Визначення
Гострий коронарний синдром (ГКС) – це гостре порушення коронарного кровообігу. Він об'єднує такі клінічні стани, як нестабільна стенокардія та інфаркт міокарда.
Єдиним патофізіологічним механізмом цих станів є розрив атеросклеротичної бляшки або її ерозія. У місці розриву атеросклеротичної бляшки розвивається тромбоз. Одним із факторів дестабілізації атеросклеротичної бляшки є запалення, яке може призвести до дестабілізації, розриву бляшки і тромбоутворення. Отже, найчастішою причиною ГКС буває тромбоз коронарних судин унаслідок дестабілізації атеросклеротичної бляшки; має значення також коронароспазм.
Гострий коронарний синдром – це попередній діагноз, що встановлюється під час першого контакту з хворим. Він був уведений у клінічну практику через потребу негайно вибирати лікувальну тактику, наприклад, тромболітичну терапію або первинну коронарну ангіопластику до встановлення остаточного діагнозу.
Діагностика
Гострий коронарний синдром може проявлятися у вигляді затяжного (більше 5 хв) ангінозного нападу болю в стані спокою або вперше виниклої стенокардії, чи прогресуючої стенокардії не менше III ФК. На фізикальному обстеженні якихось патологічних відхилень часто не виявляють. У таких випадках провідна мета обстеження – відкидання некардіальних причин болю в грудній клітці, можливості неішемічних серцевих розладів (перикардит, захворювання клапанів серця).
Найважливіший діагностичний метод – це реєстрація ЕКГ у спокої та біомаркерів інфаркту міокарда (підвищення рівня в крові білків серцевого м'яза). Установлюючи діагноз ГКС, слід оцінити ризик його прогресування в гострий інфаркт міокарда і ризик смерті. Ключовим елементом оцінки ризику є клінічне обстеження, оцінка ЕКГ і біохімічних параметрів. Ризик прогресування ГКС підвищується в осіб літнього віку, чоловічої статі, за наявності в минулому таких проявів ІХС, як тяжка або тривала стенокардія чи попередній інфаркт міокарда, дисфункції лівого шлуночка або застійна серцева недостатність, при цукровому діабеті та підвищенні артеріального тиску.
Клініка та лікування
За клінічними й ЕКГ-ознаками ГКС поділяють на гострий коронарний синдром із підйомом ST і гострий коронарний синдром без підйому ST. Перша форма ГКС зі стійкою елевацією сегмента ST у більшості випадків передує гострому інфаркту міокарда з патологічним зубцем Q на ЕКГ. Мета лікування такої форми ГКС – швидке і стійке відновлення просвіту судин (тромболізис, первинна ангіопластика). В основі другої форми ГКС без підйому ST лежить формування пристінкового, переважно тромбоцитарного тромба. Причому може виникнути субендокардіальна (нетрансмуральна) ішемія серцевого м'яза. Надалі у хворих із ГКС без стійкого підйому ST можуть виникнути або нестабільна стенокардія, або гострий інфаркт міокарда без зубця Q. Ці дві форми ІХС (нестабільна стенокардія і гострий інфаркт міокарда без зубця Q) розрізняються між собою відсутністю або наявністю маркерів некрозу міокарда (підвищення рівня тропонінів 1, Т, МВ-КФК, КФК). Доведено, що у хворих із ГКС без стійкого підйому ST застосування тромболітичної терапії малоефективне. Лікування таких хворих має бути спрямоване на усунення ішемії міокарда і запобігання процесу подальшого тромбоутворення. Необхідне подальше спостереження за ЕКГ і визначення маркерів некрозу міокарда.
Стоматологічні аспекти гострого коронарного синдрому
Показана тільки ургентна стоматологічна допомога пацієнтам із гострим коронарним синдромом із дозволу кардіолога, оскільки можливий розвиток інфаркту міокарда. Цих пацієнтів лікують стаціонарно внутрішньовенними нітратами, але безпосередньо перед маніпуляціями слід уживати нітрогліцерин сублінгвально. Анальгезію контролюють пульсоксиметрією і кардіомоніторингом.
ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гострий коронарний синдром“ на сторінці 1. Приємного читання.
