(проф. Пішак О. В.) (доц. Бобкович К. О.)
РЕВМАТИЧНА ХВОРОБА. ГОСТРА РЕВМАТИЧНА ЛИХОМАНКА. РЕВМАТИЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ
Визначення
Ревматична хвороба (синоніми: ревматизм, хвороба Сокольського – Буйо) – це системна запальна хвороба сполучної тканини з переважним ураженням серцево-судинної системи, що виникає після перенесеної гострої стрептококової інфекції, частіше у дітей і підлітків, під дією
β-гемолітичного стрептокока та може вперше виявлятися у дорослих на стадії виникнення клапанних вад серця.
Захворюваність в Україні становить 4,4 на 100 тис. населення. Хвороба зазвичай розвивається у віці 7-15 років.
Відомий постулат G. Rotta (1986) стверджує, що "ревматизм не зникне, доки в природі циркулює стрептокок групи А, а дитяче населення планети не позбудеться збудника протягом наступних десятиліть".
Етіологія і патогенез
Відомо, що основним агентом виникнення ревматичної лихоманки є β-гемолітичний стрептокок групи А за наявності сприятливих чинників, якими є молодий вік, жіноча стать (жінки хворіють у 2 рази частіше, ніж чоловіки), спадковість, переохолодження, незадовільні умови праці та генетична схильність (частіше хворіють люди з групами крові А(ІІ) і В (ІН).
Пусковим механізмом розвитку ревматичної хвороби є ангіна (рис. 3.1), викликана β-гемолітичним стрептококом групи А, який виділяє велику кількість кардіотоксинів: стрептолізини -О і -S, стрептокіназу, гіалуронідазу, М-протеїн. Окрім того, через схожість антигенів стрептокока і тканин міокарда, антитіла, які починають формуватися до токсинів, перехресно впливають на міокард, провокуючи автоімунну реакцію. Це пояснює тяжкі ураження міокарда, ендокарда і клапанного апарату серця при ревматичній хворобі.
Згідно з класифікацією, запропонованою Інститутом ревматології РАМН (2001) і модифікованою Робочою групою АРУ (2002, 2004), термін "ревматизм" було замінено на "гостру ревматичну лихоманку".
Гостра ревматична лихоманка (ГРЛ) – постінфекційне ускладнення, що виникає через 1-3 тижні після стрептококового фарингіту (ангіни), викликаного А-стрептококом у схильних до нього осіб і супроводжується ознаками ураження суглобів (поліартрит), серця (ревмокардит), нервової системи (мала хорея), шкіри (підшкірні вузлики і кільцеподібна еритема), симптомами інтоксикації, змінами лабораторних показників.
Класифікація ГРЛ (Асоціація ревматологів України, 2004).
Клінічні прояви. 1. Основні: кардит, артрит, хорея, кільцеподібна еритема, ревматичні вузлики. 2. Додаткові: лихоманка, артралгія, абдомінальний синдром, серозити.
Активність процесу: III – висока; II – помірна; І – мінімальна.
Наслідки: 1. Хронічна ревматична хвороба серця (без вади серця, з вадою серця). 2. Одужання.
Рис. 3.1. Стрептококова ангіна – основна причина гострої ревматичної лихоманки
Серцева недостатність (СН): стадія (І, НА, ІІБ, III), функціональний клас (I, II, III, IV).
Ступені активності ГРЛ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Ревматологічні хвороби“ на сторінці 1. Приємного читання.
