проф. Дзісь Є.І. проф. Томашевська О. Я.
АНЕМІЇ
Термін "анемія" (гр. an – без, haima – кров) характеризує стан зниження рівня гемоглобіну в крові, що часто збігається зі зменшенням кількості циркулюючих еритроцитів.
Нині відомо багато класифікацій анемій: за етіологією, патогенезом, морфологією еритроцитів, але немає класифікації, яка б охоплювала всі можливі чинники, що призводять до розвитку і впливають на перебіг анемій. Анемії поділяють на первинні та вторинні, спадкові, вроджені або набуті, легкі, середньої тяжкості і тяжкі. З клінічної точки зору, найзручніша систематизація анемій за механізмом розвитку з урахуванням причин їх виникнення (табл. 7.1).
Клінічно анемія проявляється анемічним синдромом. Тяжкість його проявів прямо залежить від зниження концентрації гемоглобіну в крові (табл. 7.2), швидкості наростання анемії та ступеня порушень інших адаптаційно-компенсаторних ресурсів організму (напр., серцево-судинна або дихальна недостатність), спрямованих на компенсацію гіпоксії.
Обстежуючи хворих на анемію, необхідно дотримуватися раціональної послідовності (схема 7.1).
Таблиця 7.1. Класифікація анемій
| 1. Розлади кровотворення або утворення еритроцитів; 1.1. Клональна нестача (розлади проліферації та диференціації ранніх попередників еритроцитів): есенціальна АА, вроджена червоноклітинна АА (Блекфена – Даймонда [Blackfan, Diamond]), променева хвороба, лікування цитостатиками, лейкемії, лімфоми; 1.2. Нестача ЕРО (хронічна ниркова недостатність); 1.3. Зниження чутливості еритропоетичних клітин до ЕРО Анемія хронічної хвороби; 1.4. Розлади дозрівання · Мегалобластна анемія (нестача вітаміну ВІ2, фолієвої кислоти) · 1.5. Недостатнє утворення гемоглобіну (залізодефіцитна анемія); 2. Надмірне руйнування (скорочення життя) еритроцитів – гемолітичні анемії; 2.1. Спадкові дефекти еритроцитів (первинні) · Мембранопатії (мікросфероцитарна анемія, еліптоцитоз) · Ферментопатії (нестача глюкозо-6-фосфатдегідрогенази) · Гемоглобінопатії – дефекти будови гемоглобіну (спадкова еритропоетична порфірія, таласемія) · 2.2. Імунного генезу (вторинні) · Переливання несумісної крові Автоімунна гемолітична анемія Нічна пароксизмальна гемоглобінурія · 2.3. Токсична дія хімічних речовин: ліки, отрути змій, пестициди, бензин; 2.4. Персистенція збудників в еритроцитах: малярія, бактеріемія (Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Plasmodium); 3. Надмірна втрата еритроцитів (гостра постгеморагічна анемія)* · * У разі масивної крововтрати розвивається клініка гіповолемії (циркуляторна недостатність), а при тривалих неінтенсивних кровотечах – залізодефіцитної анемії. |
Таблиця 7.2. Ступені тяжкості анемії (ВООЗ, 1968)
| Легкий | 90-109 г/л |
| Середній | 70-89 г/л |
| Тяжкий | < 70 г/л |
| Дуже тяжкий | <40 г/л |
Стоматологічні аспекти анемії
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Хвороби органів кровотворення“ на сторінці 1. Приємного читання.
