У буквальному трактуванні цей показник показує, яка питома вага прибутку в загальній сумі грошової виручки (чистому доході) від реалізації продукції.
Зрозуміло, що з підвищенням рівня цього показника зміцнюється за однакових інших умов економічний стан підприємства, і навпаки. Проте показник рентабельності продажу має більш глибокий економічний зміст, оскільки характеризує цінову конкурентоспроможність товару.
Якщо, наприклад, показник рентабельності продажу становить 50 %, то це означає, що ціна, за якою реалізується продукція, може бути знижена навіть на 50 % і при цьому підприємство не нестиме збитків, досягаючи нульової рентабельності.
Допускаємо, що підприємство реалізувало продукції певної галузі на суму 900 тис. грн, її повна собівартість - 500 тис. грн. Звідси рентабельність продажу становитиме 44,44%
.
Якщо ціна на продукцію знизиться на зазначений відсоток, обсяг продажу становитиме тільки 500 тис. грн (900 • (100 - 44,44) : 100, тобто знизиться до суми, достатньої лише для відшкодування понесених витрат. Зрозуміло, що прибуток при цьому дорівнюватиме нулю. Зазначимо, що даний показник потрібно розраховувати по кожному виду продукції, яка набуває товарної форми. (Докладніше про це йтиметься в темі 17.)
Для оцінювання економічної ефективності важливе значення має четверта група показників рентабельності – показники питомої прибутковості виробництва (приведена маса прибутку). До таких показників для аграрних підприємств належать: маса прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь; маса прибутку на 1 га посіву певної культури; маса прибутку на одну середньорічну голову тварин певного виду; маса прибутку на 1 ц реалізованої продукції.
По переробних підприємствах доцільно визначати два показники питомої прибутковості: маса прибутку, одержана підприємством на одиницю його потужності, і маса прибутку на 1 т продукції в розрізі її номенклатури і/або асортименту.
Рентабельність аграрних підприємств безпосередньо залежить від досягнутого рівня ефективності окремих видів виробництв. Щоб знати, які саме галузі в підприємстві найбільш рентабельні, а які низько ефективні, й на основі одержаної інформації розробити заходи з дальшого вдосконалення галузевої структури і підвищення прибутковості виробництва, визначають показники рентабельності в цілому по рослинництву і тваринництву, а також по тих галузях, продукція яких набула товарну форму.
По рослинництву в цілому визначають такі показники рентабельності, як рівень рентабельності, рентабельність продажу і приведену масу прибутку від цього комплексу галузей на 1 га ріллі.
Для окремих культур доцільно розраховувати чотири показники: рівень рентабельності, рентабельність продажу, масу прибутку на 1 га посіву і масу прибутку на реалізований 1 ц продукції. При цьому слід брати до уваги такі дві обставини.
По-перше, при визначенні приведеної маси прибутку в цілому для рослинництва слід прибуток від рентабельних галузей зменшити на збитки нерентабельних (збиткових) рослинницьких галузей. По-друге, масу прибутку на 1 га посіву певної культури Мк необхідно визначати з обов'язковим урахуванням її рівня товарності за формулою
де Пк – прибуток, одержаний від реалізації певної культури; Sк – площа посіву культури; Кт – коефіцієнт товарності.
Значення такого підходу до визначення маси прибутку на 1 га посіву культури дуже велике, оскільки дає змогу правильно оцінити дохідність галузі. Якщо, скажімо, з 1 га цукрового буряку за 100 % рівня його товарності одержано 2100 грн прибутку, а з 1 га посіву зернових за 50 % рівня товарності, але без його врахування – лише 1050 грн. Це не означає, що ефективність виробництва першої культури за цим показником вдвічі вища за другу. Якби половина зерна не була залишена на внутрішньогосподарські потреби, а реалізувалась, то з 1 га посіву зернових підприємство одержало б стільки ж прибутку, як з такої самої площі посіву цукрових буряків.
По тваринництву в цілому визначають рівень рентабельності, рентабельність продажу і приведену масу прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь. При цьому прибуток від рентабельних тваринницьких галузей зменшується на збитки нерентабельних. По окремих тваринницьких галузях розраховують рівень рентабельності, рентабельність продажу, масу прибутку на одну середньорічну голову і масу прибутку на 1 ц реалізованої продукції.
При оцінці ефективності окремих галузей слід брати до уваги всі показники рентабельності, й особливо приведену масу прибутку. Якщо користуватися лише показником рівня рентабельності, може скластися неправильне уявлення про економічну ефективність, а отже, і про ступінь вигідності виробництва тієї чи іншої продукції в умовах господарства.
Ця обставина пояснюється тим, що один і той же рівень рентабельності може бути досягнутий за різної маси прибутку на 1 га посіву. Адже відомо, що економічний стан підприємства залежить не лише від рівня окупності поточних витрат, а й від маси прибутку в цілому по господарству і на одиницю земельної площі. Чим вищий останній показник, тим більше можливостей має підприємство для нових інвестицій, задоволення потреб власників і матеріального симулювання працівників, тим ліпші його шанси в прискоренні темпів розширеного відтворення і зміцнення своїх позицій на ринку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рентабельність виробництва і методика визначення її показників“ на сторінці 3. Приємного читання.
