Гепатити
Визначення
Гепатити – це запальні хвороби печінки.
За перебігом розрізняють гострі та хронічні гепатити. Якщо захворювання печінки виліковується в термін до б місяців, то це гостре захворювання, а при більшій тривалості захворювання – хронічний перебіг.
Етіологія
Найпоширенішими є вірусні гепатити. Основними етіологічними чинниками вірусних гепатитів визнано сім вірусів, які є збудниками однойменних вірусних гепатитів, зокрема вірус гепатиту A(HAV), B(HBV), C(HCV), D (дельта-вірус – HDV), E(HEV), F(HFV), G(HGV). Причиною гострих вірусних гепатитів є віруси A(HAV) і E(HEV). Віруси гепатиту B(HBV), C(HCV),D (дельта-вірус – HDV) та G(HGV); окрім гострих форм гепатиту, викликають хронічні вірусні гепатити – відповідно в 10%, 30-90%, 20-50% і 5% випадків. Основна частина хронічних гепатитів вірусної етіології складається з HBV і HCV. Інфекція, що викликана вірусом гепатиту D, стає причиною захворювання тільки в разі її комбінації з активним гепатитом В. Про вірусне ураження печінки може свідчити наявність в анамнезі гострого вірусного гепатиту, пов'язаного з переливанням крові або її компонентів, донорством, частими ін'єкціями, щепленням, будь-яким оперативним втручанням, контактом із хворими на гострі та хронічні вірусні гепатити.
Причиною гепатитів (гепатозів, токсичних уражень печінки) визнаний також алкоголь. Ця форма ураження печінки розглядається окремо як "алкогольна хвороба печінки". Інші форми, які виникають при тривалому застосуванні високими дозами деяких медикаментів (тубазид, парацетамол, сульфаніламіди, нітрофуранові, ацетилсаліцилова кислота тощо), внаслідок промислових (хімічні), радіаційних впливів, а також автоімунні, крипто- генні гепатити, спадкові чинники і метаболічні порушення (гемохроматоз, хвороба Коновалова – Вільсона) розглядаються як токсичні, імунні і т.п. гепатити.
Отже, при появі у хворого жовтяниці необхідно враховувати можливість хвороб різної етіології, зокрема вірусної, які до того ж не дають перехресного імунітету, внаслідок чого людина може хворіти на вірусні гепатити неодноразово.
Цирози печінки
Визначення
Цироз печінки – хронічна прогресуюча хвороба з дифузним фіброзом, перебудовою архітектоніки печінки і глибоким порушенням її структури та функції.
Ці зміни супроводжуються порушенням печінкового кровообігу, обміну речовин і дезінтоксикаційної функції печінки. Цироз печінки – це остання стадія багатьох хвороб печінки, насамперед гепатитів алкогольних, вірусних, токсичних.
Розлади кровообігу в печінці викликають підвищення тиску в системі ворітної вени з утворенням синдрому портальної гіпертензії: варикозно розширені вени стравоходу, прямої кишки і пупкової вени (голова медузи), збільшення селезінки й асцит (вільна рідина в черевній порожнині). Порушення обміну речовин проявляється зниженням білковосинтезуючої функції зі зниженням рівня альбумінів, деяких ферментів і факторів згортання крові. Розлади метаболізму різних речовин, які утворюються в організмі або надходять з їжею, а також медикаментозних засобів призводять до порушення функцій інших органів, насамперед головного мозку, нирок, серця. Частим симптомом зниження знезаражувальної функції печінки є жовтяниця.
Клініка
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
