Визначення
Гостра серцева недостатність – це раптова нездатність серцевого м'яза виконувати свою функцію забезпечення кровообігу.
Гостра лівошлуночкова серцева недостатність – це наслідок механічного перевантаження лівого шлуночка і раптового зниження скоротливої функції міокарда при зменшенні серцевого викиду, ударного об'єму і зниженні артеріального тиску.
Частіше виникає при інфаркті міокарда, гіпертензивному кризі, гострому міокардиті, ексудативному перикардиті, відриві стулок клапанів серця, мітральних і аортальних вадах і проявляється серцевою астмою, набряком легенів і кардіогенним шоком.
Серцева астма виникає внаслідок застою крові в малому колі кровообігу, найчастіше вночі, і характеризується нападом ядухи. Відчуваються нестача повітря, задишка, серцебиття, турбує слабкий сухий кашель. На огляді привертають увагу страдницький вигляд обличчя, положення ортопное з опущеними ногами; шкіра сірувато-бліда, покрита холодним потом, акроціаноз, виражена задишка. Пульс у хворого слабкого наповнення, нерідко аритмічний. Межі серця частіше розширені вліво. При аускультації серця тони глухі, нерідко вислуховується ритм галопу (шлуночковий діастолічний галоп) або з'являється III тон серця, пов'язаний зі швидким наповненням шлуночків. Цей низькочастотний тон прослуховується на верхівці серця і в лівій пахвовій ділянці;
II тон над легеневою артерією посилений і роздвоєний. Артеріальний тиск поступово знижується. При аускультації в легенях визначається жорстке дихання, прослуховуються сухі, нерідко вологі хрипи. На ЕКГ – зниження амплітуди зубців Т, інтервалу S-T і зміни, характерні для основної хвороби. На рентгенограмі легенів наявна нечіткість легеневого малюнка, зниження прозорості прикореневих відділів легень, розширення міжчасточкових перегородок.
Набряк легенів. Характеризується підвищенням внутрішньосудинного тиску, що призводить до збільшення об'єму позасудинної рідини, порушується цілісність альвеолярно-капілярної мембрани і виходить у порожнину альвеол рідина. Далі виникають гіпоксія, гіперкапнія і ацидоз, різко виражена задишка, кашель із виділенням рясного пінявого рожевого мокротиння. Положення вимушене, сидяче (ортопное), шумне свистяче дихання, ціанотичне обличчя, набухлі шийні вени, холодний піт. Пульс частий, аритмічний, слабкий, ниткоподібний, артеріальний тиск знижений, тони серця глухі, часто визначається ритм галопу. У легенях спочатку в нижніх відділах, а потім і над усією поверхнею вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи. На ЕКГ визначаються зміни, характерні для основної хвороби. Крім того, знижуються зубець Т та інтервал S-T, наявні різні види аритмій. На рентгенограмі легенів визначається симетричне гомогенне затемнення в центральних відділах, двосторонні різної інтенсивності дифузні тіні – дифузна форма; обмежені або злиті затемнення округлої форми в часточках легень – фокусна форма.
Кардіогенний шок – життєво небезпечний клінічний синдром, який виникає внаслідок раптового зменшення серцевого викиду. В основі кардіогенного шоку лежить широке ушкодження міокарда лівого шлуночка, яке зумовлює неспроможність його насосної функції із суттєвим зменшенням серцевого викиду і зниженням артеріального тиску. Найчастіша причина кардіогенного шоку – гострий трансмуральний інфаркт міокарда. Крім інфаркту міокарда, кардіогенний шок може виникати при гемодинамічно значимих аритміях, дилатаційній кардіоміопатії, а також при морфологічних порушеннях – розриві міжшлуночкової перегородки, критичному аортальному стенозі, гіпертрофічній кардіоміопатії. Гемодинамічно характеризується підвищенням кінцевого діастолічного тиску лівого шлуночка (більше 18 мм рт.ст.), зменшенням серцевого викиду (серцевий індекс менше 2 л/хв/м2), підвищенням загального периферичного опору судин, зниженням середнього AT менше 60 мм рт.ст. (див. відповідний розділ – "Інфаркт міокарда").
Гостра правошлуночкова недостатність серця зумовлена недостатністю правого шлуночока внаслідок підвищення тиску в легеневій артерії при загостренні легеневого серця, тромбоемболії судин легенів, клапанному стенозі легеневого стовбура.
Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) – це раптова закупорка артеріального русла легень тромбом (емболом), що утворився в системних венах, інколи – в правому шлуночку або правому передсерді, внаслідок чого припиняється кровопостачання легеневої паренхіми. Частою причиною ТЕЛА стає гострий тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок (70% випадків). Як наслідок ТЕЛА, зростає легеневий судинний опір і виникає легенева гіпертензія. Розвивається гостра правошлуночкова недостатність зі зменшенням об'єму циркулюючої крові, хвилинного об'єму крові, знижується артеріальний тиск, порушується кровопостачання життєво важливих органів – головного мозку, серця, нирок.
У клініці ТЕЛА виділяють 3 основні синдроми;
1 Гостра недостатність правого шлуночка – синдром гострого легеневого серця: а) з артеріальною гіпотензією або шоком (як правило, при масивній ТЕЛА великих гілок); б) без них (як правило, при субмасивній ТЕЛА).
Завжди супроводжується вираженою задишкою, можливий ангінозний біль за грудниною, який потребує диференційної діагностики з інфарктом міокарда, іноді виникає біль у правому підребер'ї внаслідок гострого розтягнення капсули печінки у зв'язку з венозним застоєм. Об'єктивно – ціаноз, у тяжких випадках – до "чорнильного", ознаки системного венозного застою (набрякання шийних вен із позитивним венним пульсом, збільшення ЦВТ, збільшення печінки, периферичні набряки), розширення серцевої тупості вправо, правошлуночковий ритм галопу, систолічний шум відносної недостатності тристулкового клапана, акцент II тону на ЛА. Ортопное і застійні хрипи в легенях, на відміну від недостатності ЛШ, відсутні. Може ускладнюватися фібриляцією передсердь унаслідок гострої дилатації правого передсердя (ПП).
• 2 Інфаркт легені. Супроводжується менш вираженою задишкою, кашлем, кровохарканням (не є обов'язковою ознакою), болем у грудній клітці плеврального характеру (посилюється під час дихання і кашлю). На огляді – ціаноз виражений помірно, вогнищеве послаблення перкуторного тону та дихання в легенях, там же можуть бути вологі хрипи і шум тертя плеври. Обидва синдроми зазвичай не поєднуються між собою. Інфаркт легені частіше спостерігається при немасивній ТЕЛА (відносно дрібних гілок). Оскільки ТЕЛА часто рецидивує, повторні “пневмонії”, особливо двосторонні, мусять насторожити лікаря щодо ТЕЛА.
• 3 Так званий синдром неспецифічних малих ознак:
■ незрозуміла мозкова симптоматика – синкопе, може бути неодноразово, іноді з мимовільними дефекацією і сечовиділенням;
■ незрозуміле серцебиття і тахікардія, невизначене відчуття здавлення в грудній клітці;
■ незрозумілий субфебрилітет, який не минає під дією антибактеріальної терапії, головним чином пов'язаний Із венозним тромбозом.
Залежно від ступеня обструкції легеневих судин ТЕЛА поділяють на масивну, субмасивну і немасивну. При масивній ТЕЛА, коли обструкція займає понад 50% легеневого артеріального русла, перебіг характеризується гострим початком, прогресуванням клінічних ознак, розвитком дихальної і правошлуночкової недостатності, зниженням AT і порушенням перфузії внутрішніх органів. Вона може бути миттєвою – закінчуватися раптовою смертю, може бути циркуляторною, яка характеризується розвитком кардіогенного шоку з вираженою картиною правошлуночкової недостатності, та респіраторною – з вираженою задишкою, тахіпное, дифузним ціанозом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ“ на сторінці 1. Приємного читання.
