Пароксизмальна тахікардія

Внутрішня медицина

Пароксизмальна тахікардія – це напад серцебиття з частотою 140-250 ударів за хвилину при збереженні переважно правильного регулярного ритму, який раптово виникає і так само раптово припиняється. Тривалість нападу – від кількох хвилин до кількох діб.

Етіологія і патогенез

Основними причинами виникнення пароксизмальних тахікардій можуть бути: синдроми WPW, органічні хвороби міокарда (ревматичні вади серця, ІХС, міокардити, гіпертонічна хвороба), ураження міокарда внаслідок різних впливів (інтоксикація серцевими глікозидами, катетеризація серця, порушення електролітного балансу і кислотно-лужної рівноваги). Суправентрикулярна пароксизмальна тахікардія найчастіше має функціональний характер і пов'язана з підвищенням активності симпатичної нервової системи, а шлуночкова форма виникає на фоні органічного ураження серця.

Механізм виникнення пароксизмальної тахікардії охоплює: 1) механізм повторного входження хвилі збудження (reentry); 2) підвищення автоматизму клітин провідної системи серця – ектопічних центрів II–III порядків.

При пароксизмальній тахікардії, як і при екстрасистолії, гетеротопне вогнище може розташовуватись у передсердях, вузлі Ашоффа – Тавари і шлуночках. Відповідно виділяють передсердну, вузлову і шлуночкову пароксизмальну тахікардію. Визначити їх можна тільки за допомогою ЕКГ.

Клініка і діагностика

Напад розвивається раптово, хворий відчуває поштовх у ділянці серця, можуть спостерігатися прояви стенокардії, загальна слабкість, нудота, поліурія, непритомність.

Об'єктивно визначається блідість шкірних покривів, їх надмірна вологість. Нерідко під час нападу визначається пульсація судин шиї. Частота серцевих скорочень при шлуночковій формі – в межах 150-180 імпульсів за хвилину, при суправентрикулярних формах – 180-240 імпульсів за хвилину, ритм здебільшого правильний. Перший тон посилений, другий – послаблений. Характерний маятникоподібний ритм (ембріокардія). Гемодинамічні особливості пароксизмальної тахікардії залежать від тривалості і форми нападу. У разі короткого нападу передсердної тахікардії зміни гемодинаміки можуть не спостерігатися. При затяжній формі (особливо шлуночковій) можуть знижуватися серцевий викид, артеріальний тиск, особливо пульсовий. При частоті серцевих скорочень 180 за хвилину і вище може знижуватися коронарний кровообіг, що може призвести до виникнення у хворих з ІХС інфаркту міокарда.

На ЕКГ при надшлуночковій тахікардії – підвищення частоти серцевих скорочень до 140-220 за хв, зубець Р передує комплексу QRS або після кожного комплексу QRS, або часто зубець Р зливається з QRS. Форма шлуночкового комплексу не змінена.

При шлуночковій тахікардії зубець Р з'являється незалежно від комплексу QRS, комплекс QRS триває понад 0,12 с., деформований, кількість комплексів QRS більше, ніж зубців Р. Зубець Т і комплекс QRS дискордантні. Форма зубця QRS нагадує форму шлуночкової екстрасистолії. Кількість серцевих скорочень коливається в межах 140-180 за хв. Небезпека шлуночкової пароксизмальної тахікардії полягає в можливому її переході у фібриляцію шлуночків.

Лікування

При лікуванні нападу пароксизмальної тахікардії показана стимуляція блукаючого нерва (енергійний масаж зони каротидного синуса, напруження м'язів черевного пресу після вдиху (проба Вальсальви). У разі неефективності цих заходів переходять до медикаментозного лікування: β-блокатори – пропранолол внутрішньовенно крапельно дозою 0,1 мг/кг або сублінгвально дозою 20-40 мг; антагоністи кальцію – верапаміл – 80-120 мг внутрішньо або 10 мг зі швидкістю 1 мг/хв. внутрішньовенно. У разі, якщо тахікардію не вдається купірувати за допомогою лікарських засобів і розвиваються порушення гемодинаміки, проводять електроімпульсну терапію.

Наступний розділ:

Миготлива аритмія


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пароксизмальна тахікардія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія
  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів