ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

Внутрішня медицина


Визначення


Гостра серцева недостатність – це раптова нездатність серцевого м'яза виконувати свою функцію забезпечення кровообігу.

Гостра лівошлуночкова серцева недостатність – це наслідок механічного перевантаження лівого шлуночка і раптового зниження скоротливої функції міокарда при зменшенні серцевого викиду, ударного об'єму і зниженні артеріального тиску.

Частіше виникає при інфаркті міокарда, гіпертензивному кризі, гострому міокардиті, ексудативному перикардиті, відриві стулок клапанів серця, мітральних і аортальних вадах і проявляється серцевою астмою, набряком легенів і кардіогенним шоком.

Серцева астма виникає внаслідок застою крові в малому колі кровообігу, найчастіше вночі, і характеризується нападом ядухи. Відчуваються нестача повітря, задишка, серцебиття, турбує слабкий сухий кашель. На огляді привертають увагу страдницький вигляд обличчя, положення ортопное з опущеними ногами; шкіра сірувато-бліда, покрита холодним потом, акроціаноз, виражена задишка. Пульс у хворого слабкого наповнення, нерідко аритмічний. Межі серця частіше розширені вліво. При аускультації серця тони глухі, нерідко вислуховується ритм галопу (шлуночковий діастолічний галоп) або з'являється III тон серця, пов'язаний зі швидким наповненням шлуночків. Цей низькочастотний тон прослуховується на верхівці серця і в лівій пахвовій ділянці;

II тон над легеневою артерією посилений і роздвоєний. Артеріальний тиск поступово знижується. При аускультації в легенях визначається жорстке дихання, прослуховуються сухі, нерідко вологі хрипи. На ЕКГ – зниження амплітуди зубців Т, інтервалу S-T і зміни, характерні для основної хвороби. На рентгенограмі легенів наявна нечіткість легеневого малюнка, зниження прозорості прикореневих відділів легень, розширення міжчасточкових перегородок.

Набряк легенів. Характеризується підвищенням внутрішньосудинного тиску, що призводить до збільшення об'єму позасудинної рідини, порушується цілісність альвеолярно-капілярної мембрани і виходить у порожнину альвеол рідина. Далі виникають гіпоксія, гіперкапнія і ацидоз, різко виражена задишка, кашель із виділенням рясного пінявого рожевого мокротиння. Положення вимушене, сидяче (ортопное), шумне свистяче дихання, ціанотичне обличчя, набухлі шийні вени, холодний піт. Пульс частий, аритмічний, слабкий, ниткоподібний, артеріальний тиск знижений, тони серця глухі, часто визначається ритм галопу. У легенях спочатку в нижніх відділах, а потім і над усією поверхнею вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи. На ЕКГ визначаються зміни, характерні для основної хвороби. Крім того, знижуються зубець Т та інтервал S-T, наявні різні види аритмій. На рентгенограмі легенів визначається симетричне гомогенне затемнення в центральних відділах, двосторонні різної інтенсивності дифузні тіні – дифузна форма; обмежені або злиті затемнення округлої форми в часточках легень – фокусна форма.

Кардіогенний шок – життєво небезпечний клінічний синдром, який виникає внаслідок раптового зменшення серцевого викиду. В основі кардіогенного шоку лежить широке ушкодження міокарда лівого шлуночка, яке зумовлює неспроможність його насосної функції із суттєвим зменшенням серцевого викиду і зниженням артеріального тиску. Найчастіша причина кардіогенного шоку – гострий трансмуральний інфаркт міокарда. Крім інфаркту міокарда, кардіогенний шок може виникати при гемодинамічно значимих аритміях, дилатаційній кардіоміопатії, а також при морфологічних порушеннях – розриві міжшлуночкової перегородки, критичному аортальному стенозі, гіпертрофічній кардіоміопатії. Гемодинамічно характеризується підвищенням кінцевого діастолічного тиску лівого шлуночка (більше 18 мм рт.ст.), зменшенням серцевого викиду (серцевий індекс менше 2 л/хв/м2), підвищенням загального периферичного опору судин, зниженням середнього AT менше 60 мм рт.ст. (див. відповідний розділ – "Інфаркт міокарда").

Гостра правошлуночкова недостатність серця зумовлена недостатністю правого шлуночока внаслідок підвищення тиску в легеневій артерії при загостренні легеневого серця, тромбоемболії судин легенів, клапанному стенозі легеневого стовбура.

Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) – це раптова закупорка артеріального русла легень тромбом (емболом), що утворився в системних венах, інколи – в правому шлуночку або правому передсерді, внаслідок чого припиняється кровопостачання легеневої паренхіми. Частою причиною ТЕЛА стає гострий тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок (70% випадків). Як наслідок ТЕЛА, зростає легеневий судинний опір і виникає легенева гіпертензія. Розвивається гостра правошлуночкова недостатність зі зменшенням об'єму циркулюючої крові, хвилинного об'єму крові, знижується артеріальний тиск, порушується кровопостачання життєво важливих органів – головного мозку, серця, нирок.

У клініці ТЕЛА виділяють 3 основні синдроми;

1 Гостра недостатність правого шлуночка – синдром гострого легеневого серця: а) з артеріальною гіпотензією або шоком (як правило, при масивній ТЕЛА великих гілок); б) без них (як правило, при субмасивній ТЕЛА).

Завжди супроводжується вираженою задишкою, можливий ангінозний біль за грудниною, який потребує диференційної діагностики з інфарктом міокарда, іноді виникає біль у правому підребер'ї внаслідок гострого розтягнення капсули печінки у зв'язку з венозним застоєм. Об'єктивно – ціаноз, у тяжких випадках – до "чорнильного", ознаки системного венозного застою (набрякання шийних вен із позитивним венним пульсом, збільшення ЦВТ, збільшення печінки, периферичні набряки), розширення серцевої тупості вправо, правошлуночковий ритм галопу, систолічний шум відносної недостатності тристулкового клапана, акцент II тону на ЛА. Ортопное і застійні хрипи в легенях, на відміну від недостатності ЛШ, відсутні. Може ускладнюватися фібриляцією передсердь унаслідок гострої дилатації правого передсердя (ПП).

• 2 Інфаркт легені. Супроводжується менш вираженою задишкою, кашлем, кровохарканням (не є обов'язковою ознакою), болем у грудній клітці плеврального характеру (посилюється під час дихання і кашлю). На огляді – ціаноз виражений помірно, вогнищеве послаблення перкуторного тону та дихання в легенях, там же можуть бути вологі хрипи і шум тертя плеври. Обидва синдроми зазвичай не поєднуються між собою. Інфаркт легені частіше спостерігається при немасивній ТЕЛА (відносно дрібних гілок). Оскільки ТЕЛА часто рецидивує, повторні “пневмонії”, особливо двосторонні, мусять насторожити лікаря щодо ТЕЛА.

• 3 Так званий синдром неспецифічних малих ознак:

■ незрозуміла мозкова симптоматика – синкопе, може бути неодноразово, іноді з мимовільними дефекацією і сечовиділенням;

■ незрозуміле серцебиття і тахікардія, невизначене відчуття здавлення в грудній клітці;

■ незрозумілий субфебрилітет, який не минає під дією антибактеріальної терапії, головним чином пов'язаний Із венозним тромбозом.

Залежно від ступеня обструкції легеневих судин ТЕЛА поділяють на масивну, субмасивну і немасивну. При масивній ТЕЛА, коли обструкція займає понад 50% легеневого артеріального русла, перебіг характеризується гострим початком, прогресуванням клінічних ознак, розвитком дихальної і правошлуночкової недостатності, зниженням AT і порушенням перфузії внутрішніх органів. Вона може бути миттєвою – закінчуватися раптовою смертю, може бути циркуляторною, яка характеризується розвитком кардіогенного шоку з вираженою картиною правошлуночкової недостатності, та респіраторною – з вираженою задишкою, тахіпное, дифузним ціанозом.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ
  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів