При цьому уже склалися певні стандартні ставки відрахувань в розрізі галузей промисловості, які хоч і публікуються у певних джерелах інформації, проте без будь-якого на те методичного обґрунтування. За таких умов часто ускладнюється процес укладання ліцензійних договорів через прямо протилежні інтереси їх суб'єктів – ліцензіар зацікавлений у більш високій ставці відрахувань, тоді як ліцензіат, навпаки, – у мінімальній.
Тому важливо для встановлення ціни ліцензії використовувати методичні напрацювання економістів, які дають змогу процес такого ціноутворення покласти на об'єктивну основу. Так, О. В. Новосельцев пропонує різні методики визначення ціни ліцензій залежно від виду інтелектуальної власності та інших ціноутворюючих факторів. Спираючись на ці методики, наведемо такі приклади.
Необхідно визначити ціну ліцензії у формі щорічних відрахувань (роялті) від вартості виробленої продукції за ліцензією із застосуванням ноу-хау – нової незапатентованої технології. Припустімо, що виробничі потужності за ліцензією дають змогу виробити 5 тис. ц продукції за ціною 1 ц 60 грн і розрахунковим рівнем рентабельності Р – 0,4, або 40 %. Оскільки ця технологія не може бути використана іншими суб'єктами господарювання, бо ліцензія є виключною, то приймається, що частка ліцензіара в прибутку ліцензіата Ч становитиме 0,16, або 16 %. За цих умов ставку роялті R можна визначити за формулою
Підставивши у формулу наші вихідні дані, одержимо
звідси розмір щорічних відрахувань роялті на користь ліцензіара становитиме
Підприємству необхідно прийняти рішення про доцільність купівлі ліцензії за ціною 100 тис. грн за необмеженого строку її використання і фіксованими відрахуваннями платежів роялті ліцензіару. При цьому потрібно врахувати, що підприємство ще раніше одержало право на тимчасове використання даної ліцензії – нової технології. її впровадження дало змогу підприємству виробляти продукцію обсягом 500 тис. грн і підвищити рівень рентабельності на 30 % порівняно з її базовим рівнем, який становив 14 %.
Відомо також, що стандартна частка відрахувань ліцензіару від додаткового прибутку ліцензіата, як правило, становить 15 %, а найбільш реальна ставка капіталізації альтернативних напрямів інвестування – 16 % річних (наприклад, відсоткова ставка по депозитах у банку).
На основі вказаних даних розрахункову ставку роялті можна визначити з виразу
де Рn – перевищення рівня рентабельності над базовим, відсоткових пунктів; Рб – базовий рівень рентабельності, %.
Якщо в наведену формулу підставити дані , то одержимо 0,0313, або 3,13 %. Звідси величина щорічних платежів роялті становитиме 500 000 × × 0,0313 = 15 650 грн.
Для того щоб зробити висновок, чи доцільно підприємству купувати ліцензію за ціною 100 тис. грн, потрібно розрахувати величину поточної вартості грошових потоків періодичних відрахувань роялті ПВR методом капіталізації за формулою
де Ск – найбільш реальна ставка капіталізації альтернативних напрямів інвестування. В нашому прикладі ПВR = 15 630 : 0,16 = 97 688 грн.
Одержаний результат менший за ціну ліцензії. У такому разі роблять висновок, що ціна ліцензії завищена, тому є підстави дану пропозицію відхилити.
Підприємству економічно вигідно купувати ліцензію тоді, коли її ціна є нижчою від величини поточної вартості грошових потоків періодичних відрахувань роялті. У наведеному прикладі підприємство має підстави ставили питання про зниження ціни пропозиції до рівня, меншого від 97 688 грн.
За інформацією К. С. Бороденка[2], роялті за високопродуктивний сорт зернових культур становить 15 – 20 % від суми реалізації оригінального насіння, 6 % – за насіння еліти і 4 % – за насіння І репродукції. Реалізацією цього насіння можуть займатися лише суб'єкти господарювання, які одержали паспорт- патент на вирощування оригінального, елітного та репродукційного насіння.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємств агропромислового комплексу» автора Андрійчук В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методичні підходи до визначення ринкової вартості нематеріальних активів – об'єктів інтелектуальної власності“ на сторінці 2. Приємного читання.
