Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

Внутрішня медицина

Лікуючи хворих, які приймають варфарин, слід орієнтуватися на рівень протромбіно- вого індексу, який бажано визначати на автоматичному аналізаторі (т.зв. міжнародне нормалізоване відношення, яке має бути в межах < 2,5). Цих пацієнтів слід оперувати в умовах стаціонару. Варфарин відміняють на 2-3 доби навіть у пацієнтів, оперованих на серці. Задля профілактики післяопераційних кровотеч призначають амінокапронову кислоту. За необхідності варфарин можна замінити низькомолекулярним гепарином. Після операції варфарин застосовують разом із гепарином 3-4 доби, а далі гепарин відміняють. Операції слід проводити вранці і на початку тижня, щоб уникнути проблем з нічним часом і вихідними, коли в стаціонарі менше персоналу. Після оперативних втручань треба контролювати прохідність дихальних шляхів, призначати антифібринолітичні препарати, антибактеріальну терапію. Для купірування болю призначають аміноацетофен, кодеїн або ЦОГ-2-інгібітори, але не інші НПЗЗ чи аспірин. Постоперативні кровотечі слід в ургентному порядку ліквідувати внутрішньовенним уведенням фізіологічного розчину або інших кровозамінників. Слід використовувати локальні засоби гемостазу. За необхідності накладають шви. Якщо це не допомагає, треба консультуватися з терапевтом щодо відміни варфарину.

Гепарин

При невеликих втручаннях не треба зупиняти терапію гепарином. При великих втручаннях слід припинити введення гепарину за 6 год. до операції. 6 ургентних випадках внутрішньовенне введення протаміну сульфату 1 мг на ОД гепарину достатнє, але слід враховувати думку терапевта.

Аспірин

При невеликих втручаннях не треба зупиняти вживання аспірину до 100 мг на добу, який застосовують для профілактики інфаркту. Зазвичай аспірин рідко стає проблемою при стоматологічних маніпуляціях і операціях.

ДВЗ-синдром. Геморагічний васкуліт

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ) – це одна з найтяжчих набутих коагулопатій. Провідною ланкою його патогенезу є надпотужна активація системи згортання крові внаслідок надходження в кров'яне русло великої кількості тромбопластичних субстанцій з утворенням мікротромбів і порушенням мікроциркуляції у внутрішніх органах.

ДВЗ-синдром може ускладнювати перебіг багатьох хвороб:

■ поширені інфекції (сепсис, віремія);

■ тяжкі травми (великі оперативні втручання, краш-синдром, травматичний шок, тяжкі опіки);

■ масивні крововтрати;

■ злоякісні хвороби (гострі лейкемії, особливо на початку терапії, рак передміхурової залози, легень, молочної залози тощо);

■ отруєння (отрути змій);

■ масивний гемоліз (гемолітико-уремічний синдром, переливання несумісної крові);

■ патологія вагітності й пологів, така як HELLP-синдром (Hemolysys, Elevated Liver enzymes, Low Platalets), передчасне відшарування плаценти, емболія навколоплідними водами.

У відповідь на гіперкоагуляцію вивільняються інгібітори згортання й активатори фібринолізу. Це призводить до тромбоцитопенії, гострої й тяжкої нестачі чинників згортання, активації фібринолізу, дисбалансу їх активаторів та інгібіторів, тобто до тяжкої коагулопатії "виснаження" з розвитком геморагічного синдрому.

Клінічно ДВЗ-синдром може проявлятися прогресивним порушенням загального стану хворих, аж до виникнення шоку, тяжким геморагічним синдромом і гострим ушкодженням внутрішніх органів, частіше легень і нирок, із розвитком їх недостатності. Тяжкість ДВЗ-синдрому залежить від гостроти й вираженості розладів гемостазу, а також від його причини (основної хвороби), наростання порушень кровообігу, ступеня ушкодження (недостатності) внутрішніх органів та інших чинників.

Діагностика ДВЗ-синдрому потребує комплексного клінічного й адекватного коагулологічного обстеження для визначення фази його перебігу і призначення оптимального лікування, спрямованого на корекцію гемостазу (табл. 7.40).

У перебігу ДВЗ-синдрому виділяють 4 клініко-гемостазіологічні фази.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії
  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів