Пухлини гемопоетичного походження

Внутрішня медицина

Відповідно до класифікації ВООЗ (1999) до пухлин гематопоетичного (мієлоїдного) походження відносять кілька груп хвороб (табл.7.15).

Гострі лейкемії – це група гематоонкологічних хвороб з первинним ураженням кісткового мозку. їх морфологічним субстратом є атипові недиференційовані клітини гематопоетичного походження. Залежно від того, з якого паростка походять ці клітини, гострі лейкемії поділяються на дві групи – мієло- та лімфобластні.

Таблиця 7.15. Класифікація гемопоетичних новоутворень (ВООЗ)

1.Мієлопроліферативні хвороби
Хронічна мієлоїдна лейкемія (ХМЛ) Ph'+ [t(9;22)(q34;q11), bcr/abl] · Справжня поліцитемія · Справжня (есенціальна) тромбоцитемія · Первинний мієлофіброз · Хронічна нейтрофільна лейкемія · Еозинофільна лейкемія/гіпереозинофільний синдром
2.Мієлодиспластичні/мієлопроліферативні хвороби
Хронічна мієломоноцитарна лейкемія Атипова хронічна мієлоїдна лейкемія Ювенільна мієломоноцитарна лейкемія
3.Мієлодиспластичні синдроми (МДС)
Рефрактерна анемія · Рефрактерна анемія з кільцевими сидеробластами Рефрактерна цитопенія з багатопаростковою дисплазією Рефрактерна анемія з надлишком бластів Sq-синдром · MDS, некласифікований
4.Гострі мієлобластні лейкемії (ГМЛ)
ГМЛ з цитогенетичними транслокаціями, що повторюються · ГМЛ з багатопаростковою дисплазією (з попереднім MDS та без нього) · ГМЛ і МДС, пов'язані з попереднім лікуванням (алкілуючими ліками, епіподофілотоксином тощо) ГМЛ, не згадані вище
5.Пухлини з гістіоцитів і дендритних клітин
6.Пухлини з мастоцитів (лаброцитів)

Гострі мієлобластні лейкемії (ГМЛ) – новоутворення із ранніх попередників клітин гемопоетичного походження – мієлобластів (табл. 7.13). ГМЛ складають біля 80 % гострих лейкемій у дорослих.

Спочатку хвороба може проявлятися мінімальною і, на перший погляд, нехарактерною симптоматикою (загальна слабкість, гіпертермія, зниження працездатності, біль у кістках). Однак першими проявами хвороби можуть бути важкі інфекційні ускладнення (виразково-некротичний стоматит або ангіна, пневмонія, сепсис), які, звичайно, важко лікуються. Частіше клінічна картина розвивається швидко (дні, тижні), а динаміка наростання симптомів у хворих залежить від варіанта лейкемії (лінійної належності бластів, ступеня їх диференціації та наявності хромосомних аномалій).

У міру прогресування хвороби в пацієнтів розвиваються синдроми: анемічний, геморагічний, імунодефіциту, пригнічення кровотворення, пухлинної проліферації (збільшення печінки, селезінки, лімфатичних вузлів, осальгії, нейролейкемія, лейкеміди, гіпертрофічний гінгівіт) та інтоксикації.

У хворих із мінімальною підозрою на гостру лейкемію потрібно дослідити клінічний аналіз крові та мієлограму. В гемоцитограмі можуть виявлятися зміни – від мінімальних (на початку хвороби) до виражених: нормохромна анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія або лейкоцитоз за рахунок злоякісних клітин (бластемія), прискорення ШОЕ. Наявність бластів у периферичній крові свідчить про гостру лейкемію. Діагноз ГМЛ встановлюється за наявності у кістковому мозку хворого понад 20 % мієлобластів.

Натапер загальновизнаними є ВООЗ- і FAB-класифікації ГМЛ (табл. 7.16 і 7.17). Відповідно до FAB-класифікації виділяють вісім форм ГМЛ (М0-М7), що відрізняються за морфологічними, цитохімічними, імунофенотиповими і цитогенетичними характеристиками бластів.

Для визначення варіанта лейкемії (мієло- чи лімфобластна) і ступеня диференціації бластних клітин поряд з морфологічними проводять цитохімічні, імунофенотипові та молекулярно-генетичні дослідження, які визначають діагноз, прогноз перебігу і вибір оптимального лікування хвороби. Так, зокрема, наявність пероксидази в бластах свідчить про ГМЛ, а неспецифічної естерази – про гостру моноцитарну лейкемію (М5).

ГМЛ потрібно диференціювати передусім з гострою лімфобластною лейкемією (ГЛЛ), базуючись на даних цитологічних, цитохімічних, імунофенотипових і цитогенетичних досліджень (табл. 7.15).

На прогноз перебігу ГМЛ впливає багато чинників. Так, у хворих на вторинну ГМЛ він менш сприятливий.

Метою сучасної терапії хворих на гострі лейкемії має бути їх одужання. Процес лікування умовно поділяють на кілька етапів:

■ Індукція ремісії (2-5 тижнів). За час індукції кілограми (1012 клітин) пухлинної маси переходять у грами (109 клітин). її мета – знищення основної маси пухлини та відновлення порушених функцій органів і систем (кровотворення, кровообігу тощо).

■ Консолідація (закріплення) ремісії (2-3 місяці), інтенсифікація (4-6 місяців) або ТСК. Спрямована на знищення залишкового пулу клітин.

Після консолідації можуть залишатися міліграми злоякісних клітин.

■ Підтримуюча терапія (до 5 років) – стримування виходу з-під контролю незнищених (мікрограми) злоякісних клітин.

Індукцію, консолідацію ремісії, а також курси реіндукції (інтенсифікації) прово-

Таблиця 7.16. Класифікація ГМЛ (ВООЗ, 1999)

ГМЛ з генетичними транслокаціями, що повторюються (специфічними, не випадковими)
Гостра промієлоцитарна лейкемія [PML t(15;17)(q22; q21) і варіанти PML/RAR-α] (M3)
ГМЛ з аномаліями 11q23(MLL)
ГМЛ з багатопаростковою дисплазією (з або без попереднього MDS)
ГМЛ та MDS, пов'язані з попереднім лікуванням (алкілуючими ліками, епіподофілотоксином тощо)
ГМЛ, що не згадані вище
* Відповідність FAB-класифікації
М0ГМЛ з мінімальними ознаками диференціації 1. РОХ-, SB+, NE-, PAS-, TdT- · 1. CD13+, СD14-, CD15-, CD33+, CD117+, HLA-DR+ 1. трисомія 4, трисомія 8, трисомія 13, моносомія 7
М1ГМЛ без ознак дозрівання (10-15 %) · 1. POX+, SB+, NE-, PAS-, TdT-; 2. CD13+, CD14-, CD15-, CD33+, CD38+, CD117+, HLA-DR+
М2ГМЛ з ознаками дозрівання · 1. РОХ+, SB+, NE-, PAS-, TdT-; 2. CD13+, CD15+, CD16+, CD33+, CD34+/-, CD117+/-, HLA-DR+; 3. t(8;21)(q22;q22); AML1(CBF-a)/ETO**
М3Гостра промієлоцитарна лейкемія · 1. POX+, SB+, NE-, PAS-, TdT-; 2. CD13+, CD14-, CD15+, CD33+, CD34-, CD117-, HLA-DR-; 3. t(15;17) (q22; ql 1-21), PML/RARA**
М4Гостра мієломоноцитарна лейкемія (монобластів 20-80 %) · 1. POX+/-, SB+, NE+, PAS-, TdT-; 2. CD13+, CD14+<45 %, CD15+, CD33+, CD117+, HLA-DR+; 3. t(8; 16)(p 11 ;p 13)
підваріант · М4Eo · M5ГМЛ з аномальними еозинофільними гранулоцитами у кістковому мозку 3. inv( 16;16) (p13;q22) або t(16;16)(p13;q11). CBF/MYH11Х Гостра моноцитарна лейкемія (монобластів понад 80 %) · 1. РОХ-, SB+/-, NE+, PAS,TdT-; 2. CD4+, CD7+, CD ІЗ+, CD14>50 %, CD15+, CD33+, CDl 17+/-, HLA-DR+; 3. t(9;11)(p21-22); t(4;11)(21:23)
М6Гостра еритролейкемія (< 5 %) – еритробласти > 50 % серед ядровмісних, або бласти > 20 % серед нееритроідних клітин · 1. РОХ SB+, NE+, PAS-, TdT-; 2. CD13-/+. CD33+/-, CD36+, CD71+, глікофорин А+
М7Гостра мегакаріоцитарна лейкемія (< 5 %) – поліморфні бласти · 1. РОХ-, SB.NE.PAS.TdT-; 2. CD13+/-. CD33-, HLA-DR', CD41+ CD42a+, CD42b+, CD61*; 3. inv(3) (q21;q26); t (3;3)(q21;q26)
М26азо, · М46азо не включені у FABГостра базофільна лейкемія (< 1 %)** · 1. POX-, SB-, NE-, толуїдиновий синій (метахромазія)+; нафтол- AS-D- хлорацетатестераза+; 2. CD2+, CD4+, CD11b+, CD33+, CD8-, CD19-, TdT-, HLA-DR- Еозинофільна (< 1 %) · POX+, SB+, ціанід-резистентна пероксидаза+
класифікаціюБіфенотипові (бласти експресують мієлоїдні та лімфоІдні маркери) Гострий панміслоз з мієлофіброзом
* Характеристики злоякісних клітин: · 1 - Цитохімічні PAS – глікоген (periodic acid Shift). TdT – термінальна дезоксинуклеотидилтрансфераза, POX – мієлопероксидаза, SB – Судан чорний В, NE – неспецифічна естераза; 2 - Імунофенотипові; 3 - Хромосомні аномалії · ** Включено в класифікацію ВООЗ як окрему нозологічну форму

Таблиця 7.18. Протипухлинні ліки, які застосовують у лікуванні ГМЛ

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пухлини гемопоетичного походження“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження
  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів