Дерматоміозит (ДМ) – прогресуюча системна хвороба сполучної тканини з переважним ураженням поперечносмугастих і гладеньких м'язів, порушенням рухової функції та шкіри – у вигляді еритеми і набряку, з частим ураженням внутрішніх органів.
За відсутності шкірних уражень застосовується термін "поліміозит" (ПМ). Це рідкісні хвороби. Зазвичай бувають у осіб віком понад 40 років, удвічі частіше в жінок, ніж у чоловіків.
Етіологія і патогенез
Етіологія невідома. Провокуючими чинниками є: 1) інфекційні бактеріальні та вірусні хвороби, частіше викликані шигелами, ЕСНО-вірусами, коксакі-вірусами; 2) фотосенсибілізація; 3) генетична схильність.
Патогенез автоімунний.
Клінічна картина
Основною ознакою ДМ/МП є м'язова слабкість, що завжди домінує над міалгіями, з типовим ураженням проксимальних м'язів тазового і плечового поясів. Хворому важко вставати з ліжка, піднімати ноги на сходинки, заходити в транспорт, піднімати руки, щоб одягтися, причесатися. У тяжких випадках неможливо навіть підняти голову з подушки і втримати її – голова "падає" на груди. Без лікування за 4-5 місяців настає повна нерухомість. Шкірна висипка – типова ознака ДМ (35-40%): виникає яскраво-червона чи лілово-пурпурова едематозна еритема на верхніх повіках чи взагалі навколо очей (симптом "окулярів"), вилицях, крилах носа, носо-губній складці, в зоні декольте. У перший період і при загостреннях ДМ обличчя хворого нагадує картину набряку Квінке – безкровна надута шкіра ("восковий муляж", "алебастрова маска"), виражений параорбітальний набряк ("ниркове обличчя"). Патогномонічними шкірними ознаками є симптом Ґоттрона (червоно-пурпурова, атрофічна чи макульозна еритема на розгинальних поверхнях проксимальних міжфалангових суглобів пальців рук), "рука механіка" (еритема долонь, тріщини дистальних фаланг). За тривалого перебігу ДМ шкіра стає атрофічною, з вогнищами депігментації.
Конституціональні ознаки (субфебрилітет, слабкість – до вимушеного положення в ліжку, схуднення, анорексія). Ураження слизових оболонок проявляється кон'юнктивітом, стоматитом, фарингітом. Суглобовий синдром не притаманний ДМ/ПМ, але можливий розвиток артриту кистей, рідше – ліктьових, плечових, колінних або надп'ятково-гомілкових суглобів. Кальциноз – типова ознака ДМ/ПМ: виявляються підшкірні, внутрішньошкірні, внутрішньофасціальні кальцифікати – поряд з ураженими м'язами та в них, біля сідниць, ліктьових і колінних суглобів.
При ДМ/ПМ часто виникають ураження серця: міокардит, міокардіофіброз із розвитком тахіаритмій і порушень провідності. Перикардит спостерігається рідко. Специфічні ураження дихальної системи – пневмоніт і фіброзуючий альвеоліт. Органи травлення уражуються майже у половини хворих, що є наслідком міозитів, васкулітів або побічних ефектів фармакотерапії. Нерідкими проявами хвороби є анорексія, біль у животі, гіпотонус верхньої третини стравоходу, ерозивно-виразковий гастрит або ентероколіт. Ураження нирок нетипове для ДМ/ПМ. Специфічних уражень нервової системи немає.
Діагностика
Лабораторні ознаки. У частини хворих на ДМ/ПМ виникають помірна анемія, лейкоцитоз із помірним зсувом формули вліво, еозинофілія. ШОЕ рідко буває підвищеною. Корелюючи з тяжкістю хвороби, підвищений уміст у крові Oj- і γ-глобулінів, фібрину, фібриногену, сіалових кислот, креатину, КФК. Виявляють гіпокомплементемію, невисокі титри РФ, можлива поява LE-клітин і антитіл до ДНК, зниження вмісту Т-лімфоцитів, Т-супресорів, IgA, підвищення ІдМ та IgG.
До інструментальних досліджень належать: 1) електроміограма; 2) біопсія шкірно-м'язового клаптя; 3) ЕКГ; 4) спірографія; 5) рентгенографія органів грудної клітки, кісток і ШКТ.
Діагностичні критерії ДМ
Шкірні критерії: 1) геліотропна висипка (фотосенсибілізація) – червоно-пурпурова едематозна еритема на верхній повіці;
• 2) ознака Ґоттрона (червоно-пурпурова, атрофічна чи макульозна еритема на розгинальній поверхні суглобів пальців);
• 3) еритема шкіри розгинальної поверхні суглобів кінцівок.
Лікування
Основні засоби лікування – це ГК. За наявності маркерів несприятливого прогнозу преднізолон доцільно одразу комбінувати з цитостатиками, які додають до ГК для стероїдозберігаючої дії, а також застосовують при непереносимості ГК, резистентності до них. Найефективніший метотрексат. Амінохінолінові засоби (делагіл 0,25 г/добу протягом 2 років) ефективно контролюють шкірні прояви ДМ.
НПЗЗ призначають при суглобовому синдромі. При кальцинозі показані комплексони. Для покращення метаболізму іноді призначають мілдронат, триметазидин, рибоксин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дерматоміозит“ на сторінці 1. Приємного читання.
