Хвороби системи кровотворення мають дуже значний вплив на стан зубо-щелепної системи та слизової оболонки ротової порожнини і потребують особливої тактики лікаря-стоматолога у виконанні професійних дій.
При залізодефіцитній анемії зміни язика, його запалення розиваються раніше, ніж рівень гемоглобіну падає нижче норми. Це свідчить про дефіцит заліза. Атрофічний глосит із десквамацією і змінами кольору, множинний карієс – найхарактерніші ознаки ЗДА (рис. 7.3а).
Порушення ковтання (синдром Пламмера – Вінсона: глосит, дисфагія, гіпохромна анемія) зустрічаються рідко. Є ризик розвитку карциноми посткрикоїдної зони. Кандидоз розвивається часто і не піддається лікуванню протигрибковими препаратами до ліквідації анемії. Іноді кандидоз виліковується тільки корекцією рівня гемоглобіну і поповненням запасу заліза в організмі. Ангулярний стоматит і койлоніхія є супутниками й ознаками дефіциту заліза. Афтозний стоматит також супроводжує ЗДА. Якщо афти виникають у пацієнтів середнього віку або старших, слід припускати ЗДА.
Навіть прихований дефіцит В12 може призводити до змін язика у вигляді запалення (рис. 7.7в). Потрібно досліджувати аналіз крові при глоситах неясної етіології, особливо якщо вони супроводжуються неврологічними порушеннями.
Серпоподібноклітинна анемія може супроводжуватися сильним болем у щелепах, який імітує зубний біль або остеомієліт. Симптоми пульпіту виникають без інфекційного процесу, але іноді розвивається асептичний некроз пульпи. Рентгенографічно діагностуються щільні вогнища в щелепах і виличних кістках. Ці вогнища дуже
Рис. 7.3. Зміни обличчя, язика, тканин пародонта і зубів хворих на анемії: а – ЗДА; б – гемолітичну анемію; в – В12-дефіцитну анемію; г – апластичну анемію
болючі при кризах і потребують анальгетиків. Біль контролюють ацетамінофеном і кодеїном. Кризи часом супроводжуються остеомієлітом. Можливий розвиток гіперпігментації, гіпомінералізації.
При апластичній анемії та агранулоцитозі, як і при тяжких порушеннях імунітету при гематоонкологічних хворобах, відбуваються некротичні зміни у ротовій порожнині (рис. 7.3г).
Типові зміни у ротовій порожнині при гематонкологічних хворобах наведені на рис. 7.5.
Стоматологічні маніпуляції при гематоонкологічних хворобах часто ускладнюються кровотечами та інфекцією, яка спричиняє септикопіємію. Цитотоксичні препарати небезпечні для персоналу, який повинен працювати в рукавичках, окулярах. Вагітним не рекомендується працювати з таким типом хворих. Орофаціальні прояви цих хвороб охоплюють мукозити, виразки, розвиток пародонтального запалення. Головні проблеми при лімфомах – це анемії, кортикостероїдна терапія, кровотечі, респіраторні проблеми після опромінювання, опромінення середостіння, яке призводить до ушкодження легень або серця.
Порушення гемостазу, якщо вони не передбачені, дуже небезпечні тяжкими кровотечами. Тому особливо уважно треба ставитися до збору анамнезу.
Потрібна тісна співпраця стоматолога і гематолога для планування безпечного й ефективного лікування хворого на гемофілію. Гемофілії – це хвороби, при яких слід уникати оперативних втручань, що можуть призвести до значних ускладнень або фатального кінця.
Тромбоцитопенії також призводять до значних крововтрат. їх можна розпізнати за появою петехіальних крововиливів у ротовій порожнині (рис. 7.4).
| Час капілярної кровотечі (ВТ) за Айві [Ivy] | 2-7 хв |
| Час капілярної кровотечі (ВТ) за Дюке [Duke] | 2-5 хв |
| Тромбоцитарна ланка первинного гемостазу | |
| Кількість тромбоцитів (PLT) | 150-450 х 109/л |
| Середній об'єм тромбоцита (MPV) | 7-11 фл |
| Тромбоцитокрит (РСТ = MPV * PLT) | 0,15-0,35% |
| Дисперсія розподілу тромбоцитів за об'ємом | 10-15% |
| Агрегаційна активність тромбоцитів | 10-20 с |
| 2. Вторинний (коагуляційний) гемостаз | |
| Час згортання крові (СТ) за Лі – Вайтом [Lee – White] | 5-10 хв |
| Активований частковий тромбопластиновий час (АРТТ) | 25-45с |
| Протромбіновий час (РТ) | 11–15 с |
| Протромбіновий індекс (РІ = РТг: РТр х 100 %) | 80-120% |
| Протромбінове відношення (PR = РТр: РТг) | 0.8-1,2 |
| Міжнародне нормалізаційне відношення (INR = PRISI) | 0.9-1,3 |
| Тромбіновий час (ТТ) | 14–16 с |
| Батроксобіновий (рептилазний) час (RT) | 17-20 с |
| Фібриноген | 2,040 г/л |
| Маркери гіперкоагуляції (тромбінемії) | |
| Етаноловий та протамінсульфатний тести | від'ємні |
| Мономери фібрину | < 50 мг/л |
| Інгібітори згортання (антикоагулянти) | |
| Антитромбін (AT) | 80-120% |
| Гепарин-кофактор II (НСII) | 60-170% |
| Протеїн С (PC) | 2,82-5,65 мг/л (70-140%) |
| Протеїн S (PS) | 21-42 мг/л (65-130%) |
| Інгібітор зовнішнього шляху (TFP І) | 70-130% |
| 3. Фібриноліз | |
| Плазміноген | 150-200 мг/л (80-120%) |
Таблиця 7.42. Найпоширеніші показники системи гемостазу
| α2-антиплазмін (α2-АР) | 3-10 мкг/л (70-130%) |
| Тканинний активатор плазміногену (t-PA) | 2-8 мкг/л |
| Інгібітор активатора плазміногену (РАМ) | 10-30 мкг/л (80-120%) |
| Показник фібринолітичної активності (Pg: ELT) | 1,0-2,5 |
| Маркери тромболізису й/або активації фібринолізу | |
| Продукти деградації фібрину (FDPs) | < 250 нг/мл |
| D-димери (D-dimer) | < 250 нг/мл |
Таблиця 7.43. Ступені токсичності за ВООЗ
| Нудота/ блювання | Нудота | Минуще блювання | Блювання, пов'язане з лікуванням | Блювання, непіддатливе лікуванню |
| Алопеція | Мінімальне випадіння волосся | Вогнищева алопеція | Виражена алопеція | Тотальна алопеція |
| Слизова блювота | Чутлива/ еритема | Еритема, виразки, пацієнт може їсти тверду їжу | Виразки, пацієнт потребує рідкої дієти | Вживання їжі неможливе |
| Діарея | До 2-х днів | Понад 2 дні | Нестерпна, вимагає лікування | Геморагічна дегідратація |
| Функція серця | Функція порушена, однак симптомів немає | Періодично виявляються симптоми, що не потребують лікування | Симптоми порушення функцій, які піддаються корекції ліками | Симптоми порушення функцій, які не піддаються корекції ліками |
Таблиця 7.44. Оцінка загального стану пацієнтів за індексом Карнофскі [Kamofsky]
| Нормальна фізична активність, відсутність ознак хвороби | 100 |
| Не вимагає спеціального догляду, незначні ознаки хвороби | 90 |
| Звичайна фізична активність вимагає зусиль, є ознаки хвороби | 80 |
| Не може працювати, але може вести незалежний спосіб життя | 70 |
| Здатний до самообслуговування, однак усе більше потребує догляду і підтримки | 60 |
| Потребує стороннього догляду і частої медичної допомоги | 50 |
| Не може себе обслуговувати, потребує постійної медичної допомоги | 40 |
| Потребує тривалого догляду і госпіталізації | 30 |
| Потребує постійної інтенсивної терапії, дуже тяжкий стан | 20 |
| Умираючий хворий, швидке прогресування хвороби | 10 |
| Смерть | 0 |
Типові зміни в ротовій порожнині при гематоонкологічних захворюваннях (узагальнення: рис 7.4, 7.5)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення“ на сторінці 1. Приємного читання.
