ЦД 1 типу, що виникає раптово у дитини або молодої людини, характеризується трьома головними, ''великими", або "три ГГ- симптомами: полідипсією, поліурією і поліфагією. Це означає, що хворі страждають на спрагу, сухість у роті та випивають багато води, споживають багато їжі, у них частіше сечовиділення. Причиною спраги, сухості та поліурії є підвищення рівня глюкози в крові – гіперглікемія, що викликає підвищення осмотичного тиску крові та відтік рідини з тканин у кров і виділення її з сечею. Поліфагія – це наслідок катаболізму білків і перетворення амінокислот на глюкозу. При перевищенні ниркового порога для глюкози, приблизно 10 ммоль/л, глюкоза визначається в сечі – глюкозурія.
Поступово, з тривалим перебігом хвороби, у хворих розвивається патологія мікросудин – потовщення базальної мембрани капілярів, що утруднює обмін кисню і поживних речовин у тканинах. Цей синдром має різні прояви, з яких найтяжчі – ретинопатія (патологія сітчастої оболонки очей з поступовою втратою зору), нефропатія (патологія мікросудин нирок із втратою екскреторної функції та розвитком уремії) та нейропатія з ураженням периферичних нервів, яка часто супроводжується болями в різних ділянках тіла.
ЦД 2 типу і ПТГ можуть роками мати безсимптомний перебіг або проявлятися так званими “малими" симптомами ЦД: слабкістю, свербінням шкіри (анальний або генітальний свербіж), фурункульозом чи піодермією, порушеннями зубощелепної системи: множинним карієсом, альвеолярною піореєю, пародонтозом (рис. 6.1 б); статевими розладами, тяжким перебігом інфекцій, тривалим загоюванням ран. Причина цих явищ – зниження імунітету внаслідок гліколізування білків
Рис. 6.1. а – діабетична гангрена пальців ноги; б* – діабетичний пародонтоз та остеоліз
* Фотографії люб'язно надані викладачами кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця: А. В. Борисенко, М. Ю. Антоненко, Л. Ф. Сідельніковою, О. Ф. Несиним, Р. А. Регу- рецькою
і порушень виділення цитокінів. ЦД 2 типу пришвидшує розвиток атеросклерозу вінцевих, мозкових та інших артерій і ускладнень у вигляді інфаркту міокарда, інсульту, гангрени нижніх кінцівок (рис. 6.1 а).
Діагностика
Остаточний діагноз ЦД установлюють за повторним визначенням підвищеного рівня глюкози в крові (див. "Визначення"). Це вирішальний симптом. Підозра на ЦД повинна виникнути за наявності великих або малих симптомів.
Масовими обстеженнями можна спочатку виділити групу ризику (предіабет). До цієї групи належать люди, які в минулому страждали на ЦД або ПТГ, їх найближчі родичі, особливо однояйцеві близнюки. Попередні дані можна отримати при визначенні глюкози в сечі, але їх недостатньо для остаточного діагнозу.
Для діагностики та моніторингу перебігу цукрового діабету останніми роками широко використовується біохімічний показник – глікований гемоглобін (англ. – glycated hemoglobin) – HbА1С. Він визначається як відсоток необоротно зв'язаного з глюкозою (глікованого) гемоглобіну по відношенню до всього гемоглобіну. Час життя еритроцитів, які містять гемоглобін, становить близько 120 днів; саме тому за рівнем глікованого гемоглобіну можна орієнтовно оцінити середній рівень глюкози в крові протягом попереднього 3-місячного періоду. Вважається, що 4-6% – референтні значення показника (норма). Згідно з критеріями ВООЗ, цукровий діабет може бути діагностовано при величинах НbА1С 6,5 % або вище. Визначення глікованого гемоглобіну активно використовується для оцінки якості лікування діабету: чим вищий рівень глікованого гемоглобіну, тим вищою була глікемія протягом останніх 3-х місяців і тим більший ризик розвитку ускладнень захворювання. Величини НbА,С в межах 6-8 % характерні для добре компенсованого діабету або вперше виявленого діабету легкого перебігу, 8-10% – для компенсованого діабету, 10-12% – для частково компенсованого діабету, а понад 12 % – для декомпенсованого діабету, коли необхідна корекція лікування.
Діагностика серцево-судинних, ниркових, очних та інших ускладнень викладена у відповідних розділах і підручниках зі спеціальних дисциплін.
Принципи лікування
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Клініка“ на сторінці 1. Приємного читання.
