В основі розвитку мегалобластної анемії лежить порушення проліферації та дозрівання еритрокаріоцитів через розлади синтезу ДНК і РНК з появою в кістковому мозку великої кількості їх попередників – мегалобластів. Причиною мегалобластної анемії може бути нестача в організмі вітаміну В12 або/і фолієвої кислоти.
Причиною В12-дефіцитної анемії найчастіше стає хронічний атрофічний гастрит типу А (перніціозна, або анемія Аддісона – Бірмера) (табл. 7.5).
Вітамін В12 потрапляє в організм людини з продуктами тваринного походження (м'ясо, печінка, молоко, сир, яйця), бо рослини його не синтезують. У шлунку вітамін В12 з'єднується з гастромукопротеїном (внутрішній фактор Кастла), за допомогою якого він усмоктується в тонкій кишці, – рецепторно опосередкованим шляхом потрапляє в ентероцити. У крові носієм вітаміну В12 є транскобаламін. Резерв вітаміну В12 в організмі становить 3-5 мг (переважно в печінці), і його зазвичай вистачає на кілька років, бо добова потреба в ньому становить лише 3-7 мкг.
Дефіцит вітаміну В12 супроводжується порушеннями процесів регенерації тканин, передусім в органах, де клітини швидко проліферують (кістковий мозок, слизові оболонки).
Поряд з анемічним синдромом у пацієнтів із нестачею вітаміну В12 характерні:
■ зміни слизових, зокрема атрофічний глосит Гунтера – червоний, гладенький, блискучий (“лакований”) язик, що часто супроводжується болем і/або пекучими відчуттями (пощипування), а також порушенням смаку,
■ фунікулярний мієлоз (ураження білої речовини задніх і бічних стовпів спинного мозку) і дегенеративні зміни периферичних нервів із порушенням позиційної та вібраційної чутливості, атаксією, парестезіями (відчуття затерплості, поколювання, повзання мурашок), спастичним парапарезом, слабістю в ногах, втратою пропріо- цептивної чутливості (хитка хода, відчупя втрати опори під ногами);
■ психоневрологічні розлади (дратівливість, складність виконання простих математичних функцій).
У гемоцитограмі виявляються знижений рівень гемоглобіну, підвищені середній вміст гемоглобіну в еритроциті та колірний показник (гіперхромія), анізоцитоз, макро- і мегалоцитоз, у цитоплазмі еритроцитів – тільця Жоллі та кільця Кебота (залишки ядер), тромбоцитопенія й лейкопенія легкого ступеня, а також гіперсегментація ядер сегментоядерних
Таблиця 7.5. Причини нестачі вітаміну В12
| 1. Недостатнє надходження в організм; 1.1. Вегетаріанство; 1.2. Порушення синтезу гастромукопротеіну: хронічний гастрит типу А (атрофічний), рак шлунка, поліпи шлунка, синдром Золлінґера – Еллісона, після резекції шлунка.; 1.3. Нестача всмоктування (синдром мальабсорбції): сліпа петля, поширена резекція кишки, хвороба Крона, вроджене порушення всмоктування з протеїнурією (синдром Імерсланд – Грейсбека), порушення функції підшлункової залози (хронічний панкреатит), гельмінтози; 2. Порушення транспортування і депонування; 2.1. Хронічний гепатит, цироз печінки; 2.2. Нестача транскобаламіну II |
Таблиця 7.6. Причини нестачі фолієвої кислоти
| 1. Недостатнє надходження і порушення всмоктування (голодування, вигодовування дітей козячим молоком, целіакія, спру, дивертикули і резекція тонкої кишки); 2. Надмірна потреба (вагітність, лактація, гемолітична анемія); 3. Надмірні втрати (тривалий гемодіаліз); 4. Комбіновані: вживання протисудомних препаратів, оральних контрацептивів, антиметаболітів (метотрексат, тіогуанін), алкоголізм, хвороби печінки (хронічний гепатит, цироз) І підшлункової залози |
лейкоцитів (табл. 7.5, 7.6). У сечі зростає рівень метилмалонової кислоти.
Мієлограма характеризується мегалобластним типом еритропоезу – гіперплазією еритроцитарного паростка з наявністю великої кількості мегалобластів.
Для лікування застосовують ціанокобаламін (віт. В12) дозою 200,500 або 1000 мкг, який призначають в/м 1 p/добу до розвитку ретикулоцитозу (2-3%) на 6-10 день терапії. Надалі його вводять 2 р/тиждень до нормалізації рівня гемоглобіну. У хворих на анемію Аддісона – Бірмера і після резекції шлунка профілактичне лікування вітаміном В12 (200 мкг 1 р./2 місяці) проводиться довічно.
Фолієводефіцитна анемія може бути спричинена багатьма хворобами і станами (табл. 7.7). Нестача фолієвої кислоти найчастіше виникає за надмірної потреби в ній – під час вагітності, лактації та у хворих на хронічну гемолітичну анемію.
Добова потреба у фолієвій кислоті становить 100 мкг (звичайна дієта містить
Таблиця 7.7. Синдром гемолізу
| Анемічний синдром | Надмірний розлад еритроцитів | |
| Жовтяниця | Підвищення рівня непрямого білірубіну в крові через розлад еритроцитів | |
| Підвищення вмісту заліза в сироватці (> 20 ммоль/л) | Гемоліз (гемоглобінемія, гіпербілірубінемія) | |
| Зростання активності лактатдегідрогенази (> 230 МО/л) | Активація процесів детоксикації | |
| Гіперплазія еритроцитарного паростка, збільшення кількості еритробластів у кістковому мозку | Стимуляція еритропоезу – компенсаторна відповідь на гіпоксію | |
| Збільшення кількості ретикулоцитів у крові (> 2%) | Гіперпродукування еритроцитів | |
| Зниження рівня гаптоглобіну | Утворення комплексу з гемоглобіном | |
| Темне забарвлення сечі та калу | Збільшення виділення уробіліногену | |
| Спленомегалія | Скупчення зруйнованих еритроцитів у селезінці | |
| Стигми дисембріогенезу* | Розлади формування кісток через гіперплазію кісткового мозку | |
| *У пацієнтів зі спадковими гемолітичними анеміями. | ||
300-800 мкг). Депо фолієвої кислоти, переважно в печінці, – 5-10 мг. Прояви анемії при нестачі фолієвої кислоти дуже подібні клініці дефіциту вітаміну В12, однак немає характерної неврологічної симптоматики. У сироватці крові знижується рівень фолієвої кислоти (норма 7-36 нмоль/л), а концентрація метилмалонової кислоти в сечі не зростає. Після фарбування препаратів кісткового мозку алізарином цитоплазма мегалобластів забарвлюється у жовтий колір.
Лікування фолієвою кислотою (1-5 мг/добу, всередину) триває до нормалізації гемоцитограми. Надалі протягом 1-2 міс. призначається її профілактична доза (1/3 лікувальної дози).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мегалобластна анемія“ на сторінці 1. Приємного читання.
