АЛЕРГІЧНІ ХВОРОБИ
Визначення
Алергічні хвороби – це хвороби, які виникають унаслідок підвищеної чутливості імунної системи до алергену (антигену) за умов повторного контакту з ним організму та характеризуються ушкодженням власних клітин і тканин організму.
Імунна система реалізує імунну відповідь, гуморальні та клітинні реакції як захисні, що спрямовані на підтримання імунного гомеостазу, але в деяких випадках можуть викликати ушкодження клітин і тканин організму. Ці реакції називають алергійними, або реакціями гіперчутливості. За швидкістю розвитку, типом антитіл або Т-лімфоцитів, які беруть участь в алергійній реакції, та місцем розвитку розрізняють 4 типи цих реакцій (за Джеллом і Кумбсом, 1964), а останніми роками виділяють ще й п'ятий тип.
І. Анафілактичний тип реакцій гіперчутливості (алергійні реакції негайного типу). Цей тип зумовлений утворенням особливого типу антитіл, що належать до IgE (реагінів) і мають високу афінність до тканинних базофілів (тучних клітин) та базофілів периферичної крові. Ці антитіла називають гомоцитотропними. Повторний контакт зі специфічним алергеном призводить до зв'язування з IgE, внаслідок чого відбувається дегрануляція базофілів із ви
Рис. 8.1. Реакція антигенів з IgE, дегрануляція базофілів і тучних клітин та вивільнення гістаміну й інших біологічно активних речовин
вільненням біологічно активних речовин: серотоніну, гістаміну, простагландинів, ана- філотоксинів, лейкотрієнів тощо (рис. 8.1).
Патофізіологічна стадія реакцій гіпер- чутливості І типу характеризується такими властивостями: підвищенням проникності мікросудин, виходом рідини з судин, розвитком набряку, серозним запаленням, посиленням утворення слизових екскретів. Класичні клінічні прояви цього типу реакцій – це анафілактичний шок, риніт, бронхіальна астма, набряк Квінке (рис. 8.2).
II. Цитотоксичний тип реакцій гіперчутливості (рис. 8.3). Реалізується гуморальними антитілами IgG та ІдМ. Антигенами можуть бути клітини організму або позаклітинні структури, наприклад, антигени базальної мембрани ниркових клубочків, які починають виявляти автоантигенні властивості. Результатом імунної відповіді стає утворення імунних комплексів на поверхні клітин і тканин, які призводять до активації комплементу і фагоцитозу.
На патохімічній стадії активація комплементу супроводжується опсонізацією, активацією міграції запальних клітин, посиленням фагоцитозу, вивільненням гістаміну, кінінів. Активація нейтрофілів, моноцитів, еозинофілів призводить до вивільнення лізосомальних ферментів, підтримки вільнорадикального окислення ліпідів клітинних мембран. Цей тип алергійних реакцій лежить в основі автоімунної гемолітичної анемії, автоімунного тиреоїдиту, медикаментозного агранулоцитозу, тромбоцитопенії, гломерулонефриту.
III. Імунокомплексний тип реакцій гіперчутливості (рис. 8.4). Характеризується також участю антитіл IgG та ІgМ, але, на відміну від попереднього, ці реакції відбуваються не на поверхні клітин, а з розчинними антигенами, тобто антигенами, які містяться в крові та міжклітинній рідині.
Унаслідок цього утворюються циркулюючі імунні комплекси, які при фіксації в мікросудинах призводять до активації комплементу, вивільнення лізосомальних ферментів, біологічно активних речовин, що зумовлюють ушкодження тканин. Прикладами таких реакцій є сироваткова хвороба, феномен Артюса, алергічні альвеоліти, гломерулонефрит, деякі варіан
Рис. 8.2. Клінічні прояви анафілаксії: а – анафілактичний шок; б – набряк Квінке; в – сінна лихоманка (поліноз);г- бронхіальна астма
Рис. 8.3. Реакція гіперчутливості на поверхні клітин
Рис. 8.4. Клінічні прояви аутоімунних цитотоксичних реакцій гіперчутливості: а – жовтяниця при гемолітичній анемії; б – виразки слизової оболонки ротової поржнини при контактній алергії на антибіотик; в – аутоімунний тиреоїдит
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішня медицина» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. Алергічні хвороби. Вторинні імунодефіцити“ на сторінці 1. Приємного читання.
