Серцево-судинні захворювання є провідною причиною інвалідизації та смертності населення України. Як видно з викладеного, вони дуже різноманітні за етіологією, патогенезом і принципами діагностики, лікування та профілактики. Лікар-стоматолог постійно зустрічається з цими хворими і повинен брати участь у ранній діагностиці, профілактиці та лікуванні їх, але при кожному з цих захворювань роль лікаря-стоматолога є різною.
Як зазначено вище, гіпертонічна хвороба та атеросклероз у ряді випадків супроводжуються характерними ознаками з боку слизової оболонки ротової порожнини: появою пухирів, розширення вен язика. Описані гострі некротичні зміни язика на ґрунті атеросклерозу його артерій. При стенокардії та дрібновогнищевому інфаркті міокарда виявляються червоне забарвлення, сухість, тріщини слизової оболонки, ерозивний та десквамативний глосит. Безумовно, лікар-стоматолог повинен ідентифікувати ці явища, щоб не допустити професійної діагностичної помилки, прийнявши їх за алергічні або ще якісь зміни.
Також потрібно знати, що біль при інфаркті міокарда може відчуватися в нижній щелепі. Для цього стоматолог повинен знати вирішальні симптоми, за якими встановлюється діагноз цих хвороб. Але найважливішою видається інша роль лікарів-стоматологів у профілактиці та лікуванні цих найпоширеніших та найнебезпечніших хвороб.
При гіпертонічній хворобі – це пропаганда насамперед немедикаментозних методів лікування: здорового способу життя, нормалізації маси тіла, занять оздоровчими фізичними вправами, зменшення кухонної солі у їжі. Не менш важливим є роз'яснення пацієнтам із стабільною гіпертензією необхідності тривалого (пожиттєвого) вживання гіпотензивних медикаментів та ретельного контролю за їх ефективністю. Це значною мірою співпадає з профілактикою атеросклерозу. Треба роз'яснювати роль надлишку холестерину у їжі, ожиріння, сидячого способу життя та нервово-психічного перевантаження в розвитку цієї хвороби.
Лікар-стоматолог повинен надати невідкладну допомогу на своєму робочому місті та в побутових умовах хворим з гіпертонічними кризами, раптовою зупинкою кровообігу, нападами стенокардії, розвитком інфаркту міокарда, гострою серцевою недостатностю, небезпечними для життя хворого аритміями.
Серцево-судинні захворювання, особливо у випадках розвитку хронічної серцевої недостатності, суттєво впливають на стан зубощелепної системи та слизової оболонки ротової порожнини. При ХСН виявляється гіперемія слизової оболонки, ціаноз, захворювання пародонта, розвиток виразок, кровотечі. У хворих з'являється відчуття печіння, тиску, розпирання слизової оболонки ротової порожнини, невралгічний біль у ділянці зубів. Розвиваються гінгівостоматити, десквамативний глосит, кандидамікоз, ішемічний некроз із секвестрацією кісткових структур. У легших випадках відзначається загострення хронічних стоматитів із перманентним характером їх перебігу. На стадії декомпенсації кровообігу слизова оболонка рота бліда з ціанотичним відтінком у ділянці піднебінних дужок і ясенного краю. На спинці язика спостерігається десквамація ниткоподібних сосочків. Вони стають згладженими і блискучими ("полірований язик"). Ці зміни язика можуть бути причиною печіння язика та звернення хворого до стоматолога.
Знання особливостей цих хвороб зумовлює професійну лікувальну тактику лікаря-стоматолога, який повинен знати, що в гострому та підгострому періодах інфаркту міокарда на протязі 2-4 тижнів втручання заборонені.
Розділ 3. Ревматологічні хвороби
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
