Місцева анестезія є методом вибору. Якщо потрібний наркоз, слід забезпечити 100 % оксигенацію. Перед лікуванням необхідно уточнити клінічну форму анемії, виконати розгорнутий аналіз крові на автоматичному аналізаторі (див. вище). Чим більша седація, тим імовірніший розвиток гіпоксії. Міокард в умовах гіпоксії може не відповідати потребам анестезії. Анестезія за умов серпоподібноклітинної анемії особливо небезпечна (див. нижче). Елективні операції небажано проводити при рівні гемоглобіну нижче 100 г/л. В ургентних випадках слід коригувати анемію гемотрансфузією крові, але тільки у молодих пацієнтів із відсутніс-
Схема 7.1.
тю аліментарних проблем. У літніх людей перевагу слід віддати еритроцитарній масі, щоб уникнути зайвої рідини і серцевої недостатності. Стабілізація рівня гемоглобіну має забезпечуватися за 24 год. до операції і не менше 12 год. після операції.
Залізодефіцитна анемія
Залізодефіцитна анемія може викликатися багатьма причинами (табл. 7.3).
У розвитку залізодефіцитної анемії розрізняють такі періоди:
1. Прелатентна нестача заліза – анемії немає, рівень сироваткового заліза (транспортний фонд) у межах норми, а рівень феритину (тканинний фонд) знижений. Ураховуючи те, що феритин переважно міститься внутрішньоклітинно, його рівень є інформативним маркером депонування заліза в організмі. У макрофагах кісткового мозку гемосидерин не виявляється.
Таблиця 7.3. Причини нестачі заліза
• 2. Латентна нестача заліза – рівень гемоглобіну в межах норми, але вичерпано тканинний і транспортний фонди заліза (гемосидерин феритин ↓ сироваткове залізо ↓, залізозв'язувальна здатність сироватки ↑ насичення трансферину залізом ↓). У кістковому мозку зменшується кількість сидеробластів. Абсолютна нестача заліза діагностується за рівня феритину сироватки нижче 20 мкг/л і насичення трансферину залізом до 20%.
• 3. Анемія (різних ступенів тяжкості) – вичерпано всі три фонди (гемоглобіну, транспортний і тканинний). Клінічно залізодефіцитна анемія проявляється анемічним і сидеропенічним синдромами. Прояви анемічного синдрому залежать від тяжкості анемії, швидкості його наростання, причини виникнення, віку хворих, стану компенсаторних ресурсів організму і супутньо? патології.
У клінічному аналізі крові показники гемоглобіну, вмісту і концентрації гемоглобіну в еритроцитах та колірний показник знижені; анізоцитоз, мікроцитоз, гіпохромія еритроцитів, інколи тромбоцитоз (табл. 7.4). У мієлограмі зазвичай спостерігається гіперплазія еритроцитарного паростка кровотворення, сидеробласти не виявляються.
Крім еритроцитометричних даних, у діагностиці залізодефіцитної анемії для
Таблиця 7.4. Синдром сидеропенії
| Слизові оболонки | Хейліт, ангулярний стоматит (тріщини в кутах рота), глосит – гладенький блискучий язик (атрофія сосочків язика), пекучі відчуття в ньому (пощипування, поколювання, особливо при подразненні солоною, гострою, гарячою їжею), сухість у роті та горлі, езофагіт, утруднене ковтання (переважно твердої та сухої їжі), атрофічний глосит |
| Порушення рецепторів | Спотворення смаку (pica chorotica, parorexia) – відчуття потреби їсти крейду землю, глину, тісто, сирі крупи. · Пристрасть до незвичних запахів – ацетону бензину розчинників, нафталіну гуталіну |
| Зуби | Емаль темніє, стирається, утворюються тріщини, борозни, карієс |
| Шкіра | Суха, її регенераторна здатність знижується (повільне загоювання ран) |
| Волосся | Стоншення, роздвоєння, випадання |
| Нігті | Розшарування, стоншення нігтів, увігнута – ложкоподібна форма (койлоиіхія) |
| Склери | Набувають блакитного відтінку |
| М'язи | Слабкість м'язів, зниження здатності виконувати фізичні навантаження, слабкість сфінктерів |
| ЦНС | Розлади емоційної та інтелектуальної сфер (дратівливість, плаксивість, головний біль, швидка втомлюваність, зниження працездатності, пам'яті, уваги) |
| Імунна система | Пригнічення імунітету (часті інфекції) |
оцінки ступеня сидеропенії та стану обміну заліза визначають показники його метаболізму. Слід не тільки діагностувати, а й виявити першопричину сидеропенії. Обов'язковими є дослідження копрограми (прихована кров, яйця глистів, ступінь перетравлення їжі), проведення еозофагогастродуодено- і колоноскопії, консультація гінеколога тощо.
У лікуванні залізодефіцитної анемії застосовують препарати заліза й усувають причину сидеропенії.
Препарати заліза (актиферин, тардиферон, сорбіфер дурулес та ін.) із розрахунку 1-3 мг/кг маси/добу елементарного заліза призначують усередину до нормалізації рівня гемоглобіну. Лікувальний ефект проявляється поступово. У перші дні покращується загальне самопочуття, відновлюється апетит. На 7-14 день від початку лікування в крові збільшується кількість ретикулоцитів, а далі підвищується рівень гемоглобіну. Нормалізація рівня гемоглобіну й еритроцитометричних показників настає переважно через 1-1,5 місяці від початку терапії. Протягом 3-6 місяців для заповнення тканинних депо застосовують профілактичні дози препаратів заліза (1/3 лікувальної дози).
Профілактику залізодефіцитної анемії потрібно проводити жінкам під час вагітності (ІІ-ІІІ триместри) і в період лактації, донорам крові, пацієнтам із хронічними крововтратами (хвороба Крона, рясні менорагії тощо), синдромом мальабсорбції, після гастректомії та резекції тонкої кишки, а також вегетаріанцям.
Дотримання повноцінної дієти невід'ємний компонент профілактиктики і лікування залізодефіцитної анемії. Основні джерела надходження заліза в організм – це м'ясо, печінка, риба, яйця, крупи, зелень. Однак варто знати, що дієтотерапію в жодному разі не слід рекомендувати як єдиний метод профілактики і лікування анемії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стоматологічні аспекти анемії“ на сторінці 1. Приємного читання.
