Елемент "Інвестиційна нерухомість" включає таку нерухомість, що утримується підприємством із метою одержання орендних платежів, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності. Інвестиційна нерухомість представлена земельними ділянками, будівлями, спорудами або їх поєднанням, а також активами, які утворюють з інвестиційною нерухомістю цілісний комплекс і в сукупності генерують грошові потоки.
Відстрочені податкові активи – це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах і виникла в результаті тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.
Структура другого розділу авансованого капіталу (активів) детально була розглянута в темі 12. Тут лише зазначимо, що до підсумку балансу включається не вся дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги, а лише та її сума, що залишається після вирахування резерву сумнівних боргів. (Детальніше про цедив, параграф 14.3.)
У третьому розділі активу балансу "Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття" відображається вартість тих необоротних активів та груп вибуття, що заримуються для продажу, причому коли ймовірність такого продажу протягом року висока.
Група вибуття представлена сукупністю активів, які плануються для продажу або відчужуються в інший спосіб однією операцією, та зобов'язання, які прямо пов'язані з такими активами, що будуть передані (погашені) в результаті такої операції. На такі необоротні активи, у тому числі необоротні активи, що входять до групи вибуття, амортизація не нараховується.
На дату балансу необоротні активи та групи вибуття відображаються за найменшою вартістю з двох можливих – балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації (очікувана ціна продажу за мінусом витрат на збут). Оскільки в третьому розділі відображається вартість тих необоротних активів, які не беруть участь у процесі виробництва та його обслуговуванні, то підстав відносити їх до авансованого капіталу немає.
Отже, кількісно авансований капітал в активі балансу представлений першими двома розділами. Але при цьому наголосимо, що такий елемент необоротних активів, як "Інвестиційна нерухомість" хоч і включає в себе нерухомість, яка не бере участі в процесі виробництва та його обслуговуванні, все ж є підстави включати його до складу авансованого капіталу, оскільки генерує для підприємства грошові доходи. Спірним залишається і питання про включення до зазначеного капіталу елементу гудвіл.
Як бачимо, перші дві складові авансованого капіталу (статті активу балансу) розміщені за принципом їх зростаючої ліквідності, під якою розуміють здатність тих чи інших ресурсів перетворюватися на готівку з відповідною швидкістю.
Отже, найбільшу (абсолютну) ліквідність мають грошові кошти та їх еквіваленти і поточні фінансові інвестиції, меншу – готова продукція, дебіторська заборгованість, виробничі запаси, поточні біологічні активи (молодняк тварин і тварини на відгодівлі) і найменшу – необоротні активи, а серед них незавершені капітальні інвестиції і нематеріальні активи. Сюди можна віднести і незавершене виробництво (воно може бути відчужене лише в складі цілісного майнового комплексу або за зміни орендаря).
Розглянута побудова активу балансу вітчизняних підприємств (послідовність розміщення його складових та їх економічний зміст) істотно наближена до міжнародних стандартів і покликана забезпечити об'єктивну оцінку їх майнового стану. Сказане стосується і побудови пасиву балансу.
Разом з тим необхідно зазначити, що в балансі річної звітності аграрних підприємств країн з розвинутою ринковою економікою відображається і земля як головний засіб виробництва в сільському господарстві. Це дає змогу реально судити про величину їх авансованого і власного капіталів, а також про платоспроможність у довгостроковому періоді.
Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" у грудні 1999 р. приватним аграрним підприємствам України надано право починаючи з 2000 р. відображати в бухгалтерському звіті вартість землі. Це рішення є принципово важливим, але потрібно виробити єдиний методологічний підхід до визначення вартості землі всіма суб'єктами господарювання з метою об'єктивного відображення її як важливого складника авансованого капіталу.
Слід також зауважити, що в балансі річних звітів вітчизняних аграрних підприємств за 2013 р. земля, як правило, не відображалася. Це зумовлено тим, що засновники приватних підприємств належні їм земельні ділянки (паї) до статутного капіталу не включали. Проте навіть за умови, що їх земельні ділянки і були б внесені до вказаного капіталу, це мало вплинуло б на майновий стан таких підприємств через невеликі площі цих ділянок. Адже з попередніх тем підручника відомо, що засновником приватного підприємства є одна особа, а ТОВ – кілька осіб.
Засновники сільськогосподарських виробничих кооперативів згідно з Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію" до статутного капіталу можуть передавати лише право використання землі. В створених акціонерних товариствах земля акціонерів також не включається до статутного капіталу. Таким чином, і у 2013 р. питання відображення вартості землі в балансі річних звітів аграрних підприємств залишалось не до кінця вирішеним.
Потрібно також звернути увагу і на ту обставину, що відображення землі в балансі лише тоді матиме суттєве економічне значення, коли буде створено повноцінний ринок землі і коли аграрні підприємства матимуть можливість використовувати її як об'єкт застави, та за необхідності придбавати чи продавати належні їм земельні ділянки. Це стане можливим із прийняттям Закону України "Про обіг земель сільськогосподарського призначення". Тоді проблема об'єктивного відображення вартості землі в балансі набуде для аграрних підприємств особливої актуальності.
Ресурси, що входять до складу авансованого капіталу, відображаються в активі балансу річних звітів аграрних підприємств (крім поки що землі). Проте якщо основні засоби, оборотні засоби і фонди обігу представлені в активах окремими елементами, ресурс праці окремо тут не виділяється. Він відображається в авансованому капіталі через авансований фонд оплати праці, який частково представлений сумою середньорічних залишків коштів на заробітну плату в складі незавершеного виробництва, поточних біологічних активів (молодняку тварин і тварин на відгодівлі) та готової продукції. В переробних підприємствах авансований фонд оплати праці відображається в складі незавершеного виробництва, виготовлених напівфабрикатів і готової продукції.
Крім того, подібно до авансованих виробничих запасів у формі предметів праці авансований фонд оплати праці перебуває також у формі запасу, який необхідний з огляду на сезонність сільськогосподарського виробництва і сезонність виробництва багатьох переробних підприємств. Однак цей запас має грошову форму, а тому носить прихований характер і перебуває разом з іншими грошовими ресурсами на поточних рахунках підприємств у банках.
Таким чином, авансований фонд оплати праці складається з двох частин. Щоб визначити його кількісно, потрібно враховувати ту обставину, що кошти на оплату праці уречевлено не входять до створюваних споживних вартостей, але, будучи виплаченими працівникам за їх продуктивну працю, здійснюють кругообіг у складі цих споживних вартостей і відшкодовуються в результаті метаморфози Т – Г'. Потім ці кошти знову здійснюють кругообіг протягом усіх його стадій у грошовій формі.
Важливо мати на увазі, що характер обороту авансованого фонду оплати праці ідентичний характеру обороту предметів праці. Це зумовлено тим, що авансовані на оплату праці кошти не можуть швидше або повільніше здійснювати свій обіг порівняно зі швидкістю обігу предметів праці, оскільки нова вартість завжди втілена в новій споживній вартості, матеріально-речову основу якої створюють названі предмети праці.
Спільність характеру обороту цих ресурсів дає змогу визначити фактичний авансований фонд оплати праці через відношення фактично виплачених працівникам коштів на оплату праці до коефіцієнта обороту оборотного капіталу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суть авансованого капіталу та його структура“ на сторінці 2. Приємного читання.
