Визначення
Ревматоїдний артрит (РА) – хронічна автоімунна системна запальна хвороба сполучної тканини невідомої етіології 3 переважним ураженням суглобів типу ерозивно-деструктивного прогресуючого поліартриту, переважно периферичних суглобів. Поширеність РА в популяції – в середньому 1 %; у віці до 50 років хвороба вдвічі частіше спостерігається у жінок, у старшому віці ці відмінності нівелюються.
Етіологія
Етіологія ревматоїдного артриту невідома. Ймовірні етіологічні чинники: генетичні – доведена кореляція між розвитком хвороби й антигенами гістосумісності HLA-DR 1 та 4; інфекційні – вірус Епштейна – Барр, парвовірус, цитомегаловірус, мікоплазма. Чинники ризику: жіноча стать, вік 45 років і старше, спадкова схильність; супутні хвороби – носоглоткова інфекція, вроджені дефекти кістково-суглобової системи.
Патогенез
Виділення суперантигену мікроорганізмом, який зв'язується з молекулами комплексу гістосумісності HLA-DR. Це стимулює клітинну і гуморальну автоімунну відповідь. Після запуску імунної реакції запалення підтримується (і прогресує) завдяки наявності синовіту, інфільтрації нейтрофілами, Т-лімфоцитами (хелпери, кілери, супресори), В-лімфоцитами, макрофагами, що призводить до розростання синовіальної тканини з формуванням паннуса й ознаками агресивного росту, руйнуванням суглобних кісток (ерозії), хряща. На термінальній стадії виникають деформація та анкілоз суглобів, інвалідизація.
Класифікація
Клініко-імунологічна характеристика: а) серопозитивний: поліартрит; ревматоїдний васкуліт; ревматоїдні вузлики; полінейропатія; ревматоїдна хвороба легень; синдром Фелті; б) серонегативний: поліартрит; синдром Стілла у дорослих.
Ступінь активності: 0 – ремісія; І – мінімальний; II – середній; III – високий.
Морфологічна стадія: І. Синовіт. II. Продуктивно-дистрофічна. III. Анкілозування.
Рентгенологічна стадія: І – білясуглобовий остеопороз; II – остеопороз + звуження суглобової щілини (можуть бути поодинокі узури); III – остеопороз + звуження суглобової щілини; IV – остеопороз + звуження суглобової щілини + множинні узури + кістковий анкілоз.
Функціональна недостатність: І – життєво важливі маніпуляції виконуються; II – виконуються з утрудненням; III – виконуються зі сторонньою допомогою.
Клінічна картина. Хвороба часто починається підгостро чи гостро. Ранні симптоми – швидка втомлюваність, підвищена пітливість; субфебрильна температура; втрата маси тіла чи поганий апетит; ранкова скутість суглобів кистей; болючість при пальпації суглобів кистей, особливо п'ястково-фалангових суглобів; підвищена чутливість до холоду; гіпергідроз долонь.
І. Суглобовий синдром. У більшості хворих РА має перебіг без системних уражень. У рамках цієї форми виділяють: поліартрит (70%) – ураження трьох і більше суглобів; олігоартрит – ураження двох-трьох суглобів; моноартрит – ураження одного суглоба. Для нього характерне симетричне ураження п'ястково-фалангових, проксимальних міжфалангових суглобів, II–IV плесно-фалангових, пізніше – колінних, променезап'ясткових та інших суглобів. Симптоми запалення (біль, почервоніння, припухлість, обмеження рухомості) наростають поступово протягом 1-2 тижнів. Типове відчуття тривалої ранкової скутості та посилення болю в другій половині дня (рис. 3.26).
Пізніше на перший план виступає прогресуюча деформація суглобів за рахунок періартикулярних тканин. Прилеглі м'язи атрофуються. Розвиваються згинальні контрактури, неухильно наростає фіброзне, а пізніше – кісткове анкілозування до повної фіксації суглобів. З'являються типові деформації суглобів: "ласти моржа" – ульнарна девіація кистей – відхилення I–IV
Рис. 3.26. Деформація кистей при ревматоїдному артриті
пальців у п'ястково-фалангових суглобах у ліктьовий бік; "лебедина шия" – згинальна контрактура п'ястково-фалангових суглобів, перерозгинання в проксимальних міжфалангових суглобах і згинання нігтьових фаланг; "бутоньєрка" – стійке згинання проксимальних міжфалангових суглобів і розгинання дистальних.
II. Системні прояви РА. Зустрічаються у 10-13% пацієнтів, переважно у хворих із серопозитивним перебігом. До них належать: 1) ураження м'язів – атрофія, насамперед міжостистих, м'язів тенара й гіпотенара; 2) ураження серозних оболонок – полісерозит (плеврит, перикардит) у вигляді сухого, адгезивного, рідше – ексудативного; 3) ураження нирок – амілоїдоз, вогнищевий гломерулонефрит (мембранозний або мембранозно-проліферативний) і пієлонефрит; 4) ураження серця – міокардіодистрофія, ревматоїдний кардит із формуванням вади серця, частіше – недостатності клапанів; 5) ревматоїдний васкуліт – множинні екхімози, поліморфний висип, іноді геморагічного характеру, носові та маткові кровотечі, абдомінальний і церебральний синдроми, гангрена кінчиків пальців – "дигітальний васкуліт"; 6) ураження легень – хронічна інтерстиційна пневмонія з частими рецидивами в період артриту, іноді – вогнищевий фіброзний альвеоліт; 7) ураження нервової системи – ревматоїдна нейропатія; 8) ураження очей – ірит, іридоцикліт із переходом у катаракту, склерит, епісклерит; 9) ураження шлунково-кишкового тракту – пов'язані з розвитком амілоїдозу травного тракту; гіпоацидний гастрит, синдром мальабсорбції та мальдигестїї.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ревматоїдний артрит“ на сторінці 1. Приємного читання.
