Патогенез

Внутрішня медицина

Нині в розвитку атеросклерозу провідна роль належить двом головним ланкам – порушенню ліпідного обміну і судинно- тромбоцитарним змінам. Відповідно щодо патогенезу атеросклерозу сформульовано ліпідно-інфільтративну гіпотезу і гіпотезу "відповіді на ушкодження". Установлено моноклональну гіпотезу атерогенезу та імунозапальну. Усі ці гіпотези дуже тісно пов'язані між собою і не виключають одна одну.

Ліпідно-інфільтративна гіпотеза. До основних ліпідів плазми крові людини належать неестерифіковані жирні кислоти, тригліцериди, фосфоліпіди, вільний і естерифікований холестерин і сфінгомієліни. Найбільше значення в розвитку атеросклерозу мають холестерин і тригліцериди.

У плазмі крові холестерин і тригліцериди зв'язані з білками і циркулюють переважно у формі ліпопротеїнів. Загальний холестерин оцінюється з урахуванням умісту в плазмі часток, які переносять ліпіди, – ліпопротеїнів. До них належать хіломікрони, ліпопротеїни дуже низької щільності (ЛПДНЩ), ліпопротеїни низької щільності, ліпопротеїни "проміжної" щільності, ліпопротеїни високої щільності.

Ступінь їх участі в атерогенезі залежить від розміру і біохімічних властивостей. Найбільше клінічне значення мають два типи ліпопротеїнів – ЛПНЩ і ЛПВЩ. Надлишок ЛПНЩ або дефіцит ЛПВЩ супроводжуються підвищенням ризику захворювання на атеросклероз.

Дисліпопротеїнемії можуть бути як первинно-сімейними (має значення спадковість), так і вторинними, при ряді хвороб (гіпотиреоз, цукровий діабет, панкреатит, системний червоний вовчак, хвороби нирок тощо). Виділяють за Фредріксоном п'ять типів дисліпопротеїнемій. При І типі підвищена фракція хіломікронів, На – ЛПНЩ, ІІb – ЛПНЩ і ЛПДНЩ, III – ЛПДНЩ, ліпопротеїнів проміжної щільності, IV – ЛПДНЩ, V – ЛПДНЩ і хіломікронів.

Відповідно до ліпідної теорії вміст ЛПНЩ у плазмі сприяє їх проникненню в артеріальну стінку і накопиченню в гладком'язових клітинах і макрофагах; ця фракція ліпопротеїнів посилює гіперплазію гладком'язових клітин. За наявності ендотеліальних клітин вони окиснюються, при цьому посилюється їх атерогенна властивість. Окиснені ЛПНЩ за рахунок хемотаксису притягують моноцити і сприяють появі їх у жирових смужках і накопиченню під інтимою у вигляді макрофагів. Маючи цитотоксичні властивості відносно ендотеліальних клітин, ЛПНЩ зумовлюють зникнення ендотелію на пізніх стадіях формування атеросклеротичних бляшок. Отже, холестерин проникає в стінку судин переважно в складі ЛПНЩ.

Саме ЛПНЩ, а також ЛПДНЩ – один із основних атерогенних факторів на ранніх стадіях розвитку атеросклеротичного ураження судинної стінки. При атеросклерозі спочатку уражується інтима, потім – середня оболонка великих і середніх артерій.

Внутрішньоклітинне і позаклітинне накопичення ліпідів супроводжується проліферацією, накопиченням мукополісахаридів і зміною фіброзних компонентів артеріальної стінки.

Ліпопротеїни високої щільності в комбінації з фосфоліпідами стимулюють зворотний транспорт холестерину із периферичних тканин у печінку.

Гіпотеза "відповіді на ушкодження". Передбачає ураження ендотелію з порушенням судинного тонусу і структури, регуляції росту судинних клітин, проникності судин, тромботичних і фібринолітичних властивостей, адгезії лейкоцитів і тромбоцитів до його поверхні. Порушується рівновага між вазоактивними речовинами: вазодилататорами (простациклін, бради- кінін, гістамін) і вазоконстрикторами (ен- дотелін-1, ангіотензин II, тромбоксан А2, арахідонова кислота тощо). Ендотеліальна дисфункція призводить до проникнення макрофагів у субендотелій, перетворення їх на "пінисті клітини", появи ліпідних смужок, а надалі – атеросклеротичної цятки з можливим її ушкодженням або розривом. Ендотеліальна дисфункція також викликає проліферацію та міграцію в субінтиму гладком'язових клітин, що призводить до потовщення судинної стінки та є основою патогенезу есенціальної гіпертензії. Це пояснює клінічні спостереження про єдність атеросклерозу й есенціальної гіпертензії.

Суттєву роль у розвитку атеросклерозу відіграють зміни в різних ланках гемостазу – активація тромбоцитів та інших факторів згортальної системи крові під дією фізіологічно активних речовин, що виділяються в процесі атерогенезу.

Моноклональна гіпотеза (неопластична) ґрунтується на припущенні, що в основі атерогенезу лежить мутація одного з багатьох генів, які регулюють клітинний цикл. Вона призводить до проліферації непосмугованих м'язових клітин судинної стінки. Непосмуговані м'язові клітини запускають атеросклеротичний процес.

Доведено роль імунозапального процесу в розвитку атеросклерозу. Було встановлено, що вже з перших років життя внаслідок уповільненого локального запалення відбуваються склеротичні зміни в стінці судин. Системний запальний процес істотно прискорює атерогенез, наприклад, при інфекційних хворобах (хламідіоз, вірусні хвороби). Прогресування атеросклерозу встановлено при пародонтозі, частих ангінах тощо. Згідно з цією гіпотезою опосередковано ефект системного запалення реалізується під дією циркулюючих медіаторів запалення через активацію локального імунозапального процесу в атеросклеротичній бляшці. Досліджено і безпосередню роль імунних комплексів, системи комплементу в ушкодженні ендотелію, що покриває бляшку.

У патогенезі атеросклерозу відіграють роль і інші фактори. У хворих із високим рівнем артеріального тиску в період гіперадреналінемії, яка супроводжує стресові ситуації, розширюються міжклітинні щілини, що поліпшує інфільтрацію ліпідами.

Ураження ендотелію можуть посилювати екзогенні чинники – так звані ксенобіотики, що потрапляють в організм за несприятливих екологічних умов, а також у процесі куріння.

У розвитку атеросклерозу мають значення ендокринні фактори. Атеросклероз зустрічається рідше в жінок, ніж у чоловіків, але після настання менопаузи кількість хворих у цих групах вирівнюється. Розвиток атеросклерозу посилюють зниження функції щитоподібної залози, цукровий діабет.

Наявність надлишкової маси тіла і зловживання їжею, яка містить багато холестерину, призводять до прогресування атеросклерозу.

Є відомості щодо ролі генетичних факторів у розвитку хвороби, насамперед вони асоціюються із сімейними формами гіперхолестеринемії. Мають значення і спадкові властивості ендотелію.

Певну роль у розвитку атеросклерозу виконує тривале психоемоційне напруження, яке неодноразово повторюється і супроводжується порушеннями нейрогуморальної регуляції ліпопротеїнового обміну та вазомоторними розладами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Патогенез“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез
  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів