Лікування

Внутрішня медицина

Лікування стенокардії охоплює зміну способу життя, боротьбу з чинниками ризику ІХС, медикаментозну терапію, хірургічні та ендоваскулярні методи лікування (балонна коронарна ангіопластика, аортокоронарне шунтування). Провідні напрями лікування стенокардії – це посилення коронарного кровообігу, зменшення потреби міокарда в кисні, поліпшення метаболізму міокарда і реологічних властивостей крові. Терапія повинна урівноважити потребу міокарда в кисні та його доставку до міокарда. При цьому підвищується толерантність до фізичного і психоемоційного навантаження, внаслідок чого вдається уникнути нападів стенокардії.

До основних антиангінальних препаратів належать нітрати, бета-блокатори й антагоністи кальцію. До обов'язкових препаратів для лікування стенокардії належать гіполіпідемічні, антитромбоцитарні та метаболічні засоби.

Одне з чільних місць у лікуванні хворих на стенокардію займають нітрати. Вони знижують тонус вен, а отже, венозний об'єм, що приводить до зменшення серцевого викиду і розвантаження лівого шлуночка. Ці препарати викликають зниження систолічного AT, що веде до зниження кінцевого діастолічного тиску й об'єму лівого шлуночка, внаслідок чого знижується напруження стінки серця.

Нітрати короткої дії вживають для припинення нападів стенокардії. Використовують швидкодіючі нітрати (нітрогліцерин, ізосорбіду динітрат у вигляді таблеток, спреїв).

Лікар-стоматолог на своєму робочому місці зобов'язаний надати хворому невідкладну допомогу при нападі стенокардії.

Нітрогліцерин – найвідомішим і найефективніший препарат – застосовують сублінгвально (по 0,5 мг), а також у вигляді 1 % спиртового розчину по 2-3 краплі на шматочок цукру. Початок дії препарату – через 1-3 хв. У разі, якщо напад не припиняється, повторно через 3-5 хв дають нітрогліцерин тією ж дозою.

Коли напад стенокардії не вдається купірувати протягом 10-15 хв і після повторного вживання нітрогліцерину, слід застосувати анальгетики в поєднанні з антигістамінними препаратами, які потенціюють їхню дію (2-4 мл 50% розчину анальгіну в поєднанні з 5 мг дроперидолу або 5-10 мг діазепаму, або 2 мл 2,2% розчину піпольфену). Якщо напад не припиняється, то цей стан розцінюють як нестабільну стенокардію або гострий інфаркт міокарда – хворого необхідно негайно госпіталізувати в палату інтенсивної терапії.

Нітрати пролонгованої дії використовують для запобігання нападам стенокардії і при частих ангінозних нападах. До них належать ізосорбід динітрат 10-20 мг, ретардна форма – 100-120 мг 1-2 рази на добу, ізособід мононітрат – 40-120 мг 1-2 рази на добу. Нашкірні форми нітрогліцерину застосовують для профілактики нічних нападів стенокардії. Дія препарату починається через 30 хв, триває 3-4 год.

Бета-блокатори широко використовують для лікування стенокардії за відсутності протипоказань, обов'язково в лікуванні хворих із постінфарктним кардіосклерозом. Бета-адреноблокатори знижують частоту серцевих скорочень, систолічний тиск і скоротливість, особливо під час навантаження, завдяки чому знижується потреба міокарда в кисні й усувається дисбаланс між потребою міокарда і можливістю доставки кисню до ішемізованої зони. Перевагу віддають селективним бета-адреноблокаторам тривалої дії. Дозу визначають за ЧСС у стані спокою (зниження ЧСС до 55-60 уд/хв.). Використовують такі кардіоселективні бета-блокатори: метопролол (100-200 мг на добу за 1-2 рази), атенолол (50-100 мг на добу одноразово), бісопролол (5-10 мг на добу). Із неселективних бета-блокаторів призначають піндолол (5-10 мг на добу), надолол (40-80 мг 1 раз на добу), пропранолол (20-40 мг на добу).

Антагоністи кальцію також займають помітне місце в лікуванні стенокардії. Основний механізм дії – блокада потоку іонів кальцію всередину міокардіальних і гладком'язових клітин судин. Вони ведуть до нормалізації порушеного через ішемію процесу розслаблення міокарда в діастолі та зниження діастолічного тиску лівого шлуночка, що прямо зумовлює зниження потреби міокарда в кисні; розширюють периферичні судини, знижуючи післянавантаження, що побічно знижує потребу міокарда в кисні; поліпшують кровопостачання міокарда завдяки усуненню спазмів у місцях атеросклеротичних звужень і розширенню колатералей. Блокатор f-каналів синусового вузла івабрадин, блокатори кальцієвих каналів і нітрати тривалої дії показані при непереносимості або недостатній ефективності блокаторів бета-адренорецепторів. Призначають івабрадин (кораксан 5 мг 2 рази на добу), верапаміл (80-120 мг на добу), дилтіазем (у таблетках і капсулах по 60 мг 3 рази на день і пролонговані форми по 90, 120 і 180 мг 1 раз на день), ніфедипін (усередину 10-30 мг 2-3 рази на добу), амлодипін (у таблетках по 5-10 мг 1 раз на добу).

Крім цих груп препаратів, у лікуванні стенокардії використовують:

■ антитромбоцитарні засоби – ацетилсаліцилову кислоту 75-150 мг на добу після їди призначають усім пацієнтам з ІХС, крім тих, які мають протипоказання (шлунково-кишкові кровотечі, алергія або толерантність до ацетилсаліцилової кислоти). Клопі- догрель використовують як альтернативний антитромбоцитарний засіб для пацієнтів зі стабільною стенокардією, які не отримують аспірин. Цей препарат належить до групи антагоністів аденозиндифосфату з фармакологічним ефектом, подібним до ефекту ацетилсаліцилової кислоти;

■ гіполіпідемічні засоби – статини – призначають усім пацієнтам з ІХС.

Дозу визначають з урахуванням цільового рівня загального холестерину крові – < 4,5 ммоль/л і холестерину ЛПНЩ < 2,5 ммоль/л;

■ із засобів метаболічного захисту міокарда призначають триметазидин.

Лікування хворих на стабільну стенокардію напруження проводять з урахуванням особливостей перебігу хвороби, її функціонального класу. Медикаментозні засоби призначають спочатку одним препаратом із трьох груп антиангінальних засобів – пролонгованих нітратів, бета- адреноблокаторів, антагоністів кальцію. Слід підкреслити, що препаратами вибору є бета-адреноблокатори. У разі відсутності ефекту переходять на лікування двома препаратами, далі за відсутності ефекту призначають комбінації з трьох препаратів. Додають також засоби метаболічної терапії, антикоагулянти й антиагреганти.

Хірургічне лікування: аортокоронарне шунтування – накладання анастомозу між аортою і коронарною артерією нижче місця її оклюзії або звуження; балонна ангіопластика з подальшим установленням стента – дилатація судини за допомогою балона, в який нагнітається повітря; видалення атеросклеротичної бляшки за допомогою енергії лазерного випромінювання; коронарна атеректомія – видалення маси атеросклеротичної бляшки з артерії за допомогою спеціального атеректомічного катетера.

Наступний розділ:

Прогноз


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування
  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів