається відношенням активів для покриття цього виду цінних паперів до кількості привілейованих акцій певного номіналу. Результат показує, скільки припадає чистої вартості активів на одну названу акцію певного номіналу.
Важливо мати на увазі, що оскільки дивіденди власникам звичайних акцій виплачуються в останню чергу після їх виплати власникам облігацій і привілейованих акцій, ступінь забезпеченості звичайних акцій А3 визначається за показником чистої балансової вартості активів
А3 = СА - НА - БЗ - НВП,
де НВП – номінальна вартість привілейованих акцій.
Розрахована таким способом частка активів дає уявлення про те, на яку частку в капіталі підприємства можуть розраховувати власники звичайних акцій за умови його ліквідації й продажу активів за цінами, що діяли на дату складання балансу. За цим типом цінних паперів розраховується також коефіцієнт їх покриття діленням показника А3 на сумарну вартість звичайних акцій відповідного номіналу.
Структура капіталізованих коштів через випуск цінних паперів повинна бути збалансованою. Висока питома вага активів, що припадають на звичайні акції, і помірна частка облігацій та привілейованих акцій є свідченням збалансованості капіталізованих коштів. Зрозуміло, що надмірна частка облігацій, за якими виплата відсотків, а за необхідності і їх викуп здійснюється в першу чергу, знижує рейтинг підприємства в очах потенційних інвесторів як об'єкта вкладення своїх коштів в його акції. Адже це порушує фінансову стабільність такого підприємства і загрожує виникненню серйозних економічних труднощів, навіть банкрутством за умови зниження загальної кон'юнктури ринку або погіршення через певні причини внутрішньогосподарського середовища (прорахунки в менеджменті, доборі кадрів тощо).
На рис. 15.3 показана шкала першочерговості в задоволенні претензій щодо цінних паперів різних видів, яка побудована за принципом зниження їх ліквідності та гарантованості виплат.
Рис. 15.3. Першочерговість задоволення претензій щодо відшкодування вартості цінних паперів різних видів
Так, виплата відсотків за облігаціями забезпечується незалежно від того, чи підприємство одержало прибуток, чи ні, а дивіденди за привілейованими акціями гарантуються лише в разі прибуткової роботи підприємства або наявності резервного капіталу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання ринкової позиції підприємства за даними балансу і на ринку капіталів“ на сторінці 2. Приємного читання.
