Визначення
Аритмії – це порушення серцевого ритму: зміни частоти, сили скорочень серця, послідовності збудження і скорочення передсердь та шлуночків.
Нормальний ритм серця забезпечується автоматизмом синусового вузла. Частота його імпульсів у дорослої людини індивідуальна, але в середньому коливається в межах 60-100 за хвилину.
Етіологія і патогенез
Порушення ритму серця викликають:
■ патологічні стани серцево-судинної системи, які призводять до структурних і метаболічних змін міокарда і розладів регуляції серцевої діяльності (ІХС, ревматична вада серця, некоронарогенні ураження міокарда, артеріальна гіпертензія тощо);
■ некардіальна патологія, яка викликає порушення метаболізму і регуляції діяльності серця (порушення нервово-рефлекторної, гуморальної, ендокринної регуляції, електролітного обміну, кислотно-лужної рівноваги), – дифтерія, скарлатина, мікседема, тиреотоксикоз; ураження ЦНС тощо;
■ дія фізичних і хімічних факторів, що викликають порушення регуляції серцевої діяльності, – аритмогенна дія ліків, алкоголю, нікотину, інсектицидів, гіпоксії, гіпо- і гіпертермії тощо;
■ невизначені причини – ідіопатичні розлади ритму.
В основі розвитку аритмій лежать порушення утворення імпульсу в серці та проведення його, а також поєднання цих порушень. Другим механізмом утворення аритмій є повторне входження збудження і круговий рух імпульсу.
Розлади ритму залежно від місця утворення імпульсу проявляються синусовою тахікардією, брадикардією, аритміями, а також мігруючим надшлуночковим, вузловим, ідіовентрикулярним ритмами.
Аритмії, які характеризуються порушеннями послідовності виникнення імпульсу, – це екстрасистоли, мерехтіння передсердь, миготлива аритмія, пароксизмальна надшлуночкова тахікардія, тріпотіння і фібриляція шлуночків тощо.
У разі порушення автоматизму синусового вузла виникає заступаючий (пе редсердний, передсердно-шлуночковий або шлуночковий) ритм, джерелом якого є ділянки провідної системи, розташовані дистальніше.
Порушення провідності (блокади) проявляється уповільненням або припиненням проведення імпульсу в будь-якому відрізку провідної системи. Виділяють блокади І (уповільнення проведення імпульсу), II (частина імпульсів не проводиться – не повна блокада) і III (повне припинення проведення імпульсів – повна блокада) ступенів. Повна блокада веде до виникнення ектопічного ритму або зупинки серця.
Циркуляція імпульсу виникає в умовах електричної неоднорідності серця, що призводить до повторного скорочення. Кругова циркуляція хвилі збудження (re-entry – зворотний вхід) виникає таким чином: під впливом патологічних процесів у певній ділянці провідної системи формується функціональна блокада, тому імпульс досягає заблокованої зони обхідним, ретроградним шляхом. Цей процес може бути одноразовим або повторюватися багато разів, що викликає циркулююче збудження. Виникають екстрасистоли (передчасні ектопічні скорочення), пароксизмальні тахікардії (серії ектопічних скорочень, які швидко йдуть одне за одним).
Класифікація
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АРИТМІЇ СЕРЦЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
