Контактний дерматит

Внутрішня медицина

а – краплинна проба; б – скарифікаційна проба

Рис. 8.12. а – краплинна проба; б – скарифікаційна проба

Оцінка краплинної проби. Скарифікаційну пробу ставлять при негативній краплинній пробі в тій же послідовності (спочатку з низькою, а потім із високою концентрацією алергену, не ушкоджуючи шкірні судини). Техніка постановки: шкіру внутрішньої поверхні передпліччя обробляють 70° спиртом, потім наносять окремими шприцами по краплі гістаміну 0,01%, алергенів і тест-контрольної рідини на відстані 4-5 см одне від одного. Стерильними скарифікаторами проводять окремо через кожну краплю по 2 паралельні подряпини довжиною 4-5 мм на відстані 2 мм між ними. Дітям до 5 років можна проводити по одній подряпині. Подряпини проводять поверхнево, порушуючи тільки цілість епідермісу, не травмуючи кровоносні судини. Через 10 хв обережно промокають кожну краплю окремим ватним тампоном, ще через 10 хв оцінюють проби. Обов'язкова умова – негативний результат із тест- контрольною рідиною і позитивний – з гістаміном.

Оцінка скарифікаційної проби. Ураховують місцеву і загальну реакції. Тільки за відсутності реакції на контроль і позитивної на гістамін і лікарський алерген можна твердити про специфічність реакції. Внут- рішньошкірна проба ставиться при негативній скарифікаційній пробі. Введення медикаментозного препарату починають із низької дози, поступово підвищуючи концентрацію.

Наразі рекомендовано скарифікаційні проби замінити на шкірний прик-тест, як більш надійну та стандартизовану методику.

Протипоказання до проведення шкірних проб із лікарськими засобами.

• 1 Наявність безумовної алергічної реакції на препарат, зокрема анафілактичного шоку.

• 2 Гострий період будь-якої алергічної хвороби.

• 3 Декомпенсовані хвороби серця, нирок, печінки, тиреотоксикоз, вагітність, тяжка форма цукрового діабету.

Профілактика і лікування. Профілактика медикаментозної алергії – це складна проблема, для розв'язання якої необхідні заходи загального характеру й індивідуальні. До перших належить боротьба з поліпрагмазією, що набула останніми роками епідемічного характеру. Сюди ж варто віднести заборону на продаж ліків без рецептів. Небажане використання медикаментозних препаратів як консервантів – ацетилсаліцилової кислоти для консервування фруктів, левоміцетину для заготівлі крові та плазми, пеніциліну – для зберігання продуктів при далеких перевезеннях у спекотну погоду. До індивідуальних заходів профілактики належить насамперед уважне ставлення до анамнезу хворого. Багато з описаних у літературі випадків летального медикаментозного анафілактичного шоку пов'язані з тим, що хворого просто не запитали про те, чи лікувався він призначеним препаратом і як його переносив! Якщо в анамнезі є вказівки на алергійну реакцію, навіть легку (свербіж, нерясна кропив'янка, набряк і свербіж у ділянці введення), препарат необхідно замінити іншим, враховуючи можливість перехресних антигенних властивостей.

Загальні принципи лікування при медикаментозній алергії. При будь-яких видах медикаментозної алергії необхідно відмінити всі лікарські препарати. Залишають лише ті, які необхідні хворому за життєвими показаннями.

Призначити голодну паузу чи гіпоалергенну дієту. Хворому треба багато пити, краще – кип'ячену воду. У разі потреби – очисна клізма, ентеросорбенти. Якщо шкірні прояви супроводжуються загальними реакціями (підвищення температури тіла, озноб), доцільне проведення інфузійної терапії.

Застосування антигістамінних препаратів. Якщо їх уведення не дає позитивного результату, то застосовують ГКС середніми дозами (преднізолон). За відсутності ефекту підвищують дозу преднізолону чи замінюють його дексаметазоном. При ангіоневротичному набряку небезпечної локалізації, що загрожує життю (набряк гортані, головного мозку, кишечника тощо), вводять адреналін 0,1 % – 0,2-0,5 мл п/шк., призначають преднізолон, дексаметазон. При розвитку асфіксії – негайна трахеотомія.

Посиндромна терапія основних проявів медикаментозної алергії.

Обов'язковий запис в історії хвороби про наявність медикаментозної алергії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Контактний дерматит“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит
  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів