1 За рівнем ушкодження:
■ порушення клітинного (Г-ланка) імунітету;
■ порушення гуморального (В-ланка) імунітету;
■ порушення системи фагоцитів;
■ порушення системи комплементу;
■ комбіновані дефекти.
2 За ступенем тяжкості:
■ легкий;
■ середньої тяжкості;
■ тяжкий.
3 За визначеною причиною:
■ індукований (викликаний конкретною причиною, а також порушення імунітету, яке розвинулося вторинно відносно основної хвороби);
■ спонтанний (криптогенний) (відсутність явної причини, яка зумовлює порушення імунної реактивності).
4 За темпами розвитку:
■ гострий імунодефіцит (зумовлений гострою інфекційною хворобою, травмою, інтоксикацією тощо);
■ хронічний імунодефіцит (який розвивається на тлі хронічних гнійно- септичних хвороб, автоімунних порушень, пухлин, персистуючої вірусної інфекції і т. ін.).
Основні підходи до лікування вторинних імунодефіцитів
Вид імуномодулюючої терапії та контроль застосування імуномодулюючих препаратів мають визначатися лікарем залежно від ступеня тяжкості основної хвороби, супутньої патології, типу імунологічного дефекту. Нижче наведені головні принципи такого лікування.
1 При ураженні клітин моноцитарно- макрофагальної системи:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація імунодефіцитів“ на сторінці 1. Приємного читання.
