Перебіг гематоонкологічних хвороб часто супроводжується патологічними змінами в ротовій порожнині, що можуть бути як проявами самої хвороби, так і ускладненням протипухлинної терапії. Ці ускладнення можуть суттєво впливають на якість життя хворих та призводити до затримок у лікуванні. Тому лікування гематоонкологічних хворих повинно бути комплексним і передбачати надання кваліфікованої планової та невідкладної стоматологічної допомоги, що вимагає постійної тісної співпраці гематолога й стоматолога.
Лікування гематоонкологічних хвороб може супроводжуватися широким спектром орофаціальних ускладнень (табл. 7.14).
Стоматологічні прояви можуть виникати як до лікування, так і під час проведення й після закінчення терапії. їх важкість залежить від багатьох чинників, таких як основна хвороба, характер лікування, вік, стан рота пацієнта тощо, та може мати різний характер і важкість. Ризик токсичних ефектів хіміотерапії збільшується, коли вона поєднується з променевою терапією на ділянку голови й шиї.
Часто патологічні зміни в роті супроводжуються порушенням вживання їжі, передусім недоїданням, що нерідко визначає психоемоційний стан пацієнта, призводячи навіть до депресії. Тому завданням лікарів повинне бути лікування ускладнень і особливо їх попередження, тобто підготовка порожнини рота пацієнта стоматологом до лікування.
Профілактика негативних впливів протипухлинної терапії на ротову порожнину включає такі групи заходів:
■ приготування рота пацієнта до лікування;
■ контроль за станом ротової порожнини в процесі терапії;
■ негайне лікування виявлених ускладнень,
■ навчання пацієнтів ретельно дотримуватися гігієни рота, враховуючи певні особливості.
Кожен пацієнт перед початком лікування повинен отримати консультацію стоматолога, зробити панорамну томограму
Таблиця 7.14. Найпоширеніші стоматологічні ускладнення, пов'язані з лікуванням гематоонкологічних хвороб
| Стоматит | Лейкопенія |
| Пліснявка, герпес | Імуносупресія |
| Афти | Антибіотикотерапія |
| Періодонтит | Порушення оральної мікрофлори |
| Біль | Стоматит |
| Ксеростомія | Зниження секреції слини |
| Кровоточивість ясен Крововиливи, петехії на слизовій | Тромбоцитопенія |
| Розлади смаку | Цитостатичні ліки, стоматит, анемія |
| Блідість слизової оболонки | Анемія |
| Лімфаденопатія | Пухлинна проліферація |
| Регіональний лімфаденіт | Запальні процеси в роті й горлі |
зубів, пройти санацію ротової порожнини з усуненням потенційно небезпечних змін, передусім джерел інфекції. Зокрема слід провести екстракцію тих зубів чи коренів, які в короткотривалі терміни можуть бути причиною ускладнень (значно зруйнованих глибоким карієсом, з ознаками періодонтиту на пізній стадії), а також ретельне лікування запалення ясен. Важливо також усунути всі потенційні місця травматизації слизової рота, тобто згладити гострі краї різців, видалити зубні депозити та металеві частини фіксованої ортодонтії.
Під час проведення цитостатичної та променевої терапії хворим не рекомендується користуватися знімними протезами, а у випадках, коли це неможливо, їх обов'язково видаляють на ніч, ретельно очищають і дезінфікують.
Раціональна щоденна гігієна рота зменшує важкість і тривалість побічних ефектів протипухлинного лікування та покращує загальне самопочуття хворих. Вона передбачає використання м'якої зубної щітки, зубної пасти з фтором, але обмеженим вмістом миючих засобів, передусім лаурилсульфату натрію, через подразнюючу й алергізуючу дію. Найкраще користуватися дитячою зубною пастою двічі або тричі на день.
Для очищення міжзубних проміжків найкраще застосовувати воскову нитку один раз на день. У випадках кровоточивості ясен протягом кількох днів слід утримуватися від їх мікротравмування.
Для зменшення подразнення й запалення, очищення від густого секрету та зрошення слизової оболонки рекомендується кілька разів на день полоскати рот розчином солі (фізіологічний розчин або розчин солі з розрахунку % чайної ложки на склянку води) чи питної соди, настоєм ромашки або готовими ополіскувачами рота.
Засоби з підвищеним вмістом фтору застосовують лише один раз на день, а полоскати рот розчинами, що містять хлоргексидин, слід обережно.
Для усунення сухості та тріщин губ використовують живильний крем, уникаючи захисних помад і вазеліну через їх подразнювальну дію.
У разі запалення слизової оболонки рота дуже важливою є ретельна та атравматична гігієна рота, а також використання місцевих і системних анальгетиків. Для місцевої анестезії застосовують гелі, коктейлі та лосьйони, що мають у своєму складі лідокаїн, бензокаїн. У важких випадках до лікування додають транквілізатори й антидепресанти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб“ на сторінці 1. Приємного читання.
