Лікування

Внутрішня медицина

Лікувальні заходи при хронічній серцевій недостатності. Призначають комплекс заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють зниженню навантаження на серце, а також медикаментозну терапію, яка впливає на міокард і різні ланцюжки патогенезу хронічної серцевої недостатності. Обсяг заходів, які проводяться при цьому, визначається вираженістю хронічної серцевої недостатності.

Загальні заходи

• 1 Обмеження рухової активності хворого і відновлення його психологічного стану, що досягається нормальною тривалістю сну (не менше 8-10 год.), дотриманням емоційного комфорту тощо.

• 2 Обмеження вживання кухонної солі (добова доза не повинна перевищувати 2-3 г) і води; заборона вживання алкоголю, міцного чаю, кави.

• 3 Максимально тривале перебування на свіжому повітрі, а за наявності II Б, III стадій показана киснева терапія.

Медикаментозна терапія спрямована на збільшення серцевого викиду, видалення з організму надлишку води і натрію, зниження периферичного судинного тонусу, покращення процесів метаболізму міокарда.

Хворі на ХСН підлягають комплексній фармакотерапії: інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ), блокатори рецепторів ангіотензину II, салуретики, антагоністи альдостерону, бета-адреноблокатори, серцеві глікозиди, симпатоміметики, нітрати, антикоагулянти.

Інгібітори АПФ – це найефективніші препарати в лікуванні хронічної серцевої недостатності, що збільшують тривалість життя хворих. Вони належать до групи вазодилататорів артеріолярного і меншою мірою венозного типів. Діють на нейрогуморальні системи, знижують післянавантаження на серце. Призначаючи препарати цієї групи, дозу поступово титрують (підвищують) до максимальної, такої, що застосовувалась у великих клінічних дослідженнях. Призначають еналаприл (початкова доза – 2,5 мг 1-2 рази на добу, цільова – 10-20 мг 2 рази на добу), каптоприл (початкова доза – 6,25 мг 3 рази на добу, цільова – 25-50 мг З рази на добу), лізиноприл (початкова доза – 2,5 мг 1 раз на добу, цільова – 20- 40 мг 1 раз на добу).

Блокатори рецепторів ангіотензину II показані хворим із ХСН при непереносимості інгібіторів АПФ – вальсартан (початкова доза – 20-40 мг 2 рази на добу, цільова – 160 мг 2 рази на добу), кандесартан (початкова доза – 4-8 мг 1 раз на добу, цільова – 32 мг 1 раз на добу).

Лікування β-блокаторами починається з дуже малих доз: метопролол – 6,25 мг 2 рази на добу, карведилол – 3,125 мг 2 рази на добу, бісопролол – 1,25 мг 1 раз на добу. Дозу повільно підвищують (у 2 рази кожні 1-2 тижні) до максимальної: метопролол – 100-150 мг на добу, карведилол – 50 мг на добу, бісопролол – 100 мг на добу.

Салуретики відіграють важливу роль у лікуванні серцевої недостатності, їх призначають за наявності ознак затримки рідини або для її профілактики. Застосовують гідрохлортіазид 12,5-25 мг на добу; фуросемід 20-40 мг на добу; етакринову кислоту 25-50 мг на добу. Сечогінні засоби не слід використовувати як монотерапію, навіть якщо вони стабілізують клінічний стан хворого. Натомість діуретики необхідно поєднувати з інгібіторами АПФ і бета-блокаторами.

Використовують антагоністи альдостерону – спіронолактон тимчасово як діуретичний засіб і тривало, з метою поліпшення прогнозу виживання (в цьому разі дозою 25 мг на добу).

Із симпатоміметичних засобів використовують внутрішньовенно допамін та/або добутамін. Призначають при декомпенсації СН і недостатньому ефекті від лікування, тільки в умовах стаціонару, бажано із застосуванням спеціальних дозаторів.

Серцеві глікозиди займають важливе місце серед препаратів, які використовуються для лікування хронічної серцевої недостатності. Вони мають позитивний інотропний ефект, пригнічують активність нейрогуморальних систем, знижують потребу міокарда в кисні. Призначають головним чином дигоксин (0,125-0,375 мг на добу), особливо за наявності тахі- та нормосистолічного варіантів фібриляції передсердь.

Нітрати призначають внутрішньовенно або у вигляді сублінгвального прийому похідних нітрогліцерину або ізосорбіду динітрату за наявності ознак лівошлуночкової недостатності, з відміною після стабілізації гемодинаміки. Тривале застосування доцільне лише у хворих із супутньою стенокардією.

Антикоагулянти показані пацієнтам із постійною формою фібриляції передсердь, тромбоемболічними ускладненнями в анамнезі, а також із мітральним стенозом і протезованими клапанами серця.

Додатково при пароксизмальній фібриляції передсердь або життєво небезпечних шлуночкових аритміях показаний аміодарон, при артеріальній гіпертензії-її медикаментозна корекція. Хірургічну реваскуляризацію міокарда проводять хворим з ІХС як причиною серцевої недостатності (за умов можливості її виконання).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ. Значення курсу внутрішньої медицини у підготовці лікаря-стоматолога

  • Перелік умовних скорочень і позначень

  • Розділ 1. Хвороби органів дихання

  • Клініка і діагностика

  • Симптоми і критерії діагностики хвороби

  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)

  • Принципи надання медичної допомоги хворим на ХОЗЛ на основі доказової медицини

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА

  • Клініка

  • Діагностика

  • Принципи лікування БА на основі доказової медицини

  • Стоматологічні аспекти лікування хворих на БА

  • ПНЕВМОНІЇ

  • Класифікація

  • Надання допомоги хворим на позалікарняні пневмонії на основі доказової медицини

  • ПЛЕВРАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • Клініка

  • Розділ 2. Хвороби систем кровообігу

  • Гіпертонічна хвороба

  • Патоморфологія

  • Гіпертонічний криз

  • Лікування

  • Симптоматичні артеріальні гіпертензії

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах нирок

  • Артеріальна гіпертензія при хворобах ендокринної системи

  • Артеріальна гіпертензія при метаболічному синдромі

  • Гемодинамічні артеріальні гіпертензії

  • АТЕРОСКЛЕРОЗ, ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ

  • Патогенез

  • Патоморфологія

  • Діагностика

  • Ішемічна хвороба серця

  • Класифікація

  • РАПТОВА КОРОНАРНА СМЕРТЬ (ПЕРВИННА ЗУПИНКА КРОВООБІГУ). ПРИНЦИПИ СЕРЦЕВО- ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ

  • СТЕНОКАРДІЯ

  • Клінічна картина

  • Стабільна стенокардія напруження

  • Діагностика

  • Лікування

  • Прогноз

  • Гострий коронарний синдром

  • ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА

  • Клінічна картина

  • Ускладнення

  • Діагностика інфаркту міокарда

  • Лікування ускладнень інфаркту міокарда

  • Профілактика

  • АРИТМІЇ СЕРЦЯ

  • Класифікація

  • Синусова брадикадія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальна тахікардія

  • Миготлива аритмія

  • Тріпотіння передсердь

  • Аритмії, зумовлені порушенням проведення імпульсу

  • Внутрішньопередсердна блокада

  • Внутрішньошлуночкові блокади (блокада ніжок пучка Гіса)

  • ГОСТРА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагностика

  • ХРОНІЧНА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Класифікація хронічної серцевої недостатності

  • Клініка

  • Діагностика

  • Лікування
  • Стоматологічні аспекти серцевої недостатності

  • ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Непритомність

  • Лікування

  • РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА В ДІАГНОСТИЦІ, ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА СЕРЦЕВО- СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

  • Розділ 3. Ревматологічні хвороби

  • Ступені активності ГРЛ

  • Діагностика

  • Лікування

  • ІНФЕКЦІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ

  • Ускладнення

  • Діагностика

  • НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ. МІТРАЛЬНІ ТА АОРТАЛЬНІ ВАДИ

  • Класифікація

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Аортальний стеноз

  • Аортальна недостатність

  • ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РЕВМАТИЧНИМИ ХВОРОБАМИ, ІНФЕКЦІЙНИМ ЕНДОКАРДИТОМ І ВАДАМИ СЕРЦЯ

  • Стоматологічні аспекти інфекційного ендокардиту

  • ДИФУЗНІ ХВОРОБИ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

  • Клініка і діагностика

  • Лікування

  • Рекомендації доказової медицини при СВЧ

  • Системна склеродермія

  • Діагностика

  • Діагностичні критерії Американської ревматологічної асоціації

  • Хвороба Шегрена

  • Дерматоміозит

  • СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ. РОЛЬ ЛІКАРЯ-СТОМАТОЛОГА У ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ

  • Геморагічний васкуліт

  • Вузликовий поліартеріїт

  • Гігантоклітинний артеріїт

  • Неспецифічний аортоартеріїт

  • ОСТЕОАРТРОЗ, ПОДАГРА, РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

  • Клініка і діагностика

  • Подагра

  • Клініка і діагностика

  • Ревматоїдний артрит

  • Розділ 4. Хвороби органів травлення

  • ГАСТРИТИ

  • Епідеміологія

  • Клінічна картина

  • Медикаментозне лікування

  • ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

  • Пілоростеноз

  • Лікування

  • Профілактика

  • ХВОРОБИ КИШЕЧНИКА

  • Запальні хвороби кишечника

  • Неспецифічний виразковий коліт

  • ПАНКРЕАТИТИ

  • ХРОНІЧНИЙ БЕЗКАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ. ЖОВЧНОКАМ'ЯНА ХВОРОБА

  • ГЕПАТИТИ І ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ

  • Клініка

  • Стоматологічні аспекти хвороб печінки і жовчовивідних шляхів

  • Розділ 5. Хвороби нирок

  • Гострий гломерулонефрит

  • Хронічний гломерулонефрит

  • Пієлонефрити

  • Хронічний пієлонефрит

  • НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • Діагноз

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Класифікація

  • Перебіг

  • Типові зміни в ротовій порожнині при хворобах нирок

  • Розділ 6. Хвороби ендокринної системи

  • ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ (ЦД)

  • Класифікація, етіологія і патогенез, профілактика

  • Клініка

  • Принципи лікування

  • Невідкладна допомога при кетоацидозі і кетоацидотичній комі

  • Стоматологічні аспекти цукрового діабету

  • Легкий діабет, що контролюється дієтою

  • ХВОРОБИ ЩИТОПОДІБНОЇ ТА ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ, НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ І ГІПОФІЗА

  • Етіологія

  • Гіпотиреоз

  • Діагностика, принципи лікування

  • Хвороби прищитоподібних залоз

  • Недостатність функції кори надниркових залоз

  • Хвороби, що мають перебіг із гіперпродукуванням гормонів кори і мозкової речовини надниркових залоз

  • Хвороби гіпофіза

  • Розділ 7. Хвороби органів кровотворення

  • Стоматологічні аспекти анемії

  • Мегалобластна анемія

  • Гіпо-/апластична анемія

  • Гемолітичні анемії

  • ГЕМАТООНКОЛОГІЯ

  • Стоматологічні аспекти гематоонкологічних хвороб

  • Пухлини гемопоетичного походження

  • ЛІМФОМИ

  • РОЗЛАДИ ЛЕЙКОЦИТІВ. АГРАНУЛОЦИТОЗ

  • Агранулоцитоз

  • ХВОРОБИ СИСТЕМИ ГЕМОСТАЗУ

  • Стоматологічні аспекти тромбоцитарних розладів

  • Стоматологічні аспекти гемофілії

  • Стоматологічні аспекти антикоагулянтної терапії

  • Стоматологічні аспекти хвороб системи кровотворення

  • Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити

  • Клінічні прояви алергійних реакцій

  • Кропив'янка та ангіоневротичний набряк Квінке

  • Контактний дерматит

  • Сироваткова хвороба та феномен Артюса

  • ВТОРИННІ ІМУНОДЕФІЦИТИ

  • Класифікація імунодефіцитів

  • Стоматологічні аспекти алергічних хвороб та імунодефіциту

  • Стоматологічні проблеми лейкопенії, нейтропенії; агранулоцитозу та інших імунодефіцитних станів