Гемодинамічні АГ можуть спостерігатися при серцевій недостатності, при поліцитемії. Серед гемодинамічних АГ найбільше значення для клініки має АГ при коарктації аорти.
Коарктація аорти – це вроджене звуження аорти, найчастіше в ділянці перешийка. Може поєднуватися з іншими вродженими вадами – відкритою артеріальною протокою, дефектом міжпередсердної перегородки та іншими. Спричиняє АГ при цій хворобі гемодина- мічний фактор – невідповідність між серцевим викидом і периферичним опором. Можлива вазоконстрикція судин нирок із приєднанням ниркового фактора з активацією ренін-ангіотензинової системи. Зменшення кровообігу через звужену ділянку призводить до розвитку колатерального кровообігу з розширенням міжреберних та інших артерій. Проявляється підвищенням артеріального тиску в судинах верхньої половини тіла, тоді як у судинах нижньої половини тіла спостерігається зниження артеріального тиску. Іноді не вдається встановити пульсації стегнових, підколінних і поверхневих артерій стоп. Скарги на відчуття жару у верхніх і мерзлякуватість у нижніх кінцівках, зниження пульсу й AT на нижніх кінцівках. Спостерігається несинхронність пульсу на променевій і стегновій артеріях. Обстеження хворого методом аортографії дає можливість виявити ділянку звуження аорти.
Артеріальна гіпертензія при вагітності
Артеріальна гіпертензія може розвиватися у жінок до вагітності внаслідок гіпертонічної хвороби або симптоматичної АГ і може бути зумовлена вагітністю. В останньому випадку АГ стає проявом ускладнення вагітності, виникає в другій половині вагітності і називається пізнім гестозом (колишня назва – пізній токсикоз вагітних). Причини підвищення артеріального тиску при вагітності до кінця не визначені. Пов'язують розвиток АГ із дефіцитом магнію, дисбалансом ендокринної рівноваги, змінами нейрогуморальної регуляції, затримкою натрію і води і як наслідок – порушенням центральної гемодинаміки (збільшення ОЦК і мікроциркуляції).
Артеріальна гіпертензія вагітних може бути єдиним проявом пізнього гестозу, при вираженій формі гестозу розвиваються прееклампсія й еклампсія. Прееклампсія, або гестаційна гіпертензія (колишня назва – нефропатія вагітних), характеризується підвищенням артеріального тиску в поєднанні з протеїнурією і набряками.
Спостерігаються головний біль, запаморочення, зорові розлади, мерехтіння 'мушок" перед очима, носові кровотечі. Може розвиватися серцева недостатність із набряком легенів.
Еклампсія – це найтяжчий, життєво небезпечний прояв пізнього гестозу, який характеризується нападами епілептиформних судом, зумовлених гіпертензивною енцефалопатією, можуть бути втрата свідомості, кома. Еклампсію розцінюють як ускладнений гіпертензивний криз, що вимагає негайного лікування в умовах відділення реанімації з парентеральним уведенням препаратів.
Прогноз залежить від рівня артеріального тиску, наявності ускладнень. За сприятливого прогнозу після пологів артеріальний тиск поступово нормалізується. У частини жінок спостерігаються залишкові прояви у вигляді підвищеного артеріального тиску, протеїнурії, патологічного осаду сечі. Після еклампсії можуть бути паралічі.
Діагностика. Для діагностики мають значення добовий моніторинг артеріального тиску, відкидання вторинних причин АГ – ендокринних, ниркових, коарктації аорти тощо.
Лікування. Згідно з Європейськими рекомендаціями з лікування АГ (2003), препаратами вибору для лікування вагітних є метилдопа (допегіт), лабеталол, антагоністи кальцію (ніфедипін), бета- адреноблокатори. Не рекомендується використовувати інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину і діуретики. Останні викликають гіпотрофію, гіпоксію плода за рахунок зменшення ОЦК і кровопостачання плаценти. При неефективності метилдопи, а також необхідності швидкого зниження артеріальної гіпертензії альтернативним засобом є клонідин.
Стоматологічні аспекти артеріальної гіпертензії
Тривалий перебіг артеріальної гіпертонії зумовлює специфічні зміни під'язикових вен – їх розширення, збільшення кровонаповнення, іноді розвиток пухирного синдрому в порожнині рота (рис. 2.5, 2.6).
Артеріальний кров'яний тиск (AT) завжди повинен братися до уваги і контролю-
Рис. 2.5. Зміни під'язикових судин хворого на гіпертонічну хворобу
Рис. 2.6. Геморагічний пухир при гіпертонічній хворобі
ватися лікарем-стоматологом. Пацієнтів, які мають підвищений AT, бажано обслуговувати переважно в пізній ранковий час, оскільки пік рівня стресорних гормонів (адреналін і кортикостероїди) та кардіовас- кулярних інцидентів (стенокардія, інфаркт, інсульт) найвищий у ранній ранковий час. Стоматологічну допомогу цим хворим слід надавати в максимально спокійних умовах, швидко, уникаючи страху, болю.
Оскільки багато пацієнтів відчувають стрес іще до початку процедур, можна використовувати заспокійливі засоби, зокрема діазепам. Необхідний моніторинг артеріального тиску. Пацієнти, які отримують гіпотензивні препарати (амлодипін, гіпотіазид, бета-блокатори), можуть знепритомніти, різко встаючи після перебування в горизонтальному положенні. Слід ураховувати наявність ускладнень з боку серця і нирок.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гемодинамічні артеріальні гіпертензії“ на сторінці 1. Приємного читання.
