Найтиповіший початок подагри – гострий напад різкого болю в І плесно-фаланговому суглобі стопи – виникає частіше вночі серед повного здоров'я. Провокують напад жирна їжа, алкоголь, травми, переохолодження, тісне взуття, фізичне перевантаження. Суглоб набрякає, шкіра над ним червоніє, стає поступово бузково-багряною, гарячою на дотик, блищить (а згодом лущиться), напружена, функціональна здатність суттєво порушена (рис. 3.24). Напад триває 3-4-10 днів. Поступово всі симптоми поволі регресують. Наступний напад виникає через деякий час.
Із розвитком хронічного подагричного артриту деформується суглоб за рахунок вузликових відкладень, кісткових розростань, підвивихів, контрактур; обмежується його рухомість.
При хронічній подагрі виникають тофуси (рис. 3.25), які локалізуються час-
Рис. 3.24. Гострий подагричний артрит
Рис. 3.25. Тофуси на вушній раковині
Таблиця 3.7. Діагностичні критерії подагри (Інститут ревматології РАМН)
| 1. Наявність в анамнезі чи на огляді щонайменше двох атак припухлості та/чи почервоніння, сильного болю в суглобі кінцівки з ремісією за 1-2 тижні | 2 |
| 2. Гострий артрит плесно-фалангового суглоба 1 пальця стопи в анамнезі чи статусі (характер нападу описано в п. 1) | 4 |
| 3. Тофуси | 4 |
| 4. Підвищення вмісту сечової кислоти в сироватці крові понад 0,42 ммоль/л у чоловіків і 0,36 ммоль/л у жінок | 3 |
| 5. Сечокам'яна хвороба | 1 |
| 6. Симптом ''пробійника* чи великі кісти на рентгненограмі 8 і більше балів – подагра достовірна; 5-7 – імовірна; 4 і менше – заперечується | 2 |
тіше в ділянці міжфалангових суглобів, на розгинальних поверхнях, по краях вушних раковин, у ділянці хрящової перегородки носа, на лобі, над ахілловим сухожиллям. Шкіра над ними стоншується, стає блискучою. Діаметр тофусів коливається від 1-2 мм до 10-12 см. Уміст тофусів може розріджуватися і виділятися назовні через нориці, проте інфікування відбувається рідко (урати мають бактерицидну дію). Частота виникнення тофусів прямо пропорційна тривалості хвороби.
Одним із головних органів-мішеней при порушенні пуринового обміну стають нирки, ураження яких об'єднують терміном "подагрична нирка". Найчастіший прояв – утворення каменів і формування сечокам'яної хвороби.
У діагностиці важливі додаткові методи дослідження: 1) дослідження синовіальної рідини: колір прозорий, в'язкість не змінена, лейкоцити – 1-15 × 109/л, гранулоцити – 25-75%; мікроскопічно визначаються кристали уратів; 2) підвищення вмісту сечової кислоти в крові у чоловіків понад 0,42 ммоль/л, а в жінок – 0,36 ммоль/л; 3) нейтрофільний лейкоцитоз, підвищення ШОЕ, вмісту сіалових кислот, серомукоїду, СРБ, αа2- та у-глобулінів, фібрину в період гострого подагричного артриту; 4) в сечі протеїнурія, лейкоцитурія, реакція кисла, значна чи велика кількість солей уратів, які є причиною виникнення каменів нирок; 5) на рентгенограмі суглоба – ерозії кісток суглоба – "пробійники"; наявність тофусів (табл. 3.7).
Лікування, прогноз
Дієтичне лікування передбачає обмеження тваринних і рослинних джерел пуринів: печінка, нирки, бобові, червоне м'ясо. Збільшується об'єм випитої рідини на добу до 2-3 літрів.
Гострий напад подагри рекомендується знімати НПЗЗ (німесулід – 100 мг 2 рази на день, диклофенак – 25-50 мг 4 рази на день, індометацин); колхіцином (за неефективності протизапальних препаратів – по 0,5 мг щогодини – до 5 мг на добу чи протягом 2 діб, не перевищуючи дозу 7 мг); ГК – тріамцинолоном чи метилпреднізолоном внутрішньосуглобно (після евакуації ексудату) чи системно (за умови множинного ураження суглобів).
Антигіперурикемічна терапія запобігає рецидивам подагричного артриту, розвитку ускладнень. Показання: більше 2 загострень за рік і хронічна тофусна подагра. З метою зниження рівня сечової кислоти призначають алопуринол. Використання урикозуричних засобів – пробенецину або сульфінпіразону обмежене (лише у випадках гіперурикемії з недостатнім виведенням сечової кислоти за відсутності ниркової недостатності та уролітіазу).
Тривале лікування сприяє розсмоктуванню тофусів або тривалій ремісії.
Ревматоїдний артрит
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Клініка і діагностика“ на сторінці 1. Приємного читання.
