Лікування

Внутрішня медицина

Усім пацієнтам із ГРЛ показана госпіталізація з дотриманням ліжкового режиму протягом перших 3 тижнів. Фармакотерапія має бути ранньою, безперервною і тривати не менше 4-6 міс. Принцип індивідуального підходу до хворого полягає у визначенні оптимальних доз лікарських засобів, вибір яких залежить від стану хворого, ступеня активності та клінічних особливостей. Етіотропною є антистрептококова терапія: дорослим і підліткам призначають бензилпеніцилін по 0,5-1 млн ОД 4 рази на добу в/м 10-12 днів, далі вводять бензатин бензилпеніцилін (екстенцил, ретарпен) 2,4 ОД 1 раз на 3 тиж. У разі алергії до засобу призначають макроліди чи лінкозаміди: азитроміцин 0,5 г у перший день, далі 0,25 г/добу протягом 5 днів; еритроміцин 1,5 г/добу 10 днів.

Серед нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) частіше застосовують диклофенак по 150 мг/добу, підтримуюча доза – 75 мг/добу, курс лікування - 1-1,5 міс. Хворим із пептичною виразкою або шлунково-кишковою кровотечею в анамнезі можна призначити ЦОГ-2- інгібітори – селективні (мелоксикам 7,5- 15 мг/добу, німесулід 100-200 мг/добу) або специфічні (целекоксиб 200 мг/добу) і комбінувати їх з інгібіторами протонної помпи середніми терапевтичними дозами або з мізопростолом (800 мкг/добу).

При тяжкому кардиті та/чи полісерозитах призначають глюкокортикостероїди (ГК) – метилпреднізолон або преднізолон. Останній призначають по 20-30 мг/добу і після зниження активності процесу поступово знижують дозу на 2,5 мг щотижня. Загальна тривалість курсу 1,5-2 міс.

Лікування хворих продовжується в поліклініці чи диспансері, III етап – санаторно-курортний.

Профілактика

Первинна профілактика містить комплекс індивідуальних і загальних заходів, спрямованих на запобігання первинній захворюваності – поліпшення житлових умов, боротьба зі скупченістю в дитячих садках, школах, громадських установах із метою зменшення стрептококового впливу, загартовування організму. Найважливішим моментом первинної профілактики, спрямованим на запобігання першій ревматичній атаці, є раннє й ефективне лікування ангіни та інших гострих стрептококових захворювань верхніх дихальних шляхів. Із цією метою всім дорослим і дітям із масою тіла більше 25 кг у випадках стрептококової Інфекції верхніх дихальних шляхів рекомендується призначити феноксиметилпеніцилін по 1,5 г у 3 прийоми на добу протягом 10 днів або бензатин бензилпеніцилін дозою 2,4 млн ОД в/м одноразово. У випадках алергії до пеніциліну додають макроліди.

Вторинна профілактика спрямована на запобігання рецидивам і прогресуванню хвороби. Усім хворим із достовірним діагнозом одразу після проведення стаціонарного курсу пеніцилінотерапії незалежно від віку хворого, ступеня активності та клінічних особливостей призначають пеніцилін пролонгованої дії – бензатин бензилпеніцилін, який вводять одноразово, на 3 тижні (2,4 млн ОД). Вторинна профілактика має тривати: 1) принаймні 5 років – у хворих, які перенесли ГРЛ без кардиту (артрит, хорея); 2) більше п'яти років або довічно – у хворих, які перенесли первинну чи повторну атаку ГРЛ з ураженням серця, особливо за наявності ознак серцевої вади, що формується чи сформувалася.

Прогноз

Для оцінки працездатності після перенесеної ГРЛ вирішальне значення мають наявність або відсутність вади серця, вираженість гемодинамічних порушень і ступінь серцевої недостатності.

Хронічна ревматична хвороба серця – це ураження клапанів у вигляді післязапального крайового фіброзу клапанних стулок чи вади серця (недостатність та/або стеноз), що сформувалися після перенесеної гострої або повторної ревматичної лихоманки. Перебіг хронічної ревматичної хвороби серця залежить від персистування ревматичного запалення, кількості уражених клапанів, змін внутрішнього серцевого кровообігу (регургітація, перешкоди на шляху серцевого викиду – стенози). Набуті вади серця детально висвітлені у відповідному розділі.

Стоматологічні аспекти гострої ревматичної лихоманки і хронічної ревматичної хвороби серця

У період гострої ревматичної лихоманки може здійснюватися тільки невідкладна допомога. Немає потреби в антибіотико- профілактиці, оскільки ризик інфекційного ендокардиту невисокий. Лікування можна проводити під місцевою анестезією за консультації терапевта. Інфекційний ендокардит може виникати при певних стоматологічних процедурах у хворих на ревматичні вади серця (вторинний інфекційний ендокардит, див. нижче). Слід уникати наркозу.

Наступний розділ:

ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування

  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування
  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів