Мегалобластна анемія

Внутрішня медицина

В основі розвитку мегалобластної анемії лежить порушення проліферації та дозрівання еритрокаріоцитів через розлади синтезу ДНК і РНК з появою в кістковому мозку великої кількості їх попередників – мегалобластів. Причиною мегалобластної анемії може бути нестача в організмі вітаміну В12 або/і фолієвої кислоти.

Причиною В12-дефіцитної анемії найчастіше стає хронічний атрофічний гастрит типу А (перніціозна, або анемія Аддісона – Бірмера) (табл. 7.5).

Вітамін В12 потрапляє в організм людини з продуктами тваринного походження (м'ясо, печінка, молоко, сир, яйця), бо рослини його не синтезують. У шлунку вітамін В12 з'єднується з гастромукопротеїном (внутрішній фактор Кастла), за допомогою якого він усмоктується в тонкій кишці, – рецепторно опосередкованим шляхом потрапляє в ентероцити. У крові носієм вітаміну В12 є транскобаламін. Резерв вітаміну В12 в організмі становить 3-5 мг (переважно в печінці), і його зазвичай вистачає на кілька років, бо добова потреба в ньому становить лише 3-7 мкг.

Дефіцит вітаміну В12 супроводжується порушеннями процесів регенерації тканин, передусім в органах, де клітини швидко проліферують (кістковий мозок, слизові оболонки).

Поряд з анемічним синдромом у пацієнтів із нестачею вітаміну В12 характерні:

■ зміни слизових, зокрема атрофічний глосит Гунтера – червоний, гладенький, блискучий (“лакований”) язик, що часто супроводжується болем і/або пекучими відчуттями (пощипування), а також порушенням смаку,

■ фунікулярний мієлоз (ураження білої речовини задніх і бічних стовпів спинного мозку) і дегенеративні зміни периферичних нервів із порушенням позиційної та вібраційної чутливості, атаксією, парестезіями (відчуття затерплості, поколювання, повзання мурашок), спастичним парапарезом, слабістю в ногах, втратою пропріо- цептивної чутливості (хитка хода, відчупя втрати опори під ногами);

■ психоневрологічні розлади (дратівливість, складність виконання простих математичних функцій).

У гемоцитограмі виявляються знижений рівень гемоглобіну, підвищені середній вміст гемоглобіну в еритроциті та колірний показник (гіперхромія), анізоцитоз, макро- і мегалоцитоз, у цитоплазмі еритроцитів – тільця Жоллі та кільця Кебота (залишки ядер), тромбоцитопенія й лейкопенія легкого ступеня, а також гіперсегментація ядер сегментоядерних

Таблиця 7.5. Причини нестачі вітаміну В12

1. Недостатнє надходження в організм; 1.1. Вегетаріанство; 1.2. Порушення синтезу гастромукопротеіну: хронічний гастрит типу А (атрофічний), рак шлунка, поліпи шлунка, синдром Золлінґера – Еллісона, після резекції шлунка.; 1.3. Нестача всмоктування (синдром мальабсорбції): сліпа петля, поширена резекція кишки, хвороба Крона, вроджене порушення всмоктування з протеїнурією (синдром Імерсланд – Грейсбека), порушення функції підшлункової залози (хронічний панкреатит), гельмінтози; 2. Порушення транспортування і депонування; 2.1. Хронічний гепатит, цироз печінки; 2.2. Нестача транскобаламіну II

Таблиця 7.6. Причини нестачі фолієвої кислоти

1. Недостатнє надходження і порушення всмоктування (голодування, вигодовування дітей козячим молоком, целіакія, спру, дивертикули і резекція тонкої кишки); 2. Надмірна потреба (вагітність, лактація, гемолітична анемія); 3. Надмірні втрати (тривалий гемодіаліз); 4. Комбіновані: вживання протисудомних препаратів, оральних контрацептивів, антиметаболітів (метотрексат, тіогуанін), алкоголізм, хвороби печінки (хронічний гепатит, цироз) І підшлункової залози

лейкоцитів (табл. 7.5, 7.6). У сечі зростає рівень метилмалонової кислоти.

Мієлограма характеризується мегалобластним типом еритропоезу – гіперплазією еритроцитарного паростка з наявністю великої кількості мегалобластів.

Для лікування застосовують ціанокобаламін (віт. В12) дозою 200,500 або 1000 мкг, який призначають в/м 1 p/добу до розвитку ретикулоцитозу (2-3%) на 6-10 день терапії. Надалі його вводять 2 р/тиждень до нормалізації рівня гемоглобіну. У хворих на анемію Аддісона – Бірмера і після резекції шлунка профілактичне лікування вітаміном В12 (200 мкг 1 р./2 місяці) проводиться довічно.

Фолієводефіцитна анемія може бути спричинена багатьма хворобами і станами (табл. 7.7). Нестача фолієвої кислоти найчастіше виникає за надмірної потреби в ній – під час вагітності, лактації та у хворих на хронічну гемолітичну анемію.

Добова потреба у фолієвій кислоті становить 100 мкг (звичайна дієта містить

Таблиця 7.7. Синдром гемолізу

ОзнакаПричина
Анемічний синдромНадмірний розлад еритроцитів
ЖовтяницяПідвищення рівня непрямого білірубіну в крові через розлад еритроцитів
Підвищення вмісту заліза в сироватці (> 20 ммоль/л)Гемоліз (гемоглобінемія, гіпербілірубінемія)
Зростання активності лактатдегідрогенази (> 230 МО/л)Активація процесів детоксикації
Гіперплазія еритроцитарного паростка, збільшення кількості еритробластів у кістковому мозкуСтимуляція еритропоезу – компенсаторна відповідь на гіпоксію
Збільшення кількості ретикулоцитів у крові (> 2%)Гіперпродукування еритроцитів
Зниження рівня гаптоглобінуУтворення комплексу з гемоглобіном
Темне забарвлення сечі та калуЗбільшення виділення уробіліногену
СпленомегаліяСкупчення зруйнованих еритроцитів у селезінці
Стигми дисембріогенезу*Розлади формування кісток через гіперплазію кісткового мозку
*У пацієнтів зі спадковими гемолітичними анеміями.

300-800 мкг). Депо фолієвої кислоти, переважно в печінці, – 5-10 мг. Прояви анемії при нестачі фолієвої кислоти дуже подібні клініці дефіциту вітаміну В12, однак немає характерної неврологічної симптоматики. У сироватці крові знижується рівень фолієвої кислоти (норма 7-36 нмоль/л), а концентрація метилмалонової кислоти в сечі не зростає. Після фарбування препаратів кісткового мозку алізарином цитоплазма мегалобластів забарвлюється у жовтий колір.

Лікування фолієвою кислотою (1-5 мг/добу, всередину) триває до нормалізації гемоцитограми. Надалі протягом 1-2 міс. призначається її профілактична доза (1/3 лікувальної дози).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мегалобластна анемія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія
  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів