Синусова брадикардія – це зниження частоти серцевих скорочень менше 60 ударів за хвилину при збереженні правильного синусового ритму.
Синусова брадикардія зумовлена зниженням автоматизму синоатріального вузла.
Етіологія і патогенез
Основні причини синусової брадикардії такі: фізіологічні фактори (висока фізична тренованість, дія холоду, вдих кисню; психогенні афекти – страх, біль; підвищений тонус блукаючого нерва, натискання на каротидний синус, затримка дихання, блювання); екстракардіальні вагусні впливи, в тому числі подразнення блукаючого нерва (менінгіт, пухлини мозку, крововиливи в мозок, набряк мозку, раптове підвищення артеріального тиску, виразкова хвороба, нефрит); інфекційні хвороби (гепатит, грип); токсичні та медикаментозні фактори (уремія, жовтяниця, отруєння грибами, передозування серцевих глікозидів, вживання бета-блокаторів; хвороби міокарда (інфаркт міокарда, кардіосклероз, ураження синусового вузла, запальні ураження міокарда, кардіоміопатії).
Механізм виникнення синусової брадикардії пов'язаний з підвищенням тонусу блукаючого нерва, зниженням тонусу симпатико-адреналової системи, прямою дією на синусовий вузол деяких ліків, холоду тощо.
Клінічна картина
При синусовій брадикардії спостерігається правильний серцевий ритм із частотою 60 і менше ударів за хвилину. Сила серцевих тонів не змінюється. Хворі на брадикардію зазвичай скарг не пред'являють, іноді їх може турбувати запаморочення. На ЕКГ – зменшена кількість серцевих скорочень до 59-40 уд/хв. (інтервал R-R збільшується) при правильному серцевому ритмі.
Лікування
При синусовій брадикардії (50-60 ударів за хвилину) лікарські засоби не призначають. При помірній брадикардії призначають белоїд по 1 таблетці 2-3 рази на день. Атропін застосовують при вираженій брадикардії, вводять його парентерально по 0,25-1,0 мл 0,1% розчину підшкірно, або ізадрин внутрішньовенно крапельно в 5% розчині глюкози з розрахунку 0,5-5 мкг за хвилину. Використовують електрокардіостимуляцію.
Прогноз синусової брадикардії здебільшого сприятливий, за винятком синусової брадикардії при ІХС, прогресуючій серцевій недостатності.
Синусова аритмія
Синусова аритмія проявляється чергуванням періодів прискорення і сповільнення серцевих скорочень, внаслідок нерівномірної генерації імпульсів збудження у власне синусовому вузлі.
Етіологія і патогенез
Найчастіше виникає синусова дихальна аритмія, при якій частота скорочень підвищується на вдиху і знижується на видиху. Синусова дихальна аритмія часто спостерігається в молодих здорових людей. Може бути синусова аритмія, яка не залежить від процесу дихання. Це аритмії при несерцевих хворобах (інфекційні хвороби, туберкульоз легень, ожиріння тощо), серцевих хворобах (ревмокардит, кардіосклероз, інфаркт міокарда, набуті вади серця), при медикаментозних впливах (морфін, наперстянка тощо).
Механізм синусової аритмії пов'язаний зі змінами тонусу блукаючого і симпатичного нервів.
Клінічна картина
Скарги зазвичай відсутні, інколи хворі відчувають серцебиття, прекардіальний дискомфорт (відчуття завмирання, неритмічного скорочення серця). Пульс, частота серцевих скорочень то прискорюються, то сповільнюються. Сила і звучність серцевих тонів не змінюються.
Дихальна аритмія буває після затримки дихання, введення атропіну, зникає після глибокого дихання, при натужуванні, при глибокому вдиху (проба Вальсальви). На ЕКГ спостерігається коливання інтервалів між серцевими комплексами (інтервали R-R), при цьому зберігаються ознаки синусового ритму.
Лікування
Лікування зазвичай не потребує. При вираженій ваготонії застосовують атропіну сульфат. При серцевих хворобах – лікування основної хвороби.
Екстрасистолія
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синусова брадикадія“ на сторінці 1. Приємного читання.
